Новини — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Новини

Івано-Франківська міська рада затвердила звіт про виконання міського бюджету за І квартал 2019 року

Депутати Івано-Франківської міської ради на засіданні 25 сесії затвердили звіт про виконання міського бюджету за І квартал 2019 року.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

 

 

Розвиток в кредит. Чому Франківськ позичає 500 мільйонів і як їх віддаватимуть – Вікторія Сусаніна

31 депутат міськради підтримав рішення дозичити на розвиток Франківська ще 500 мільйонів. Кредит беруть до 2023 року.

Чи потрібні такі витрати і як потім це все виплатити й не влізти у більші борги, «Репортеру» розповіла заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

– Пані Вікторіє, минулого року Франківськ взяв кредит на 300 млн грн. Вже тоді знали, що доведеться брати ще?

– Ми знали, що грошей не вистачить. Основний акцент зробили на автобусах – 160 млн спрямували на їх закупівлю, 90 млн на міст, а різницю – на всі інші витрати. Ми розуміли, що цих грошей не стане, і коли приймали міський бюджет, то вже йшлося, що бюджет – з дефіцитом. І вже тоді були експерти, які казали: як ми будемо його перекривати, як збираємося вижити?

Пройшло дев’ять місяців, місто живе, розвивається, критичної загрози нема, тож прийняли рішення ще на 500 млн. Але взяли кредит трохи на довше – на чотири роки, а не на три, бо й сума більша.

– Куди підуть гроші?

– Треба доінвестувати в автобуси, добудувати міст, зробити розв’язки. Це основ­ні акценти. Крім того, як я і озвучувала на сесії, – школи, садочки: на Крихівецькій треба добувати, «Подоляночку» на Хоткевича, опришівську школу, школу на Пасічній, у мікрорайоні Каскад не вистачає шкіл. Це все – інвестиції.

Хоч долар і стоїть на одному місці, ціни ростуть. Ми не знаємо, скільки ще долар буде утримуватися, але думаємо, що стрибок буде серйозним. Цього року бюджет планувався з курсом 27,5 грн за долар, а зараз він 24 грн. На наступний рік закладали 28 грн за долар, а який він буде насправді – ми не знаємо. Індекс інфляції теж планувався, що цього року, що наступного – 7 %. А інфляція навіть сильніша, при тому, що долар тримається.

Залазити в кредити, звісно, не треба, та коли хочеш мати хорошу інвестицію в місто, то треба залучити гроші й відповідно створити цю інвестицію. Якщо врахувати, що в нас недосконала формула по освіті, по медицині, то цього року мусимо дофінансувати 120 млн грн. Тобто, треба з автобусів чи садочка забрати і дати на зарплати. Те саме з харчуванням і стипендіями. Крім того, пільговий проїзд, який раніше відшкодовував держбюджет, залишили на нас. Якби його нам відшкодовували, то зекономлені кошти ми могли б вкладати в автобуси. Запуститься електронний квиток, то буде електронна база, і чітко видно, хто як їздить.

– Електронний квиток не запускали через брак коштів?

– Так. Ми вже проплатили аванс, тому те, що обіцяли Віталій Голутяк з міським головою, незабаром буде втілено. Також є достатньо міжбудинкових проїздів, які треба доробити – ми робимо акцент на поліпшенні проїздів і доріг. Місто останніми роками розвивалося, але про це забувають – усім не вгодиш. Я не розумію занепокоєння депутатів на сесії, які так виступали проти і в той же час знали, що кредит був запланований ще з грудня минулого року.

– Додаткові 500 млн грн до 2023 року мали б закрити вже задекларовані плани, і якщо місто нічого нового декларувати не буде, то грошей має вистачити?

– Так. Наступного року у нас 10 % знову не покривається субвенцією освіти – це знову 50 млн грн. Підняття зарплат і мінімалок, які цього року затверджені Кабміном, в поданому проєкті держбюджету не є задеклароване і цифрами не підкріплене. У листопаді анонсоване друге читання і ми не знаємо, які там будуть цифри.

По реформі медицини, наприклад, якщо ми навіть сформуємо комунальні підприємства, які мали б самі на себе заробити, тих коштів, які мали б йти за пацієнтом, не стає. Нам запланували на перший квартал 51 млн грн – їх вистачить лише на півтора місяці, а ще на півтора доведеться докласти ще 51 млн.

Крім того, можуть ще вилізти відпускні чи розрахункові, якщо медики захочуть їхати працювати в Польщу чи Німеччину. І все одно на міському бюджеті після реформування залишаться енергоносії – це 25-30 млн залежно від тарифів, харчування, в тому числі і пільгове, медикаменти. Навантаження на бюджет міста дуже велике. Якби ми зараз стали платити лише видатки споживання, то на капітальний розвиток та інвестиції нічого не залишиться.

– Франківськ – не єдиний бере кредити?

– Ринок запозичень в Україні був заморожений з 2005 року. Першопрохідцем у цьому був Львів. Коли ми брали перший кредит, то консультувалися з Іриною Кулинич та фінансистами Львова. Містам не стає коштів, тому вони зобов’язані їх залучати. Івано-Франківськ став другим. Сьогодні моя заступниця консультує Харків і Суми.

Якщо раніше ми надіялися, що на місцях буде більше коштів, то цього року, як і наступного, доходи у нас забирають, а видатки додають. Реверс знову великий.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://report.if.ua/gazeta/rozvytok-v-kredyt-chomu-frankivsk-pozychaye-500-miljoniv-i-yak-yih-viddavatymut-viktoriya-susanina/?fbclid=IwAR1vC70U7tSJ5GdKMu-wnE814qe0bhFbCZe-_sMAbwVfF5thhgSg6hsdH6o

АМУ звернулась до МОН з проханням відновити роботу над формулою розподілу освітньої субвенції

Асоціація міст України звернулась до Міністерства освіти і науки України з проханням відновити роботу над внесенням змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами.

Адже попри прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року №65 «Про внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» та збільшення обсягів освітньої субвенції у 2019 році відповідно до попереднього бюджетного періоду на 13%, наразі залишається значним дефіцит освітньої субвенції, що складає близько 10% до її річного обсягу, визначеного у додатку 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Це може поглибити ситуацію із виплатами заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти у листопаді-грудні 2019 року.

Така ситуація зумовлена, з одного боку, недостатньою з об’єктивних причин оптимізацією мережі, а з іншого, недосконалістю формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 (зі змінами від 06.02.2019 року №65).

Під час опитування АМУ міста та ОТГ зазначили такі основні недоліки Формули:

  1. Формула не враховує години індивідуального навчання (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»).
  2. Формула не враховує видатки на заміну тимчасово відсутніх працівників. Наслідком цього стає запровадження негативної практики «безкоштовних замін» або інтенсифікації навчальних годин тих уроків, з яких відпустили учнів, наприклад, через хворобу вчителя. Така ситуація певним чином погіршує якість освіти й ускладниться у зв’язку з необхідністю обов’язкового щорічного підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
  3. При розрахунку не враховано реальний контингент учнів та його збільшення в окремих громадах. Також не враховується динаміка збільшення контингенту учнів в інклюзивних класах. Як наслідок, Формула не враховує реальної потреби збільшення одиниць педагогічного персоналу. Тому важливим є врахування контингенту учнів станом на 1 вересня року, що передує плановому бюджетному періоду.
  4. Формула не враховує реальну потребу на оплату праці вихователів груп подовженого дня (1 ставки на 1 заклад недостатньо).
  5. Формула для міських ОТГ, на території яких є сільські населені пункти, розрахована як для міст обласного значення та не враховує розрахункову наповнюваність класів для сільської території.

Окрім того, в доведеному обсязі освітньої субвенції на 2019 рік не врахована повна сума надбавки за престижність педагогічним працівникам, граничний обсяг якої може сягати 30% посадового окладу.

З метою недопущення затримки з виплатою заробітної плати органи місцевого самоврядування дофінансовують оплату праці педагогічним працівникам за рахунок власних доходів місцевих бюджетів, відволікаючи ресурси від інших важливих для громад потреб.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2019 року №490 було утворено Міжвідомчу робочу групу з удосконалення формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, до складу якої увійшла Асоціація міст України. Під час засідань було напрацьовано актуальні зміни до Формули, що у зв’язку зі зміною політичної влади не були затверджені.

Зважаючи на те, що бюджетний процес 2020 року уже розпочався, АМУ просить врахувати необхідність пришвидшити прийняття напрацьованих Міжвідомчою робочою групою змін до Формули та передбачити відповідний ресурс для громад у Державному бюджеті України на 2020 рік.

Окрім того, АМУ звертається з проханням сприяти перегляду обсягу освітньої субвенції у 2019 році з метою покриття її дефіциту та проведення вчасних виплат заробітних плат педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Нагадуємо, що Міністерство освіти і науки України, як головний розпорядник коштів освітньої субвенції, надіслало до Асоціації міст України відповідь від 07.06.2019 року №1/11-4331 «Щодо виконання доручення Кабінету Міністрів України», у якій, зокрема, йшлось про збільшення за підсумками першого півріччя 2019 року за результатами виконання місцевих бюджетів обсягів освітньої субвенції, визначених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

АМУ звернулась із проханням до Міністра освіти і науки України Ганни Новосад з проханням взяти особисто під контроль це питання, а також висловила сподівання на співпрацю.

Монетами 1, 2 та 5 копійок не можна розраховуватися з 1 жовтня 2019 року, – НБУ

З 1 жовтня 2019 року українці не зможуть використовувати монети 1, 2 та 5 копійок для здійснення готівкових розрахунків. Ці монети перестануть бути платіжних засобом та будуть вилучені з готівкового обігу.

Рішення про вилучення дрібних монет з обігу – це частина комплексного рішення з оптимізації Національним банком України номінального ряду банкнот та монет гривні.

Завдяки оптимізації у перспективі номінальний ряд гривні скоротиться із 17 до 12 номіналів. У такий спосіб він наблизиться до найпоширенішої світової практики: усього залишиться 6 номіналів монет та 6 номіналів банкнот. Це зробить готівкові розрахунки зручними, простими та комфортними, інформує пресслужба НБУ.

Водночас упродовж наступних трьох років громадяни зможуть обміняти монети дрібних номіналів без обмежень та безкоштовно на монети та банкноти інших номіналів у сумах, кратних 10 копійкам:

  • в усіх відділеннях українських банків – упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу до 30 вересня 2020 року включно;
  • у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль) – упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу до 30 вересня 2022 року включно.

Також з обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом. Але ті монети номіналом 25 копійок, що потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад у обіг і поступово їх ставатиме все менше.

Серед головних переваг вилучення монет номіналом 1, 2 та 5 копійок – підвищення зручності розрахунків та скорочення витрат:

  • готівкові розрахунки для громадян стануть простішими, а середня кількість монет, що припадають на одного українця, зменшиться більше ніж на третину;
  • таке рішення є позитивним для держави і дозволить економити понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на виготовлення та обробку монет найдрібніших номіналів;
  • заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт та банки зможуть не витрачати кошти на транспортування, збереження та обробку цих монет.

Для полегшення готівкових розрахунків в Україні можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) до сум, кратних 10 копійкам.

Відбулися бюджетні консультації парламентського Комітету з питань бюджету та АМУ щодо проекту Держбюджету на 2020 рік

30 вересня парламентський Комітет з питань бюджету провів з Асоціацією міст України консультації щодо взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами у наступному році, зокрема, обговорювалися пропозиції АМУ до проекту Державного бюджету на 2020 рік (законопроект «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№2000 від 15.09.2019)), а також зауваження до проекту змін до Бюджетного кодексу України (законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№2144 від 16.09.2019)).

Нагадаємо, бюджетні консультації проводяться відповідно до Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

Позицію Асоціації міст України представляв Київський міський голова, Голова Асоціації міст України Віталій Кличко, Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, Тернопільський міський голова, Голова бюджетного комітету Правління АМУ Сергій Надал та Криворізький міський голова Юрій Вілкул.

В ході консультацій представники Асоціації міст України обговорили з представниками Комітету Верховної ради України з питань бюджету показники місцевих бюджетів в проекті Державного бюджету України на 2020 рік та озвучили пропозиції АМУ до нього.

У законопроекті «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Асоціація міст України пропонує:

  • Збільшити обсяг освітньої субвенції на 27,5 млрд грн.

  • Збільшити фінансування Програми державних гарантій медичного обслуговування населення на 31,9 млрд грн.

  • Збільшити розмір додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я на 12,1 млрд грн.

  • Передбачити додаткову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти.

  • Передбачити 19 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

  • Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад в обсязі 5 млрд грн.

  • Визначити обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження у сумі 0,4 млрд грн.

  • Виключити з Законопроекту норму щодо зупинення на 2020 рік дії окремих положень статей 121, 122 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

  • Спрямувати 20% коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах безпосередньо до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.

  • Списати заборгованість за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2009-2014 роках.

  • Продовжити оподаткування акцизним податком реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального з метою недопущення втрат місцевих бюджетів в частині акцизного податку на пальне.

  • Законодавчо встановити з 2020 року та наступних років оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема пільг на проїзд та послуг зв’язку. Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на такі цілі в розмірі 6 млрд грн.

  • Передбачити 2,2 млрд грн у державному бюджеті на погашення боргів за надані гарантовані державою пільги у 2015-2016 роках.

  • Передбачити у державному бюджеті 2020 року кошти на сплату енергопостачальним підприємствам штрафних санкцій по рішеннях суду, які виникли внаслідок несвоєчасного перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на пільги та субсидії, в розмірі не менше 7 млрд грн.

Крім того, з метою забезпечення підвищення рівня надходжень до місцевих бюджетів Асоціація міст України пропонує у Податковому кодексі України:

  • забезпечити індексацію нормативної грошової оцінки землі та майна відповідно до індексу споживчих цін за відповідний рік;

  • скасувати пільгу по платі за землю для платників єдиного податку, гірничовидобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ коричних копалин

  • скасувати пільгове оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та платою за землю, якщо об’єкт оподаткування знаходиться на лінії зіткнення.

Лист АМУ з пропозиціями до проекту Держбюджету 2020 року та Податкового кодексу.

Пропозиції та зауваження АМУ до законопроекту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» передбачають:

  • Запобігання перекладанню на місцеві бюджети видатків на підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

  • Передбачення джерел фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

  • Визначення процедури фінансування закладів освіти на перехідний період переоформлення ними установчих документів;

  • Врегулювання механізму фінансування закладів дошкільної освіти, дошкільних підрозділів (відділень, груп) початкових шкіл, сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек;

  • Передачу повноважень з регулювання комунальними підприємствами водопостачання, водовідведення та теплопостачання органам місцевого самоврядування.

Лист АМУ з пропозиціями до Бюджетного кодексу України.

АМУ запропонувала фінансувати пільговий проїзд за рахунок держави

Асоціація міст України розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань», який знаходиться на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (№1118 від 29.08.2019).

 Законопроєктом пропонується надати право безкоштовного проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту:
  • учасникам війни;
  • громадянам, членам сімей військових, які загинули (пропали безвісти) або померли;
  • особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
  • ветеранам праці;
  • жертвам нацистських переслідувань та їх сім’ям; дітям війни.

Також, Законопроєктом надається доручення Уряду подати на розгляд Парламенту пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», необхідних для реалізації цього Законопроєкту. Асоціація міст України в цілому підтримує підвищення соціальної захищеності громадян, в той же час повідомляє.

1. Законопроєктом покладаються додаткові видатки на місцеві бюджети без надання відповідних фінансових компенсаторів

Законопроєктом пропонується надати право на пільговий проїзд від 2,9 до 5,6 млн громадянам (станом на 01.08.2019 чисельність ветеранів праці – 2,9 млн осіб; дітей війни – 2,6 млн осіб). За даними Держстату в середньому по Україні у серпні 2019 року проїзд у міському транспорті становив 5,02 гривні. Якщо враховувати запропонований Урядовою постановою від 14.03.2018 № 196 мінімальний соціальний норматив кількості поїздок на місяць (30 поїздок), то для виконання Законопроєкту потрібно від 5,2 до 10,1 млрд грн в рік. Зазначаємо, що відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. В той же час у Законопроєкті не визначено джерела покриття зазначених видатків.

2. Законопроєкт ставить пільгові категорії громадян у залежність від спроможності місцевих бюджетів

Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування пільгового проїзду окремих категорій громадян, тобто передбачено фінансування в межах спроможності місцевих бюджетів. В той же час, пільги, передбачені Законопроєктом, діють за принципом екстериторіальності і не можуть залежати від доходів місцевих бюджетів. Не у всіх сіл, селищ, міст, об’єднаних територіальних громад, є кошти для організації пільгового перевезення. А в разі неможливості забезпечити пільгу, в територіальній громаді суттєво зросте соціальне напруження.

3. Законопроєкт не вирішує питання фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів держбюджету, як це пропонує суб’єкт законодавчої ініціативи

АМУ підтримує ідею Законопроєкту здійснювати фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету. Це відповідає загальній логіці розподілу повноважень та ресурсів: хто встановлює пільгу – той її фінансує. Проте, прикінцеві положення Законопроєкту, якими доручено Уряду подати на розгляд Парламенту пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», необхідних для його реалізації, зовсім не гарантують фінансування вищезазначених гарантій в цьому та наступних роках. Навіть якщо Уряд подасть Парламенту на розгляд відповідні зміни до держбюджету, Парламент може їх не ухвалити.

АМУ пропонує:

  • Внести законодавчі зміни до законів України, закріпивши фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету, та
  • одночасно із Законопроєктом подати проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України, закріпивши фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету.

Врахувавши пропозицію АМУ:

  • держава виконає свій обов’язок щодо фінансування пільгового проїзду;
  • громадяни зможуть повноцінно реалізувати своє право на пільговий проїзд не залежно від місця проживання.

АМУ не підтримує Законопроєкт №1118 у чинній редакції та пропонує Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів повернути його автору законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Довідково: до 2016 року фінансування пільгового проїзду здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету. У 2016 році всупереч Бюджетному кодексу України (чинній на той час редакції) у Державному бюджеті України на 2016 рік не було передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування пільгового проїзду. А з 2017 року всупереч статті 142 Конституції України без надання територіальним громадам додаткових ресурсів фінансування пільгового проїзду переклали на місцеві бюджети. Це призвело до підвищення соціально-економічної напруги в регіонах та судових позовів до держави та органів місцевого самоврядування від громадян та перевізників.

Про встановлення підвищення окладів педагогічним працівникам

Роз’яснення Міністерства освіти і науки щодо встановлення підвищення посадових окладів педагогічним працівникам закладів і установ освіти.

Роз’яснення надані враховуючи чисельні звернення до МОН щодо підвищення посадових окладів педагогічним працівникам закладів і установ освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 11.01.2018 № 22 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 695), інформує Освіта. UA.

Педагогічним працівникам яких закладів освіти необхідно встановлювати підвищення посадового окладу з 1 вересня 2019 року?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» з 1 січня 2018 р. встановлено підвищення на 10 відсотків посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 695 внесено зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22, відповідно до якої з 1 вересня 2019 р. встановлено. підвищення на 10 відсотків посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, крім тих, посадові оклади (ставки заробітної плати) яких підвищено відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22 та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 1100 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів)».

Отже, з 1 січня 2018 року встановлено підвищення посадових окладів педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а саме педагогічних працівників закладів і установ освіти, визначених у пункті 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6.

З 1 вересня 2019 р. встановлено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, крім тих, яким було встановлено підвищення у минулому році, а саме педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.

Як розраховувати розміри підвищень посадового окладу педагогічним працівникам, які мають право на підвищення посадового окладу за декількома підставами? Biд якого посадового окладу обчислювати надбавки зa престижність педагогічної праці, за вислугу років, інші надбавки і доплати?

Крім підвищення посадового окладу (ставки заробітної плати), встановленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22, педагогічним працівникам можуть бути встановлені інші підвищення: за роботу у певних типах закладів і установ освіти, за педагогічне звання тощо (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 № 643, Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102).

При розрахунку заробітної плати працівникам, які мають право на підвищення посадового окладу за декількома підставами, слід керуватись нормою постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 № 643 і наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 № 557, де встановлено, що працівникам установ і закладів освіти, яким передбачено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за декількома підставами, абсолютний розмір кожного підвищення визначається виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) без урахування іншого підвищення.

При цьому слід зазначити, що на відміну від таких виплат як надбавки і доплати, підвищення посадових окладів утворюють нові посадові оклади (ставки заробітної плати). Отже, усі доплати і надбавки працівникам обчислюються у відсотках від новоутвореного (з урахуванням підвищень) посадового окладу (ставки заробітної плати).

При визначені посадових окладів заступників керівників, головного бухгалтера закладів і установ освіти застосовати посадові оклади керівників з урахуванням підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22, чи без урахування підвищення?

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 та пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 № 557 посадові оклади заступників керівників закладів і установ освіти встановлюються на 5-15 відсотків нижче, ніж посадовий оклад (ставка заробітної плати) відповідного керівника, визначеного за схемами тарифних розрядів, затверджених цією постановою (цим наказом), головного бухгалтера – на 10-30 відсотків нижче. Тобто, при визначені посадових окладів заступників керівників, головного бухгалтера застосовується посадовий оклад керівника, визначеного за схемами тарифних розрядів, без урахування підвищення.

Заступники керівників закладу освіти з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи, посади яких зазначені у Переліку посад педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, мають право на встановлення підвищення посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22.

Головному бухгалтеру, заступникам керівників закладів освіти, посади яких не зазначені у Переліку посад педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, не встановлюється зазначене підвищення посадового окладу.

Чи заокруглювати абсолютні розміри підвищень посадових окладів або новоутворений (з урахуванням підвищень) посадовий оклад (ставку заробітної плати) працівника?

У пункті 1 примітки додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 і пункті 2 примітки додатка 1 до наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 № 557 зазначено, що у разі, коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначений у гривнях з копійками, цифри до 0,5 – відкидаються, від 0,5 і вище – заокруглюються до однієї гривні. Така норма заокруглення застосовується при обчисленні посадових окладів (ставок заробітної плати), визначених за схемами тарифних розрядів, затверджених цією постановою (цим наказом).

При обчисленні абсолютного розміру підвищень посадових окладів, встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22, а також інших підвищень, нормативними документами з оплати праці не передбачено заокруглення.

Складено за матеріалами листа МОН № 1/9-598 від 23 вересня 2019 року.

АМУ направила в парламент пропозиції до Держбюджету на 2020 рік

Асоціація міст України проаналізувала законопроєкти «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№2000 від 15.09.2019) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№2144 від 16.09.2019), що перебувають на розгляді в парламенті та направила свої зауваження і пропозиції до цих законопроєктів у Комітет Верховної ради України з питань бюджету та профільних парламентських комітетів за кожною сферою.

У законопроєкті «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Асоціація міст України пропонує:
  • Збільшити обсяг освітньої субвенції на 27,5 млрд грн.
  • Збільшити фінансування Програми державних гарантій медичного обслуговування населення на 31,9 млрд грн.
  • Збільшити розмір додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я на 12,1 млрд грн.
  • Передбачити додаткову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти.
  • Передбачити 19 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
  • Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад в обсязі 5 млрд грн.
  • Визначити обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження у сумі 0,4 млрд грн.
  • Виключити з Законопроєкту норму щодо зупинення на 2020 рік дії окремих положень статей 121, 122 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
  • Спрямувати 20% коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах безпосередньо до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.
  • Списати заборгованість за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2009-2014 роках.
  • Продовжити оподаткування акцизним податком реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального з метою недопущення втрат місцевих бюджетів в частині акцизного податку на пальне.
  • Законодавчо встановити з 2020 року та наступних років оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема пільг на проїзд та послуг зв’язку. Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на такі цілі в розмірі 6 млрд грн.
  • Передбачити 2,2 млрд грн у державному бюджеті на погашення боргів за надані гарантовані державою пільги у 2015-2016 роках.
  • Передбачити у державному бюджеті 2020 року кошти на сплату енергопостачальним підприємствам штрафних санкцій по рішеннях суду, які виникли внаслідок несвоєчасного перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на пільги та субсидії, в розмірі не менше 7 млрд грн.
Крім того, з метою забезпечення підвищення рівня надходжень до місцевих бюджетів Асоціація міст України надала пропозиції змін до Податкового кодексу України.
Лист АМУ з пропозиціями до проєкту Держбюджету 2020 року та Податкового кодексу.
Пропозиції та зауваження АМУ до законопроєкту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» передбачають:
  • Запобігання перекладанню на місцеві бюджети видатків на підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • Передбачення джерел фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
  • Визначення процедури фінансування закладів освіти на перехідний період переоформлення ними установчих документів;
  • Врегулювання механізму фінансування закладів дошкільної освіти, дошкільних підрозділів (відділень, груп) початкових шкіл, сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек;
  • Передачу повноважень з регулювання комунальними підприємствами водопостачання, водовідведення та теплопостачання органам місцевого самоврядування.
Лист АМУ з пропозиціями до Бюджетного кодексу України.

Чому важливо вимагати фіскальний касовий чек при здійсненні покупки підакцизних товарів

Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області нагадує про важливість отримання покупцем фіскального касового чеку.

Отримати фіскальний касовий чек — законне право покупця. Відмова продавця надати покупцю чек — пряме порушення чинного законодавства України.

Крім того, 5% акцизного податку з продажу скеровується до місцевого бюджету та йде на розвиток громад. Ці надходження спрямовуються на ремонт доріг, облаштування благоустрою міста та на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери міста (освіта, медицина, культура тощо).

 

Запровадження єдиного рахунку для сплати податків: як це працюватиме?

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і законопроєкт № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Законопроєкти запроваджують єдиний рахунок для сплати податків з 1 січня 2020 року.

Основна мета – спростити процедуру сплати податків та єдиного внеску.

 

Кабінет Міністрів розглянув проєкт Бюджету-2020 і вніс його до Верховної Ради

15 вересня Міністр фінансів України Оксана Маркарова на засіданні КМУ представила проєкт Закону «Про державний бюджет України на 2020 рік» . Кабінет Міністрів його розглянув, затвердив і подав до Верховної Ради у встановлений Конституцією та Бюджетним Кодексом строки.

Основні показники проекту державного бюджету на 2020 рік:

Доходи Державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 962,7 млрд грн.

Видатки – у сумі 1170,0 млрд грн

Видатки на національну безпеку  і оборону становлять 245,8 млрд гривень, що на 33,8 млрд більше, ніж у 2019 році.

На розвиток дорожньої інфраструктури передбачаються спрямувати  74,4 млрд грн, в тому числі Державний дорожній фонд – 69,7 млрд грн, які планується спрямувати на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (38,0 млрд грн), будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 22,2 млрд грн; забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм – 3,2 млрд грн; виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування –   6,3 млрд гривень.

Для підтримки енергетичної незалежності планується виділити 2 млрд грн

Мета боргової політики – забезпечити зменшення відношення обсягу державного боргу до ВВП до рівня 46,7% на кінець 2020 року. Одним із шляхів реалізації такої амбітної задачі є поступове зменшення дефіциту державного бюджету (до 2,09 % ВВП в 2020)

Платежі за державним боргом у 2020 році становитимуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2  млрд грн; погашення державного боргу –  292,9 млрд гривень.

Прогноз фінансування державного бюджету 2020 року через надходження від приватизації державного майна приведений до реально можливих 5 млрд грн виходячи з підготовки об’єктів.

На 2020 рік видатки державного бюджету на освіту заплановано у сумі  136,4 млрд грн, що на  7,7 млрд грн більше, ніж у 2019 році. Вперше у проєкті Державного бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 0,3 млрд гривень.

Загальні видатки на охорону здоров’я становлять  108 млрд грн, що на  9,8 млрд більше, ніж у 2019 році. Медичну субвенцію закладено в розмірі  14,6 млрд грн., на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації вартості лікарських засобів  передбачено 72,1 млрд грн, на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів – 6,6 млрд грн, на лікування громадян за кордоном – 0,7 млрд грн.

Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу становлять 8,6 млрд грн, зокрема, на забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури в світі – 0,1 млрд грн, на розвиток суспільного мовлення України – 2 млрд грн.

Мінімальна зарплата складатиме 4723 грн

Фінансування Пенсійного фонду України з державного бюджету складе 172,6 млрд грн.

Кабмін також схвалив законопрокт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», розроблений для врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проєкту закону про Державний бюджет України на 2020 рік та змінами до законодавства.

Після прийняття парламентом він покращить адміністрування платежів, удосконалить управління видатками соціального спрямування з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, а також сприятиме запровадженню кращої практики реалізації стадій бюджетного процесу.

ПОКАЗНИКИ ПРОЄКТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА 2020 РІК:

https://www.mof.gov.ua/storage/files/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82_2020.pdf