Новини — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Новини

Виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року

Депутати Івано-Франківської міської ради на засіданні 32 сесії затвердили звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

Відзнаки з нагоди професійного свята

Напередодні Дня місцевого самоврядування, яке щорічно відзначається 7 грудня, в Івано-Франківській міській раді відбувся святковий концерт.

З професійним святом працівників місцевого самоврядування привітав міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

«Ми – перша ланка в ланцюгу взаємодії влади та людей. В наше свято, у День місцевого самоврядування, бажаю вам міцного здоров’я, професійного успіху і зростання та щирої долі!», – зазначив очільник міста.

Почесні грамоти за сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, високий професіоналізм,  активну громадянську позицію та з нагоди Дня місцевого самоврядування від міського голови отримали:

Яцків Галина  – заступник начальника фінансового управління;

Сьома Наталя – завідувач сектору моніторингу надходжень податків і зборів до місцевого бюджету відділу доходів;

Тер-Гукасьян Ірина – завідувач сектору діловодства, контролю та кадрової роботи відділу програмування та комп’ютерного забезпечення;

Ярчук Ірина – завідувач сектору по обслуговуванню коштів міського бюджету в частині бюджету розвитку в установах банків державного сектору відділу фінансування виробничої сфери;

 Юзишин Надія – заступник начальника відділу фінансування галузей виробничої сфери.

Бюджет-2020. На що підуть державні гроші?

14 листопада Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2020 рік. Як обіцяли в уряді, до другого читання документ зазнав суттєвих змін, зокрема, щодо дохідної частини.

На які галузі уряд заклав найбільше фінансування, як планують гасити боргове навантаження та за рахунок чого сподіваються залучити додаткові інвестиції, розбирався Центр громадського моніторингу та контролю, пише Репортер.

Останній річний бюджет

Згідно із законом, наступного року доходи державного бюджету плануються на рівні 1093 млрд грн, а видатки – 1195 млрд грн. Дефіцит бюджету передбачений в обсязі 2% від ВВП. З 1 січня 2020 року мінімальна зарплата зросте на 550 гривень і становитиме 4723 гривні. Середній курс гривні до долара в 2020 році планують на рівні 27 грн/долар.

В уряді сподіваються, що завдяки запланованим реформам зможуть отримати додаткові доходи. Так, за словами міністерки фінансів Оксани Маркарової, 3 мільярди гривень планують залучити за рахунок легалізації азартних ігор, ще 12 мільярдів гривень завдяки великій і малій приватизацій, 2 мільярди гривень надасть соціально-економічний розвиток, а 1,8 мільярда гривень – національні інвестиційні проекти.

Водночас, згідно з економічним прогнозом, однією з найбільших витратних статей українського бюджету залишиться держборг. На обслуговування міжнародних кредитів загалом піде 141,5 млрд грн, або кожна третя гривня в 2020 році. За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, дуже важливо за найближчі роки віддати борг і зменшити тиск на український бюджет. Саме тому державний бюджет-2020 – останній, що ухвалюється лише на рік.

«Наша стратегія в тому, щоб з кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року – треба планувати це на середньо- та довгостроковий період. У цьому році ми востаннє приймаємо бюджет на один рік. Надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації», – наголосив прем’єр-міністр.

Власне, вже під час формування цього бюджету урядовці спробували плануватися на перспективу. Під час презентації документу прем’єр наголосив, що наступного року уряд шукатиме додаткові ресурси не у підвищенні податків, а у зменшенні витрат на державу і зменшенні тіньового сектору економіки.

Пріоритети: оборона та соціальні виплати

Фінансування безпеки та оборони наступного року становитиме 5,45% ВВП. Це майже 246 млрд грн, і абсолютний рекорд оборонного бюджету за часи незалежності.

 «Зокрема, держгарантії на закупівлю озброєння та техніки складуть 9 мільярдів гривень. На бюджет спецслужби транспорту передбачено 1,4 мільярда гривень. На розвідку планують виділити 3,5 мільярда гривень. На оборону також буде спрямовано частину коштів Мінекономрозвитку – 2,4 мільярда гривень, що підуть на виготовлення боєприпасів», – пояснює міністр оборони Андрій Завгороднюк.

Також у фокусі держбюджету залишаються медицина та освіта. Загальні витрати на охорону здоров’я складатимуть 113,3 мільярда гривень, що на 15,1 мільярда гривень більше, ніж у 2019 році. На систему екстреної допомоги заклали 1,9 мільярда гривень, з них 900 мільйонів піде на авто швидкої допомоги, 1 мільярд гривень – на відкриття відділень екстреної допомоги за сучасними стандартами. На програму «Доступні ліки» планують витратити 3,2 мільярда гривень, на закупівлю ліків – 9,7 мільярда гривень і на лікування українців за кордоном 1,09 мільярда гривень.

«У наступному році ми як пріоритет звернемо увагу на екстрену допомогу. Система зараз неефективна. Статистика, яку ми бачимо, лякає. Ми цю ситуацію переламаємо, передбачили для цього необхідні ресурси. Ми запланували ресурси на придбання карет швидкої і на відділення екстреної допомоги. Ми плануємо закупити або передати в лікарні 470 карет швидкої і мінімум 25 відділень по одній в кожній області», – підкреслює Гончарук.

За словами депутатки Вікторії Сюмар, недолік медичного бюджету – це відсутність необхідних коштів для дооснащення лікарні «Охматдит», зокрема для відділення онкогематології. Крім того, викликає занепокоєння урізання бюджетів на закупівлю ліків для рідкісних хвороб.

На освіту наступного року заплановано 145,1 мільярда гривень, що на 16,4 мільярда гривень більше, ніж у 2019 році. На реформу «Нової української школи» буде виділено 1,4 мільярда гривень, а на розвиток навчально-практичних центрів профтехосвіти – 259 мільйонів гривень.

Водночас навіть до другого читання Кабміну не вдалося в повній мірі вирішити болюче питання підвищення зарплат освітянам. Згідно з бюджетом, зарплати зміняться тільки на рівень інфляції. Крім того, одноразову грошову підтримку в 21 тисячу гривень отримають молоді вчителі.

Загалом на соціальну сферу у 2020 році збираються виділити 294 млрд гривень, серед них 173 млрд на пенсії, 48 млрд – на субсидії. Водночас на 40% збільшать надбавки на догляд за одинокими пенсіонерами, старшими за 80 років. Також на виплати дітям планують витратити 5,7 мільярда гривень, а на виплати людям з інвалідністю – 18,4 мільярда гривень. На надання правової допомоги громадянам закладено 822 мільйони гривень, а на соціальну адаптацію ветеранів бойових дій на Донбасі – 246 мільйонів гривень.

Інфраструктура і культура

В уряді кажуть, що розвинута транспортна інфраструктура є важливою складовою економічного розвитку країни. Саме тому на розвиток дорожньої інфраструктури у 2020 році збираються направити рекордні 73,7 мільярда гривень. Так, на ремонт і реконструкцію доріг планують виділити 38 мільярдів гривень, на реконструкцію аеропортів – 1,07 мільярда гривень, на безпеку дорожнього руху 3,17 мільярда гривень, а видатки з загального фонду на аеропорти та мости становитимуть 1,57 мільярда гривень.

На розвиток культури у проекті Держбюджету-2020 передбачено 15,1 мільярда гривень, що на 2,8 мільярда більше, ніж у 2019 році. З них вперше 500 мільйонів гривень передбачено на Програму мобільності молоді, а також на розвиток туристичного потенціалу – 240 мільйонів гривень. Фінансування кінематографа планують здійснювати у тих же обсягах, що й у 2019 році – 1,5 млрд гривень. На книговидавничу справу виділять 151,7 млн.

Бюджет-2020 вперше не передбачає підвищення податків, зате планує залучити чималі кошти за  рахунок приватизації, внутрішніх та зовнішніх інвестицій, лібералізації ринків. В уряді запевняють, що за рахунок цього будуть підвищувати соціальні стандарти, які будуть відчутні вже наступні роки.

Що обіцяє освіті бюджет 2020 року?

14 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (законопроєкт №2000 від 15.09.2019 року).

Аналітичний центр АМУ проаналізував основні показники фінансування галузі освіти, що прогнозуються видатками 2020 року.

Щодо освітньої субвенції

Відповідно до додатка 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам у 2020 році складатиме 77,5 млрд грн, що на 11,4% більше за обсяг освітньої субвенції 2019 року.

Окрім того, буде збільшено обсяги освітньої субвенції окремим бюджетам, у яких у закладах загальної середньої освіти відбувається зростання контингенту учнів. Так, Асоціація міст України у складі міжвідомчої робочої групи Міністерства освіти і науки України під час доопрацювання Формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами вже два роки наполягала на врахуванні реального контингенту здобувачів освіти. Минулого року Міністерство освіти і науки України підтвердило наявність такої проблеми у зв’язку з численними зверненнями з різних регіонів України та визнало, що на у 2019 році коштів не вдалось закласти.

ДовідковоФормульний розрахунок не враховує зміну мережі класів станом на 5 вересня, що передує плановому бюджетному періоду, оскільки, до розрахунку беруться показники попереднього навчального року. Як наслідок, у тих громадах, де зростає мережа класів, занижується розрахункова кількість ставок педагогічних працівників (в т.ч. асистентів вчителів). Наприклад, станом на 01.09.2018 року кількість педагогічних ставок у закладах загальної середньої освіти Вінниці зросла на 106,5 ставок, порівняно із 01.09.2017 року, відповідно, місто недоотримало 14,8 млн. грн. обсягу освітньої субвенції на 2019 рік. У м. Житомирі дефіцит коштів на збiльшення контингенту 15,5 млн. гривень, в Івано-Франківську ‒ 13 млн. грн., у Дніпрі ‒ 40 млн гривень, Черкасах  – 35 млн, Луцьку – 30 млн, Умані – 8 млн, Херсоні – 23 млн грн і т. д.

У той же час Міністру освіти і науки України Ганні Новосад за підтримки Мінфіну та в цілому Уряду та Парламенту вдалось сприяти перерозподілу коштів освітньої субвенції для тих громад, де при розрахунках значно занижувалась кількість здобувачів освіти. Так, Прикінцевими положеннями Закону до 1 лютого 2020 року доручено Кабінету Міністрів України опрацювати питання щодо збільшення освітньої субвенції, здійснивши її розподіл між місцевими бюджетами з урахуванням уточненого параметру кількості учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти станом на 5 вересня 2019 року та забезпечивши внесення відповідних змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами. Це дозволить врегулювати питання справедливого розподілу коштів відповідно до реальної кількості учнів та збільшить обсяг освітньої субвенції для окремих громад на 2,2 млрд грн. Окрім того, завдяки такому рішенню збережено власні кошти громад та частково вирішено питання з дефіцитом освітньої субвенції.

Щодо інших трансфертів, передбачених у державному бюджеті на 2020 рік

Відповідно до додатка 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачені у 2020 році такі види трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам, як:

  • субвенція на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази закладів професійно-технічної освіти у розмірі 259 млн грн, що у 5 разів більше, ніж минулого року;
  • субвенція на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» ‒ 1,4 млрд грн, що на 17% більше, ніж минулого року;
  • субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами ‒ 504 млн грн, обсяг якої не змінено порівняно з попереднім бюджетним періодом;

Запроваджено нові види трансфертів:

  • субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» ‒ 3,5 млрд грн (ідеться про забезпечення шкіл необхідним обладнанням);
  • субвенція на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти ‒ 3,8 млрд грн.

У той же час не передбачено у бюджеті на 2020 рік таких видів трансфертів, що були спрямовані з державного бюджету місцевим бюджетам у 2019 році:

  • субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів;
  • субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти.

Окрім того, Міністерству культури, молоді та спорту України передбачено 500 млн грн на реалізацію державної програми «Зшивання країни ‒ проєкт мобільності молоді». Йдеться, про фінансування організованих екскурсій учнів по Україні.

Наразі Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» направлено на підпис Президенту України.

Нацбанк розповів, коли введуть в обіг монети номіналом 5 гривень

Національний банк з 20 грудня 2019 року вводить на заміну паперових банкнот монети номіналом 5 гривень, та починає оновлення банкнот номіналом 50 та 200 гривень, монети в 10 гривень з’являться з середини 2020 року.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Громадянам не потрібно обмінювати банкноти номіналами 5, 10, 50 та 200 гривень попереднього зразка на оновлені банкноти та обігові монети.

Вони зможуть необмежений період часу розраховуватися одночасно і новими грошовими знаками, і попередніми банкнотами відповідних номіналів.

З 20 грудня 2019 року буде введено в обіг монети номіналом 5 гривень та оновлені банкноти номіналом 50 гривень.

Далі з 25 лютого 2020 можна буде побачити оновлені банкноти номіналом 200 гривень, а з середини наступного року в обіг буде введено монети номіналом 10 гривень.

Зважаючи на тривалість життя монет (близько 20-25 років), банкноти номіналами 5 та 10 гривень дадуть змогу державі заощадити близько 1 млрд гривень. Тривалість життя паперових грошей номіналами 5 та 10 гривень — 1-2 роки.

Банкноти номіналами 5 та 10 гривень попередніх років випуску у результаті природнього зношення будуть замінюватися в обігу монетами та оновленими банкнотами.

Нацбанк з міркувань безпеки вирішив оновити і дизайн банкноти номіналом 50 гривень, який був незмінним із 2004 року, і банкноти номіналом 200 гривень, яка залишалася без змін із 2007 року.  В нових банконтах покращено рельєфність елементів друку, у тому числі елементу для людей з вадами зору.

Змінено й удосконалено ультрафіолетовий та інфрачервоний захист, серійний номер чорного кольору виконаний шрифтом зі змінною висотою знаків та розташований вертикально вздовж правого краю зворотного боку банкноти

Крім того, на оновленій банкноті номіналом 200 гривень, як і на банкнотах нового покоління номіналами 100, 500 і 1000-гривень , використано два інноваційні захисні елементи.

Один з них – це оптично-змінний елемент SPARK, який виконаний у вигляді стилізованого зображення водяної лілії та має поступово змінювати колір під час зміни кута нахилу банкноти.

Інший – “віконна” захисна стрічка, яка містить зображення номіналу та графічного знаку гривні. Якщо змінювати кут нахилу банкноти, спостерігається кінетичний ефект – змінюється напрям руху її фонового зображення.

Нагадаємо, що Національний банк з 1 жовтня вивів з обігу монети номіналом 1, 2 та 5 копійок та припинив поповнення готівки в обігу монетами номіналом 25 копійок, а з 25 жовтня ввів у обіг банкноту номіналом 1000 гривень.

Таким чином, номінальний ряд гривні скоротиться із 17 до 13 номіналів, доки в обігу перебуватимуть монети 25 копійок. Зрештою номінальний ряд гривні сягне найбільш оптимального розміру – 12 номіналів.

За світовим досвідом номінальні ряди мають у середньому 11-13 номіналів грошових знаків. Наприклад, 11 номіналів є в австралійського долара, 12 номіналів – у британського фунта стерлінгів та чеської крони, 13 номіналів – у швейцарського франка.

Економічна правда

У Мінфіні назвали заклади з найвищими середніми витратами на 1 студента-бюджетника на Прикарпатті

На основі зібраних даних про функціонування у 2018 році закладів вищої освіти (III-IV рівнів акредитації) Міністерство фінансів підготувало новий інтерактивний аналітичний інструмент («дешборд»), який дозволяє здійснити порівняльний аналіз діяльності закладів вищої освіти як в цілому по країні, так і в розрізі окремих закладів.

Дані були зібрані по закладах вищої освіти, що знаходились у сфері управління Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я та Державної податкової служби. Всього проаналізовано дані по 167 закладах вищої освіти, в яких навчалося 340 тис. студентів за державним замовленням (приведений контингент*). Сукупні видатки державного бюджету (загальний фонд) на оплату послуг з підготовки фахівців цими закладами у 2018 році становили понад 15 млрд грн.

Аналіз включає, як кількісні, так і якісні показники діяльності закладів вищої освіти. Інформація про кількісні та вартісні показники діяльності була зібрана в рамках огляду видатків щодо підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів закладами вищої освіти. Якісні показники діяльності закладів вищої освіти визначені на основі розрахунків аналітичного центру CEDOS. Міністерство освіти та науки України та Міністерство охорони здоров’я України надали інформацію щодо закладів, які знаходяться у їх сфері управління. До аналізу не включено деякі заклади, по яких немає повних даних, або які знаходяться в стані ліквідації.

Аналіз зокрема показав, що підготовка фахівців закладами вищої освіти сконцентрована в 5 регіонах: м. Києві та Харківській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях. На ці 5 регіонів припадає 50% закладів вищої освіти, що отримують кошти з державного бюджету. Ці заклади навчають понад 59% відсотків студентів за держзамовленням, на підготовку яких припадає понад 65% витрат державного бюджету.

Щодо Івано-Франківської області, то аналіз показав, що середні розрахункові витрати на підготовку одного студента за державним замовленням в 2018 році становили 38, 5 тис. грн.

Також у Мінфіні назвали заклади з найвищими середніми витратами на 1 студента-державника на Прикарпатті:

Ознайомитись з дешбордом можна за посиланням:  https://mof.gov.ua/uk/the-reform-of-education

Нагадаємо, що на початку червня 2019 року Міністерство фінансів опублікувало інтерактивний аналітичний інструмент («дешборд»), який дозволяє побачити бюджетні видатки на загальну середню освіту: https://mfu.if.ua/u-minfini-nazvaly-vartist-richnoyi-pid/

 

 

Руслан Марцінків про Держбюджет-2020: Наступний рік для місцевого самоврядування буде непростим

Відбулася пресконференція щодо питання, яким буде для місцевого самоврядування Держбюджет-2020.

Своїм баченням поділилися народний депутат України Зіновій Андрійович, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, очільник Делятинської ОТГ Богдан Клим’юк, селищний голова Богородчан Ростислав Заремба і виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук.

Міський голова Руслан Марцінків підкреслив, що прийдешній рік буде дуже непростим для влади на місцях.

“Підняття зарплат бюджетникам, напевно, не буде. Медична субвенція передбачена лише на три місяці. А що будемо робити далі? Ми досі до кінця не розуміємо, як фінансуватимуться наші комунальні підприємства. Прикарпаття мало отримати 163 мільйони гривень з фонду соцекономрозвитку, але зараз їх немає. Бо ці кошти досі не розблоковані”, – зазначив Руслан Марцінків.

Та додав, що є й дві невеликі перемоги для місцевого самоврядування. Перше – вдалося скасувати постанову, яка не дозволяла органам місцевого самоврядування регулювати тарифи на тепло. Друге – збережено акцизного податку для міст, сіл, селищ і ОТГ.

Підтримав міського голову і народний депутат України Зіновій Андрійович. Та зазначив, що важливо знайти той компроміс, який дасть можливість органам місцевого самоврядування продовжувати реформи.

Верховна Рада ухвалила бюджет-2020

Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

Джерело: Засідання Верховної Ради 14 листопада

Законопроєкт № 2000 про державний бюджет на 2020 рік підтримали в другому читанні та в цілому 280 народних депутатів, інформує Українська правда.

Основні показники проєкту державного бюджету на 2020 рік:

Доходи державного бюджету на 2020 рік передбачені у сумі 1,093 трлн грн,

Видатки – 1,195 трлн гривень (збільшились на 67,5 млрд грн в порівнянні з 2019 роком).

На обслуговування держборгу закладено 141,5 млрд грн.

На розвиток дорожньої інфраструктури  закладено 73,7 млрд грн, що на 37% більше, ніж в минулому році.

Фінансування Пенсійного фонду з державного бюджету становитиме 173 млрд грн (+802 млн грн надбавки для самотніх пенсіонерів).

Кошти на виплати субсидії заплановані у бюджеті – 48 млрд грн.

На освіту планується направити 145,1 млрд грн, що на 12,7% більше минулорічного показника бюджету.

Загальні видатки на охорону здоров’я становлять 113,3 млрд грн, що на 15,1 млрд більше ніж було закладено у бюджеті на 2019 рік.

На охорону і безпеку у наступному році буде витрачено 245,8 млрд грн (на 16 відсотків більше ніж в 2019 році), з них Міноборони отримає 130 млрд грн, а МВС 93 млрд.

Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу становлять 9,2 млрд грн.

Мінімальна зарплата становитиме 4723 грн.

 

Які труднощі готує Держбюджет для місцевого самоврядування

З року в рік Держбюджет готує для місцевих громад нові виклики та проблеми. Проєкт-2020 – не став винятком. Тому Івано-Франківська міська рада вкотре вирішила спрацювати на випередження. Так, міський голова Руслан Марцінків звернувся до уряду і парламенту України щодо фінансового забезпечення елементарних потреб громади.

«Поданий Урядом проєкт Державного бюджету на 2020 рік зменшує доходи місцевого самоврядування всупереч тому, що за останні роки значно збільшені повноваження та сфери відповідальності громад. Передбачений місцевим бюджетам ресурс не дозволить органам місцевого самоврядування виконувати власні та делеговані повноваження, унеможливить надання послуг громадянам», – зауважив Руслан Марцінків.

Міська рада вимагає в проєкті Державного бюджету України на 2020 рік:

– підтримати норму про зарахування частини акцизного податку на пальне до місцевих бюджетів;

– встановити розмір освітньої субвенції на 2020 рік в обсязі 105 млрд грн, що врахує підвищення заробітної плати педагогічним працівникам, а також компенсацію з державного бюджету в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти, тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

– спрямувати 20% коштів дорожньої субвенції до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад та передбачити формульний підхід щодо розподілу таких коштів між цими бюджетами;

– забезпечити оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема, пільг на проїзд та послуги зв’язку;

– передбачити на 2020 рік додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у в обсязі не менше 20 млрд грн та її формульний розподіл між районними бюджетами, бюджетами ОТГ та міст обласного значення.

Крім того, особливу увагу міський голова звернув на ті фінансові зобов’язання держави перед громадо, які не виконані ще цього року. Він вимагає негайно перерахувати кошти на проекти  соціально-економічного розвитку, передбачені в Державному бюджеті на 2019 рік, та перехідних залишків з 2018 року.

В Івано-Франківську 43 власники дорогих автівок боргують транспортний податок

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області нагадує, що у 2019 році транспортний податок повинні сплачувати власники авто, вартість яких сягає більше 1,5 мільйона гривень (вона змінюється, залежно від мінімальної зарплати), а вік – менше 5 років.

В місті Івано-Франківську є 43 фізособи, які мають борг із транспортного податку станом на 01.10.2019 р.  інформує ГУ ДПС в області.

Власникам легкових автомобілів транспортний податок необхідно сплатити протягом 60-ти днів з дня отримання повідомлення-рішення.

Перелік фізичних осіб, які мають заборгованість із транспортного податку станом на 01.10.2019 р: http://bit.ly/2WWzVoz