Новини — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Новини

Івано-Франківська міська рада затвердила звіт про виконання міського бюджету за І квартал 2019 року

Депутати Івано-Франківської міської ради на засіданні 25 сесії затвердили звіт про виконання міського бюджету за І квартал 2019 року.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

 

 

З Днем Державного Прапора та Днем Незалежності України!

Колектив фінансового управління Івано-Франківської міської ради щиро вітає із найвеличнішими національними святами нашої державності – Днем Державного Прапора України та Днем Незалежності України!

Для всіх нас Державний Прапор України є символом суверенітету держави. Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують, як поєднання чистого неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку.

День Незалежності України – це знаменний день демократії та громадської злагоди нашого народу, який став поворотною віхою в історії розвитку Української держави.

Нехай небо над всією Україною стане мирним і безхмарним! І в кожному куточку замойорить синьо-жовтий прапор – як могутній стимул для плідної, натхненної праці заради миру й добробуту в нашому спільному і незалежному домі.

АМУ стурбована відсутністю прогнозних показників Держбюджету на 2020–2022 роки

До Асоціації міст України від органів місцевого самоврядування надходять численні звернення щодо відсутності низки прогнозних показників Державного бюджету (на 2020-2022 роки), зокрема в частині міжбюджетних трансфертів, без яких неможливе складання у 2019 році розрахунків місцевих бюджетів на середньостроковий період.

Асоціація міст України направила лист до Міністерства фінансів України, у якому висловила стурбованість цією ситуацією.

Починаючи з 2019 року в Україні запроваджено середньострокове бюджетне планування у результаті прийняття Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» від 06.12.2018 №2646-VIII.

Одним із етапів середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні є складання та розгляд прогнозу місцевого бюджету і прийняття відповідного рішення. Відповідно до норм Бюджетного кодексу України (ст. 751) місцевий фінансовий орган щороку спільно з іншими головними розпорядниками бюджетних коштів відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку України і відповідної території, та з урахуванням Бюджетної декларації складає прогноз місцевого бюджету і подає до 15 серпня року, що передує плановому виконавчих органів відповідних місцевих рад прогнози відповідних місцевих бюджетів.

Зважаючи на те, що згідно бюджетного законодавства Міністерство фінансів України доводить виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до прогнозів місцевих бюджетів та проектів місцевих бюджетів, Асоціація міст України звернулась з проханням до Мінфіну надати:

– роз’яснення для органів місцевого самоврядування щодо порядку здійснення прогнозу місцевих бюджетів на середньостроковий період за відсутності прогнозних показників Державного бюджету та/або Бюджетної декларації;

– показники Державного бюджету, що необхідні для складання у 2019 році розрахунків місцевих бюджетів на середньостроковий період, зокрема обсяги міжбюджетних трансфертів.

Бюджетна декларація має спрямовуватися на зміцнення фінансової спроможності місцевого самоврядування, – АМУ

Асоціація міст України надіслала Уряду лист щодо проекту Бюджетної декларації на 20202022 роки.

У проекті Бюджетної декларації враховано окремі пропозиції Асоціації міст України, зокрема: продовження реалізації бюджетної децентралізації, а також упорядкування сфер відповідальності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади щодо проведення адміністративно-територіальної, бюджетної та інституційної реформ; продовження впровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні для забезпечення підвищення передбачуваності і послідовності бюджетної політики; збільшення кількості місцевих бюджетів, що матимуть прямі взаємовідносини з державним бюджетом за рахунок добровільного об’єднання територіальних громад для спрощення процесу управління бюджетними коштами.
Також частково враховано пропозицію Асоціації міст України щодо забезпечення збереження існуючих стабільних дохідних джерел наповнення місцевих бюджетів та недопущення їх вилучення, зокрема зарахування 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до державного бюджету та 5 відсотків до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин).
Водночас АМУ стурбована тим, що проектом Бюджетної декларації передбачається припинення зарахування частини (13,44 відсотка) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування у зв’язку із зарахуванням цих надходжень до дорожнього фонду.
Однак, залишились не врахованими інші пропозиції АМУ, спрямовані на зміцнення фінансової спроможності місцевого самоврядування, зокрема:
  • надання органам місцевого самоврядування повноважень з формування та ведення муніципальних фіскальних реєстрів;
  • передбачення можливості користування органами місцевого самоврядування податковою базою ДФС (АС «Податковий блок»);
  • необхідність розширення дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема шляхом збільшення нормативу зарахування до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб;
  • необхідність затвердження державних соціальних стандартів і нормативів в описовому та вартісному вигляді за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень;
  • компенсація втрат громад, що виникли внаслідок рішень органів державної влади та недопущення передачі на рівень місцевих бюджетів фінансового забезпечення видаткових повноважень без відповідного компенсаційного ресурсу;
  • запровадження формульного механізму розподілу субвенції дорожнього фонду;
  • законодавче закріплення пропорції розподілу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я;
  • вдосконалення механізму індексації нормативної грошової оцінки землі та встановлення коефіцієнту індексації на рівні реального індексу інфляції;
  • дотримання принципу стабільності податкового законодавства та недопущення внесення змін до податкового та бюджетного законодавства, особливо наприкінці року.
Детально читайте у листі АМУ (завантажити).
АМУ звертає увагу, що для здійсненні якісного прогнозування доходів та відповідних видатків місцевих бюджетів на 20202022 років та ефективного планування місцевих бюджетів на середньостроковий період, Бюджетна декларація має передбачати обсяги міжбюджетних трансфертів.
Оскільки є вкрай важливим зміцнення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, Асоціація міст України наполягає на врахуванні зазначених пропозицій у проекті Бюджетної декларації на 2020–2022 роки та відзначає, що необхідно досягти чіткого розмежування повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

З 1 серпня 2019 року платники податків зможуть подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених сум через Електронний кабінет

З 1 серпня 2019 року платники податків зможуть подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених сум в електронному вигляді через Електронний кабінет.

З 26.04.2019 набрав чинності наказ Мінфіну від 11.02.2019 р. №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» (далі – Порядок).

Норма Порядку полягає у запровадженні єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.

Порядок застосовується щодо повернення платежів, що належать:

  • державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019 р.;
  • місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019 р.

Заяву надсилати через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету виконується з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Мінфін починає централізацію IT-складової управління державними фінансами

Кабінет міністрів затвердив Концепцію IT-централізації системи управління державними фінансами СУДФ), погодив створення управляючого комітету ITCУДФ та окремої установи (FinIT), через які буде здійснюватися цей процес.

Затвердження Концепції та її реалізація до 2021 р. надає змогу

· досягти узгодженості розвитку IT-складової у відомствах, які входять до СУДФ;
· створити єдиний інформаційний ландшафт IT-систем;
· підвищити рівень інтеграції систем та процесів;
· запровадити єдину комплексну політику захисту інформації;
· оновити кадровий склад.

Планом дій, зокрема, передбачено, що IT-функції новостворених податкової та митної служб буде повністю передано до нової установи вже до кінця поточного року. До кінця березня 2020 року туди ж перейдуть IT-функції Мінфіна та ДКСУ, а функції ДСФМ – до кінця червня 2020 року, інформує Мінфін.

«З того моменту, як ми у Мінфіні вже майже чотири роки тому безпосередньо почали розкривати інформацію про бюджет – від транзакцій казначейства і до виконання місцевих бюджетів – прекрасно розуміємо, наскільки важливою є якість і повнота даних про державні фінанси, а також легкість доступу до них, – каже міністр фінансів Оксана Маркарова. – Тому ми вболіваємо за якнайшвидше налагодження взаємодії між масивами даних основних гравців у сфері державних фінансів – ДКСУ, Мінфіна, ДПС, ДМС. Адже чим простіше буде обмін інформацією і чим зручніше IT-структура, тим швидше ми зможемо надавати насправді якісні державні послуги нашим громадянам».

У міськвиконкомі відбулися урочистості до Дня бухгалтера

16 липня у залі засідань міської ради очільник Івано-Франківська Руслан Марцінків, заступник міського голови – начальник фінансового управління міськради Вікторія Сусаніна та секретар Івано-Франківської міської ради Оксана Савчук привітали бухгалтерів виконавчого комітету та комунальних підприємств міста з професійним святом.

Міський голова висловив присутнім вдячність за високий професіоналізм у роботі, адже саме вони ведуть всю фінансово-господарську діяльність і виконавчих органів міської ради, і комунальних підприємств.

Також Руслан Марцінків привітав свою заступницю, начальницю фінуправління Вікторію Сусаніну та побажав, щоб було менше паперів, а більше реальних грошей.

«Ми з вами є однією великою бухгалтерською родиною, яка добре знає, що таке «гаряча пора» квартальних, піврічних і річних звітів. Бухгалтерія – це така робота, яка ніколи не залишає у спокої. І при цьому вимагає високої точності, стриманості, розсудливості і передбачає велику відповідальність. Тому хочу побажати вам здоров’я, натхнення, позитиву, побільше усмішок та підтримки від рідних та ваших колег», – долучилася до вітального слова Вікторія Сусаніна.

За сумлінну працю, високий професіоналізм, відповідальність та наполегливість під час виконання службових обов’язків, а також з нагоди професійного свята, бухгалтерів відзначили Почесними грамотами та Подяками міського голови.

Вікторія Сусаніна: «Однією рукою дали, іншою – забрали»

Наслідки фінансової децентралізації в Івано-Франківську

Реформа децентралізації, що триває в Україні п’ятий рік, полягає у передачі повноважень та відповідальності від центральної влади до органів місцевого самоврядування. За офіційними даними, завдяки фінансовій децентралізації місцеві бюджети зросли втричі: з 68,6 млрд. гривень в 2014-му до 234 млрд. грн в 2018 році. Чи побільшало грошей для розвитку міст та яких фінансових зобов’язань додалося громадам, «МедіаПорт» та «Галицький кореспондент» з’ясовували в рамках проєкту «Від Сходу до Заходу».

У 2015 році загальна сума надходжень до бюджету Івано-Франківська складала 1,4 мільярда гривень, з них 667 мільйонів гривень – власні надходження міста. У 2017-2018 роках бюджет зріс до 2,5 млрд. та 2,8 млрд. гривень відповідно. Власні надходження міста у ці роки складали 1,3 та 1,6 млрд. грн. На 2019 рік бюджет затверджений у розмірі 3 млрд. грн. (з них 1,9 млрд. грн. власних надходжень).

Це багато чи мало? Чи вистачає коштів для розвитку? Про наповнення казни Івано-Франківська “Галицький кореспондент” говорив із заступницею Івано-Франківського міського голови – начальницею фінансового управління виконавчого комітету міськради Вікторією Сусаніною.

 Коли ви відчули ефект від децентралізації та як змінився бюджет після реформи?

До 2015 року ми жили за так званими кошиками: «перший кошик» – надходження на забезпечення делегованих державою повноважень, які підкріплювались дотацією вирівнювання з державного бюджету;  «другий кошик» – наші власні надходження. Вже з 2015-2016 років ми почали працювати за іншою процедурою. З’явилися освітня та медична субвенції, які повинні покривати всі витрати на управління охорони здоров`я та департамент освіти і науки. У нас забрали 15% платежу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – саме на ці витрати.

У 2016 році це десь так і виглядало, але вже на той час нам передали повністю утримання професійно-технічних училищ (ПТУ), забезпечення пільгового проїзду. Тільки витрати на ПТУ нам коштували 78,9 млн. Крім того, з міського бюджету нами профінансовано додаткові видатки у розмірі 108,8 млн. грн. Звичайно, у 2016 році це були для нас відчутні зміни. В цілому був збалансований бюджет, і ми дійсно відчували децентралізацію.

– Як і коли змінилася ситуація?

Ситуація змінилася на початку 2017 року. З того часу ми платимо заробітну плату педагогічним працівникам. На нашому утриманні також весь обслуговуючий персонал: прибиральники, кочегари, охоронці тощо, до того ж оплачуємо енергоносії.

Зі зростанням тарифу мало не щокварталу це для нас відчутні витрати. Для порівняння, у 2017 році на це пішов 21 мільйон гривень, у 2018 році – 23 мільйони гривень. За підрахунками, на сьогодні ми близько 36 мільйонів гривень за новими тарифами витрачатимемо суто на енергоносії для закладів охорони здоров’я та освіти. Так само – росте заробітна плата, відповідно, збільшуються видатки.

До того ж нам передали компенсаційні виплати. Якщо у 2016 році вони складали 18 мільйонів, то зараз – 41,1 мільйона гривень, а ще – зросла сума реверсної дотації. За формулою було підраховано: якщо в місті надходження із ПДФО на одного мешканця є більшими, ніж середній показник в Україні, то до держбюджету вилучаються певні кошти, які нам не повертаються. Тобто держава вважає, що у нас забагато власних доходів, і забирає це в держбюджет. У 2017 році це був 21 мільйон, у 2018 році – 52, на сьогодні – 73 мільйони. У 2020 році, за нашими підрахунками, буде до 100 мільйонів самого лише реверсу.

– Як це позначиться на житті населення?

Простими словами, ситуація виглядає так: міська влада працює над тим, щоб залучити податок на доходи фізичних осіб, виявляє неоформлених працівників, займається оформленням, збільшує надходження ПДФО до місцевого бюджету, а нам кажуть, що частину податків ми маємо віддати у держбюджет. Для нас це негативна тенденція, адже це основний платіж, який складає 60% від усіх надходжень.

До 2015 року надходило ще більше – 75%. Ми робимо все, щоби збільшувати його приріст, але однією рукою нам його дали, іншою – забрали частину в державний бюджет.

Ті самі пільгові виплати на проїзд залізницею, електроавтотранспортом – повністю на нашому утриманні, хоча до 2016 року це робила держава. Вже у 2017 році ми з власних коштів додали 52 мільйони, щоб профінансувати виплати тим, хто утримується за рахунок освітньої і медичної субвенції. У 2018 році ми додали майже 80 мільйонів. А станом на сьогодні потреба Франківська вже складає 120 мільйонів, з яких 13 мільйонів ми вже виділили.

– З урахуванням цієї ситуації, яке ваше ставлення до реформи децентралізації?

Децентралізація – це дуже добре, вона має свої переваги. Нам додали адміністративні послуги – ЦНАП. Однак з 2017 року 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення українських та закордонних паспортів, вилучається до державного бюджету. Також маємо такий платіж, як акцизний податок.

Ви, напевне, пам’ятаєте ті часи, коли були рейди для виявлення незадекларованих заправних станцій, ми перевіряли, чи видають чеки, бо 5% від продажу йшло у міський бюджет. З 2017 року в нас цього платежу нема: акциз на алкоголь і сигарети нам надходить в розмірі 100%, а з акцизу на паливо – лише певна частка. Ми рахуємо, який ріст вартості дизпалива. Якщо порівняти 2017 і 2018 роки, вартість зросла майже втричі, а відсоток відрахування залишається на тому ж рівні.

Окрім того, з кожним роком росте мінімальна зарплата, зростає вартість пільг.

З одного боку, децентралізація – це вдала реформа, бо ми отримали більше повноважень, але водночас існує велика проблема із забезпеченням освітньої та медичної субвенції, бо ми не маємо 100% забезпечення. Тому у мене як у фінансиста до децентралізації двояке ставлення. Є безліч питань, на які ми не можемо вплинути. Ми змушені заходити в запозичення, шукати інші джерела залучення коштів, щоб власні кошти спрямувати на забезпечення співфінансування, адже все одно на кінець року будемо змушені якісь витрати по місту «врізати», щоб забезпечити виплати зарплати вчителям і медикам.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://gk-press.if.ua/viktoriya-susanina-odniyeyu-rukoyu-daly-inshoyu-zabraly/?fbclid=IwAR2NrNuxxYcgt230aEf_GZQUY-inRQF7yDiPrDUoxUnZre49-kW7FtGRNAY

АМУ у зверненні до Прем’єр-міністра: ДФС беззаперечно зобов’язана надавати громадам звітність про нараховані та сплачені податки

11 липня Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням зобов’язати Державну фіскальну службу виконувати чинні норми Податкового кодексу України (пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12) щодо надання за запитами органів місцевого самоврядування інформації в розрізі платників податків та видів платежів:

  • про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним; про суми списаного податкового боргу;
  • розстрочені і відстрочені суми податкового боргу і грошових зобов’язань платників податків; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
До Асоціації міст України надходять численні звернення органів місцевого самоврядування про те, що територіальні органи ДФС відмовляють їм у наданні звітності про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів у розрізі платників.
ДФС у листі від 20.02.2019 р. №5616/7/99-99-07-02-02-17 до своїх територіальних підрозділів повідомляє, що інформація про сплачені податки та збори на відповідних територіях, суми податкового боргу по кожному платнику податків не може бути надана органам місцевого самоврядування, оскільки є інформацією з обмеженим доступом. Асоціація міст України вважає, що таке трактування ДФС чинних законодавчих норм є помилковим і спричиняє невиконання посадовими особами ДФС норм Податкового кодексу України. Про це АМУ повідомила Главі Уряду у листі від 4 квітня 2019 року №5-180.
Однак Мінфін та ДФС продовжують не виконувати чинні норми пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України – посадові особи територіальних органів ДФС відмовляють органами місцевого самоврядування у наданні звітності про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів і зборів у розрізі платників. Більше того, Мінфін у листі від 05.06.2019 року №11230-17-3/14675 разом з ДФС висловлює позицію, що внесені до Податкового кодексу України,зміни, а саме доповнення пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12, не є достатньою підставою для отримання за запитом органів місцевого самоврядування звітності.
Асоціація міст України наполягає на вирішенні питання надання органам місцевого самоврядування інформації в розрізі платників податків та видів платежів та наголошує на беззаперечності необхідності виконання територіальними органами ДФС норм пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України.
Детально позиція АМУ роз’яснена у листі до Глави Уряду (завантажити).

Коментар щодо виконання місцевого бюджету

Зараз іде активна передвиборча кампанія з позачергових виборів до Верховної Ради України. І цікаво спостерігати за діями окремих кандидатів.

Зокрема, нещодавно дещо здивував виступ одного із них у ефірі телеканалу UA:Карпати. Оскільки кандидат являється представником місцевої  влади (депутат міської ради), то висновки щодо місцевого бюджету і організації його виконання нас зацікавили.

Так,  вчора під час прямого ефіру пан  Іван Гарасимко зауважив, що «за період з 2014 року до 2019 року  місцевий бюджет зріс з 1,5 млрд грн. до 3,2 млрд. грн». І вислів «до чого допрацювалась влада» викликав здивування.

Як ми знаємо, з 2015 року в бюджетну систему України внесено зміни: триває децентралізація бюджетів, яка полягає у передачі повноважень та відповідальності від центральної влади до органів місцевого самоврядування. У 2015 році загальна сума надходжень бюджету Івано-Франківська складала 1,4 мільярди гривень, з них  –  667 мільйонів гривень  – власні надходження міста. У 2017-2018 роках бюджет зріс до 2,5 млрд та 2,8 млрд гривень відповідно. Власні надходження міста у ці роки складали 1,3 та 1,6 млрд грн. На 2019 рік бюджет затверджений у розмірі 3 млрд грн (з них – 1.9 мільярди грн. власних надходжень). Що  поганого в тому, що доходи місцевого бюджету збільшились?

Частково – це заслуга центральної влади. Але якщо в казну міста передали додаткові доходи, відповідно, додали певні повноваження.

На початкових етапах децентралізації, в перші роки,  відчутно збільшились надходження до бюджету, відповідно збільшились плани щодо реалізації проектів (нові садочки,  школи,  транспортні розв’язки, комунальний транспорт, упорядкування прибудинкових територій, скверів, ремонт доріг). Але, поступово нам передали навантаження щодо фінансування бюджетної сфери, які, фактично, обмежили наш ресурс.

І щоб таке вилучення з бюджету не вплинуло на розпочату роботу, міська влада повинна була шукати інші джерела залучення коштів, в тому числі запозичення.

Так, у 2018 році сума коштів, які місто витратило на дофінансування переданих повноважень і додаткових вилучень з бюджету, становила 400,0 млн. грн. а запозичення до бюджету становлять 300,0 млн. грн., які спрямовані на розвиток міста.

І ще, шановним депутатом було зазначено, що «на даний час дирка в бюджеті становить 700,0млн.грн, а до кінця року очікуємо 1,0 мільярд грн.». То треба зауважити, що справді наразі є певні проблеми з фінансуванням заробітної плати освітянам та медикам. Оскільки кошти державної субвенції не забезпечують ці витрати. Щомісячний розрив у нарахованій заробітній  платі та помісячно доведених показниках становить 10,0 млн. грн. І це тільки зарплата, а ще є медикаменти, харчування і інші витрати на утримання.

Відповідно, ці розриви міська влада повинна покривати за рахунок коштів, які могла б спрямувати на розвиток міста: розв’язки, двори, пам’ятки архітектури тощо.

Разом з тим, міська влада забезпечує своєчасну виплату заробітної плати бюджетним установам. Слід зазначити, що протягом року жодного разу не було протерміновано строки виплати заробітної плати, тоді як по області спостерігається затримання  виплати заробітної плати на декілька місяців.

Крім того, при формуванні місцевого бюджету 2019 року заплановано, відповідно до бюджетного законодавства, залучення кредиту, у формі випуску облігацій місцевої позики, на суму 500,0 млн. грн. Що і являє собою дефіцит бюджету, який мав би покритись за рахунок даного залучення

Але разом з тим все, що фінансується з місцевого бюджету, продовжує фінансуватися, хоча  не можна сказати, що проблем немає.

Крім того, по місту ведуться активні роботи з ремонту міжбудинкових територій та об’єктів соціальної сфери, будуються нові садочки та розв’язки, купляємо транспорт.

Тільки на території  Вашого округу за період каденції виконано робіт на суму 26 795,2 тис. грн. та виплачено 218,1 тис. грн. з Фонду міської ради на виконання депутатських повноважень, це при тому, що Ви не голосуєте за бюджет.

Доречно зауважити, що Ви, як депутат міської ради, разом зі своєю політичною силою, могли б звернутись до обласної та державної влади щодо виділення додаткових коштів з відповідних бюджетів для міського бюджету, оскільки реалізація всіх великих проектів відбувається за власні кошти міста, і це величезне навантаження на бюджет.

Так,спільною роботою ми зможемо виконати свої зобов’язання перед жителями нашого міста.

З повагою.

Виконання доходів міського бюджету за І півріччя 2019 року

За І півріччя 2019 року міський бюджет в цілому за доходами загального та спеціального фонду виконано на 104,4 відсотка (при плані – 1 398 017,8,1 тис. грн., фактично надійшло 1 459 297,8 тис. грн., що на 69 956,9 тис. грн. менше в порівнянні з відповідним періодом минулого року).

До загального фонду бюджету, без урахування трансфертів, надійшло  802 530,5 тис. грн., що становить 106,6 відсотка до плану на звітний період і в порівнянні з відповідним періодом минулого року більше на 117 576,8 тис. грн.

До спеціального фонду, без урахування трансфертів, надійшло 65 909,7 тис. грн. В порівнянні з минулим роком надходження зменшились на 11 985,9 тис. грн.

Субвенцій з державного та інших бюджетів надійшло 590 857,6 тис. грн., при плані з урахуванням змін 606 914,7 тис.грн., що складає 97,4 відсотка. У порівнянні з минулим роком менше на 175 547,7 тис.грн.

Детальніше можна ознайомитися тут: https://mfu.if.ua/wp-content/uploads/2019/07/Vykonannya-dohodiv_-6-mis.2019.xls