Новини — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Новини

На запобігання поширенню COVID-19 витрачено 3,8 мільярда гривень місцевих бюджетів

На придбання товарів і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, станом на початок листопада за рахунок місцевих бюджетів було здійснено платежів на суму 3,8 млрд грн.

Про це інформує Міністерство фінансів.

Станом на 6 листопада 2020 року з Фонду боротьби з COVID-19 було використано 39 млрд грн, або 59% виділених коштів.

З них на охорону здоров’я використано 6,6 млрд грн з 16,3 млрд грн передбачених коштів, або 40%. В сфері охорони здоров’я з Фонду передбачено виділення 100 млн грн на закупівлю апаратів ШВЛ, з яких коштів використано 42 млн грн. Майже 3 млрд грн передбачено на забезпечення лабораторій МОЗ та закупівлю засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я, з яких наразі використано 709,7 млн грн. На субвенцію місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем спрямовано 571 млн грн. Також на підвищення надбавок і доплат медичним працівникам витрачено 3,2 млрд грн з передбачених 6 млрд грн.

Крім коштів Фонду, заходи зі протидії COVID-19 фінансуються також з інших джерел. Так, за програмою медичних гарантій, Національна служба здоров’я вже здійснила оплати закладам охорони здоров’я на суму понад 8,0 млрд грн за послуги, що пов’язані із лікуванням COVID-19.

Крім того, станом на 5 листопада 2020 року з коштів місцевих бюджетів витрачено 3,8 млрд грн на придбання товарів і послуг для запобігання поширенню COVID-19.

Моніторити стан використання коштів на боротьбу з COVID-19 можна на офіційному сайті Мінфіну за посиланням.

До уваги мешканців Івано-Франківської ОТГ: закінчуються граничні терміни сплати майнових податків в 2020 році

Державна податкова інспекція ГУ ДПС в Івано-Франківській області звертає увагу громадян Івано-Франківської ОТГ на закінчення граничних термінів сплати майнових податків в 2020 році.

Якщо громадяни мають у власності земельні та/або присадибні ділянки, тобто вони є платниками податку на землю. Власники житлової та нежитлової нерухомості сплачують податок на  нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У 2020 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховувався фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за 2019 рік. Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

Платники, які є власниками  об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, та які не отримали відповідних повідомлень на сплату податків за своїми податковими адресами, можуть уточнити суму нарахованих платежів безпосередньо в податковому органі за місцем своєї реєстрації або на офіційному сайті ДПС України.

Для фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті ДПС України є онлайн доступ до  сум сформованих податкових повідомлень-рішень щодо  нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Крім того, в режимі «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо), відомості про які отримані з реєстрів інших державних органів та стосовно яких сформовані податкові повідомлення-рішення.

Також за необхідністю в Електронному кабінеті за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань за такими  податками.

Не зважаючи на те, що платникам надсилаються повідомлення про сплату майнових податків  багато хто „забуває” розрахуватися з бюджетом.

Наголошуємо  громадянам про  необхідність сплати цих коштів. Оскільки при наявності заборгованості перед бюджетом такий податковий борг підлягає стягненню за рішенням суду виконавчою службою.

Платники податків, які змінили свої податкові адреси та не повідомили належним чином податкові органи, можуть не володіти інформацією про суми нарахувань та боргу, оскільки  відповідні повідомлення  їм надіслано за адресами, внесеними до даних ДРФО. Крім того, на сьогодні про  борг  в незначних сумах  платників  офіційно не повідомляється, оскільки податкова вимога надсилається, якщо сума боргу перевищує 1020 гривень, тому громадяни можуть і не знати про його наявність.

З більш детальною інформацією стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, можна ознайомитись у рубриці «Переліки» офіційного веб-порталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/pereliki-/296361.html.

Міська рада розглянула звіт про виконання бюджету Івано-Франківської міської ОТГ за 9 місяців 2020 року

Проєкт рішення «Про виконання бюджету Івано-Франківської міської об’єднаної територіальної громади за 9 місяців 2020 року» розглянули сьогодні, 12 листопада, на засіданні сесії Івано-Франківської міської ради.

Перед винесенням на розгляд депутатів міської ради рішення підтримали члени виконкому. Також проєкт рішення було заздалегідь розміщено на офіційних сайтах:

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту 👇

Опубліковано Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

Під час доповіді по питанню перед депутатами міськради, заступниця начальника фінансового управління  Галина Яцків зазначила, що в цілому бюджет за звітний період виконано на 64%. І це середній показник виконання по різних містах України, адже фінансові втрати зараз відчувають місцеві бюджети всієї країни.

Очікувані втрати бюджету Івано-Франківської міської ОТГ внаслідок пандемії коронавірусу, за попередніми підрахунками, складуть понад 200 млн. грн.  Галина Яцків зазначила, що вплив втрат і витрат внаслідок пандемії Covid-19 бюджет відчуватиме протягом значного періоду часу.

Ознайомитися детальніше можна за посиланням:    

Очікувані втрати бюджету внаслідок пандемії коронавірусу складуть понад 200 млн. грн. Найбільші втрати – від недоотримання податків доходів фізичних осіб (116 млн.) та місцевих податків і зборів (66,8 млн.)

Опубліковано Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

Пандемія COVID-19: втрати і витрати бюджету Івано-Франківської міської ОТГ станом на листопад 2020

Очікувані втрати бюджету внаслідок пандемії коронавірусу складуть понад 200  млн. грн. Найбільші втрати – від недоотримання податків доходів фізичних осіб (116 млн.) та місцевих податків і зборів (66,8 млн.)

Про це під час доповіді про виконання виконання бюджету Івано-Франківської міської об’єднаної територіальної громади за 9 місяців 2020 року на засіданні виконавчого комітету розповіла заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

Якщо дивитися на динаміку доходів до міського бюджету, то за січень вони становили 119,7%, за лютий – 117,8% від очікуваного. У березні, після початку карантину підприємці все ще продовжували платити – податки і доходи міста становили 112,7%, але у квітні до загального фонду надійшло лише 81,9% від очікуваного. Втім, у травні прибутки міста знову поволі поповзли угору і отримали 91,5%. У червні міський бюджет отримав 110,2%. У липні – 101, 9%. У серпні – 111,1%. 105,1% було у вересні. У жовтні – 109,2%.

Окрім витрат з міського бюджету на боротьбу з пандемією Covid-19 додалися і витрати на ліквідацію наслідків червневої стихії:

Виконання бюджету Івано-Франківської міської ОТГ за 9 місяців 2020 року

Проєкт рішення «Про виконання бюджету Івано-Франківської міської об’єднаної територіальної громади за 9 місяців 2020 року» розглянули 5 листопада, на засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Як повідомила заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна, за 9 місяців 2020 року до бюджету надійшло доходів на суму 1 789, 7 млн. гривень. 72, 6% становлять платежі, що формують загальний фонд. Саме з цих платежів йде допомога медицині, освіті, виплати на соцзахист та зарплати. Офіційні трансферти – 22,3 %. Платежі, що формують спеціальний фонд – 5, 1%.

За словами фінансистки, протягом 7 місяців цього року бюджет постійно зазнавав збитків через недоотримання податків. І тільки в серпні почали виходити в плюс. Однак прогноз на наступний рік невтішний.

«В серпні бізнес вийшов на відносно стабільну плату, але загалом, за нашими підрахунками, фінансовий 2021 рік буде ще складніший за 2020-й. І це не тільки в Івано-Франківську», – зазначила Вікторія Сусаніна.

Проблем додає ще й те, що місто залишилося без урядової підтримки освіти. У держбюджеті на це коштів немає, тому оплачувати працю вчителів доведеться своїми силами:

«Вже в листопаді ми додаємо 34 мільйони гривень їм на зарплати. Залишається ще повністю незакритим грудень. На всі наші звернення відповідь одна: «Грошей не буде – рятуйтесь самі!». Ми не можемо залишити своїх працівників без зарплат, тому гроші виділяти будемо».

Додамо, що труднощів місцевому бюджету окрім втрат та витрат  на боротьбу з пандемією Covid-19 додала і червнева повінь.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

 

Підсумки засідання Секції фінансистів місцевих рад АМУ

29-30 жовтня 2020 року в Києві відбулося засідання Секції фінансистів місцевих рад Асоціації міст України. Захід проводився в рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.

У роботі Секції взяли участь Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан, аналітик АМУ у сфері місцевих фінансів Тетяна Палійчук, експерт Центрального офісу впровадження децентралізаційної реформи АМУ Вікторія Кобялко. Органи центральної влади на заході представляли Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики України Данило Гетманцев, заступник Міністра фінансів України Василь Шкураков, заступник начальника управління формування міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Сергій Марценюк.

На заході зібралися учасники з 19 міст та 16 областей України – керівники департаментів, управлінь, відділів фінансів місцевих рад, експерти. Івано-Франківськ на Секції фінансистів місцевих рад Асоціації міст України в столиці представила заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Івано-Франківської міської ради Вікторія Сусаніна.

За словами фінансистки, під час засідання були обговорені актуальні питання у сфері місцевих фінансів. Зокрема, Олександр Слобожан підняв питання ресурсної складової місцевих бюджетів. Він акцентував на тому, що незалежно від типу муніципалітету, постає питання індексації нормативної грошової оцінки землі, оскільки, за підрахунками АМУ, місцеві бюджети щорічно втрачають 2,2 млрд грн через неврегульованість цього питання.

«Зараз проводиться дуже серйозна кампанія щодо легалізації надходжень до місцевих бюджетів від малого та середнього бізнесу. Зрозуміло, що єдиний податок у певних муніципалітетах є третім, у інших – четвертим джерелом надходжень. Оскільки перше – це ПДФО, а друге – земля. Для подальшого обговорення проблематики і пропозицій до Концепції реформування місцевих податків та зборів​, що будуть запропоновані на засіданні Секції, АМУ сформує експертну групу з представників великих, середніх, малих міст, новостворених територіальних громад», – сказав Олександр Слобожан.

Данило Гетманцев представив Концепцію реформування місцевих податків та зборів і відповідні зміни Податкового кодексу України. Василь Шкураков обговорив з фінансистами особливості регулювання місцевих запозичень та удосконалення процедур здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій, розкрив перспективні напрямки роботи міністерства щодо модернізації системи місцевих запозичень.

Про особливості міжбюджетних відносин, розподілу міжбюджетних трансфертів у проєкті Державного бюджету України на 2021 рік учасникам заходу розповів Сергій Марценюк. Тетяна Палійчук обговорила з фінансистами стан фінансової спроможності місцевих бюджетів у 2020 році; показники місцевих бюджетів у проєкті Державного бюджету на 2021 рік; зміни до Бюджетного кодексу України та пропозиції АМУ до проєкту Державного бюджету на 2021 рік, до Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Зміни до Податкового кодексу України та пропозиції АМУ до податкового законодавства з фінансистами опрацювала Вікторія Кобялко.

За підсумками заходу фінансисти визначили пріоритетні напрямки удосконалення місцевих фінансів та напрацювали шляхи вирішення проблемних питань бюджетів громад у 2021 році:

► зберегти зарахування акцизного податку на пальне до бюджетів місцевого самоврядування, адже скасування цього джерела доходів бюджетів громад з 1 січня 2021 року призведе до втрат 7,5 млрд грн;

► закріпити чіткий формульний розподіл міжбюджетних трансфертів між бюджетами громад, зокрема додаткової дотації на здійснення видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я (в тому числі переданих з районного рівня) та субвенції на дороги;

► списати заборгованість місцевих бюджетів перед державним бюджетом за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками за 2009–2014 роки. Позики надавались виключно на виконання делегованих державою повноважень. Потенційні додаткові втрати місцевих бюджетів – 9 млрд грн;

► удосконалити механізм горизонтального вирівнювання шляхом зменшення реверсної дотації із 50 до 20% з метою подальшого стимулювання місцевого економічного розвитку та збільшення базової дотації із 80 до 100% для усунення невідповідності витратних зобов’язань та фіскальних повноважень відповідних рівнів управління;

► розширити дохідну частину місцевих бюджетів шляхом збільшення нормативу зарахування до місцевих бюджетів ПДФО до 80% та закріпити зарахування ПДФО на проценти від депозитів до бюджетів громад, що обумовлено недостатністю коштів місцевих бюджетів для виконання всіх переданих у 2016–2018 роках державною повноважень, зокрема, з проведення державної реєстрації, з державного архітектурно-будівельного контролю, з надання адміністративних послуг, із забезпечення пільгового перевезення громадян, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, виплати заробітної плати непедагогічним працівникам;

► внести зміни до Бюджетного кодексу України, якими передбачити фінансування професійно-технічної освіти з 2021 року з обласних бюджетів;

► зберегти механізм пайової участі, адже пайові внески – це важливе джерело надходжень до бюджету розвитку (близько 1,6 млрд грн) і пайові внески мають позитивний економічний ефект, розвивають та покращують інфраструктуру, територіальні громади стають більш інвестиційно привабливими;

► внести зміни до Податкового кодексу України, якими забезпечити індексацію нормативної грошової оцінки землі та майна відповідно до індексу споживчих цін за відповідний рік;

► закріпити непоширення дії законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності, а також щодо державної допомоги суб’єктам господарювання на рішення органів місцевого самоврядування, прийнятих на підставі і на виконання вимог Податкового кодексу України.

Засідання Секції проводилося у форматі «круглого столу» – учасники обговорили найбільш дискусійні та проблемні питання місцевих бюджетів, а також поділилися досвідом, кращими практиками та досягненнями.

Засідання було організовано згідно рекомендацій МОЗ щодо дотримання заходів протиепідеміологічної безпеки, зокрема соціальної дистанції між учасниками.

Індексація зарплати у листопаді 2020 року

У листопаді роботодавці будуть нараховувати індексацію за коефіцієнтами та розмірами для липня-жовтня.

Індекс інфляції у вересні 2020 року не вплинув на розрахунок коефіцієнта для проведення індексації у листопаді 2020 року, інформує Дебет-Кредит. 

Правила проведення індексації

Правила обчислення ІСЦ для проведення індексації та нарахування сум індексації визначено Порядком №1078.

Індексувати зарплату слід, коли розрахований ІСЦ перевищить поріг індексації (наразі – 103%). ІСЦ має обчислюватися наростаючим підсумком.

Зверніть увагу: зарплата індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 липня його розмір збільшено до 2197 грн.

При підвищенні окладів значення індексу у місяці підвищення приймається за 1 або 100%. Місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться. Але це тільки, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.

Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації. Якщо сума підвищення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка складається на момент підвищення, то сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення зарплати.

До того ж для підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, слід пам’ятати про таке. Підвищення заробітної плати у зв’язку зі зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом про індексацію та Порядком №1078.

Порядок розрахунку ІСЦ

Індекс споживчих цін, на підставі якого здійснюється розрахунок для проведення індексації, у вересні 2020 року становив 100,5%. Тому він не вплинув на розрахунок коефіцієнта для проведення індексації у листопаді 2020 року. Тобто всі роботодавці будуть нараховувати індексацію за коефіцієнтами для липня-вересня.

Як саме індексувати в ці місяці, ми зазначали тут та тут.

Далі наведемо приклади розрахунку коефіцієнта індексації.

Звертаємо увагу! Через збільшення мінзарплати з 1 вересня 2020 року багато роботодавців могли переглянути оклади та підвищити їх. У такому разі вперше індексувати  зарплату у грудні на підставі індексу жовтня.

Приклад 1. Підвищення окладів працівників відбулося в січні 2019 р. (базовий місяць) і до листопада 2020 року зарплата не збільшувалася. Для проведення індексації величина приросту ІСЦ для нарахування суми індексації у листопаді 2020 р. становить 3,1%.

Розрахунок ІСЦ: 3,1 % = 1,005 × 1,009 × 1,010 × 1,007 × 100 – 100, де:

  • 1,005 – ІСЦ за лютий 2019 р.;
  • 1,009 – ІСЦ за березень 2019 р.;
  • 1,010 –  ІСЦ за квітень 2019 р.;
  • 1,007 – ІСЦ за травень 2019 р.

ІСЦ за червень 2019 р. – вересень 2020 р. становив 101,2% (0,995 × 0,994 × 0,997 × 1,007 × 1,007 × 1,001 × 0,998 × 1,002 × 0,997 × 1,008 × 1,008 × 1,002 × 0,994 × 0,998× 1,005 × 100), тобто не перевищив поріг індексації (103%), тому у листопаді 2020 р. проведення індексації здійснюється також на величину приросту ІСЦ – 3,1%.

Індексуватимемо частину доходу, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб у листопаді  2020  р. – 2197,00 грн.

Величина приросту ІСЦ для нарахування суми індексації у листопаді 2020 р. у випадку підвищення тарифних ставок у січні 2019 р., становить 3,1%.

Визначається сума індексації, як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту ІСЦ, поділеного на 100.

Тобто сума індексації становить 68,11 грн (2197 * 3,1 : 100).

Приклад 2. Підвищення окладів працівників відбулося в лютому 2019 р. (базовий місяць) і до листопада 2020 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за березень 2019 – березень 2020 року: 3,2% = (1,009 × 1,010 × 1,007 × 0,995 × 0,994 × 0,997 × 1,007 × 1,007 × 1,001 × 0,998 × 1,002 × 0,997 × 1,008 × 100) – 100.

Квітень – вересень 2020 року 101,0% = (1,008 × 1,003 × 1,002 × 0,994 × 0,998 × 1,005 × 100).

Індекс інфляції за квітень-вересень становив 101,0%, тому він не вплинув на розрахунок коефіцієнту для базового місяця – лютий 2019 р.

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у листопаді 2020 р. проведення індексації буде здійснюватися за коефіцієнтом липня (70,30 грн (2197 * 3,2 : 100)).

Приклад 3. Підвищення окладів працівників відбулося в березні 2019 р. (базовий місяць) і до листопада 2020 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за квітень 2019 – квітень 2020 року: 3,1% = (1,010 × 1,007 × 0,995 × 0,994 × 0,997 × 1,007 × 1,007 × 1,001 × 0,998 × 1,002 × 0,997 × 1,008 × 1,008 × 100) – 100.

Травень – вересень 2020 року 100,2% = (1,003 × 1,002 × 0,994 × 0,998 × 1,005 × 100).

Тобто розрахунок ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тому у листопаді 2020 р. проведення індексації буде здійснюватися за коефіцієнтом та розміром липня (68,11 грн (2197 * 3,1 : 100)).

Приклад 4. Підвищення окладів працівників відбулося в серпні 2019 р. (базовий місяць) і до листопада 2020 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за вересень 2019 – травень 2020 року: 3,1 = (1,007 × 1,007 × 1,001 × 0,998 × 1,002 × 0,997 × 1,008 × 1,008 × 1,003 × 100) – 100.

Червень-вересень 2020 року 99,9% = 1,002 × 0,994 × 0,998 × 1,005 × 100.

Розрахунок ІСЦ менше 103%, тому він не вплинув на розмір коефіцієнту індексації для листопада 2020 року. Відповідно тим роботодавцям, які підвищували у серпні 2019 року, потрібно індексувати зарплату на рівні липня.

Тобто у сумі 68,11 грн (2197 * 3,1 : 100).

За іншими базовими місяцями 2019 року (з квітня по грудень, крім серпня) та січня-вересня 2020 року індексації поки що не виникає.

 

Нарахування індексації при відпрацюванні частини місяця через карантин

У зв’язку з продовженням карантину до 31 грудня у багатьох роботодавців виникли ситуації, коли працівникам встановлено неповний робочий час. Або коли працівникам надається відпустка, зокрема, і неоплачувана. Або ж оформлюється оплачуваний простій.

У таких випадках з метою нарахування індексації слід пам’ятати про прості правила:

1. Усі виплати, пораховані виходячи з середньої зарплати, не індексуються. Це стосується, насамперед, відпускних і лікарняних.

2. Відповідно до п. 4 Порядку №1078, якщо особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно до відпрацьованого часу. 

При цьому під неповним робочим часом в цьому випадку розуміється будь-який випадок, коли працівник з будь-яких причин не виконав встановлену норму робочого часу.

Класичний випадок – це коли працівника за наказом перевели на неповний робочий час. Але ця норма також стосується працівників, які перебували у відпустці, на лікарняному, яким оформлено прогул тощо. Тобто, коли працівник фактично відпрацював тільки частину місяця. Для всіх зазначених випадків індексації підлягає лише та частина зарплати, яка нарахована за фактично відпрацьований час. Але при цьому має застосовуватись специфічна процедура визначення суми такої індексації!

З метою визначення суми індексації в цьому випадку розрахунок проводиться в два етапи. Спочатку рахується загальна сума індексації (виходячи з суми зарплати, нарахованої за відпрацьований час). А потім визначається фактична сума індексації (пропорційно співвідношенню фактично відпрацьованого часу до норми робочого часу у відповідному місяці). Приклад розрахунку індексації у такому випадку дивіться нижче.

3. Якщо працівник перебував у відпустці цілий місяць або хворів весь місяць, то індексація не нараховується. Оскільки немає зарплати, на яку можна було б нарахувати індексацію (а лікарняні і відпускні не індексуються).

4. Оплата, яка виплачується працівникам за час простою, не підлягає індексації.

Статтею 2 Закону «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Таким чином, оскільки оплата у разі вимушеного простою не є постійною виплатою, вона не підлягає індексації.

Приклад. Індексація при неповному робочому часі

Працівник працює неповний робочий час. Останній раз підвищення окладу відбулося у січні 2019 року. Спочатку визначається сума індексації за повний робочий час у листопаді 2020 року, яка становить 68,11 грн (2197 х 3,1 : 100). За фактично всі відпрацьовані години листопада 2020 року сума індексації становить 32,43 грн (68,11: 168 х 80).  Про порядок нарахування індексації в цьому випадку дивіться тут.

Заступниця міського голови-начальниця фінуправління Вікторія Сусаніна бере участь в засіданні Секції фінансистів місцевих рад Асоціації міст України

29–30 жовтня 2020 року в Києві проходитиме засідання Секції фінансистів місцевих рад Асоціації міст України. Захід організовано в рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.

На заході зібралися учасники з міст та областей України – керівники департаментів, управлінь, відділів фінансів місцевих рад, експерти.  Асоціацію представляють Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан,  аналітик Асоціації міст України з питань місцевих фінансів Тетяна Палійчук. Також присутні заступник Міністра фінансів України Василь Шкураков і голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. 

 

На засіданні учасники обговорюватимуть актуальні питання та проблеми у сфері фінансів місцевого самоврядування України. Зокрема, про стан фінансової спроможності місцевих бюджетів у 2020 році, показники місцевих бюджетів у проєкті Державного бюджету на 2021 рік, зміни до бюджетного і податкового законодавства. Обговорять і проєкт Державного бюджету України на 2021 рік у контексті нової адміністративно-територіальної основи: особливості міжбюджетних відносин, розподіл міжбюджетних трансфертів, зміни до бюджетного законодавства

Івано-Франківськ на Секції фінансистів місцевих рад Асоціації міст України в столиці представляє заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Івано-Франківської міської ради Вікторія Сусаніна.

Про підсумки засідання повідомимо згодом.

На протиепідемічні заходи під час виборів із держбюджету не виділили жодної гривні. ВІДЕО

Головний виклик підготовки до виборів – забезпечити дотримання протиепідемічних вимог.

Через пандемію цьогорічні вибори будуть надзвичайно складними, прогнозують у міській ТВК.

Одне із найболючіших питань – фінансування протиепідемічних заходів під час волевиявлення.

З держбюджету на це не виділили жодної гривні і якщо маски та дезінфектори для дільниць допомогло закупити місто, то як організувати голосування з дому, поки лише гадають.

Більше у відео  402 канал:

Закон, що закріплює за бюджетами громад 60% ПДФО, підписано

12 жовтня Президент України підписав Закон №907-IX “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (законопроєкт №3614 від 09.06.2020), що передбачає завершення бюджетної децентралізації, закріплення за бюджетами громад 60% ПДФО та переведення на прямі міжбюджетні відносини новостворених громад вже з 1 січня 2021 року.

Законопроєкт №3614, розроблений Асоціацією міст України спільно з групою народних депутатів (З.Андрійовичем, В.Безгіним та ін.), передбачає завершення бюджетної децентралізації, закріплення за бюджетами громад 60% ПДФО та переведення на прямі міжбюджетні відносини новостворених громад вже з 1 січня 2021 року.

Законопроєкт №3614 передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу України, якими закладається основа бюджетної системи України відповідно до дворівневої концепції місцевого самоврядування «громада-область», а саме: розмежування доходів і видатків між бюджетами районів та територіальних громад; встановлення доходів і видатків для новоутворених сільських, селищних, міських територіальних громад (бюджетів місцевого самоврядування) в обсягах, які були у міст обласного значення та ОТГ;  формування бюджетів районів за рахунок доходів від районної комунальної власності.