Новини Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Новини

Верховна Рада ухвалила бюджет-2020

Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

Джерело: Засідання Верховної Ради 14 листопада

Законопроєкт № 2000 про державний бюджет на 2020 рік підтримали в другому читанні та в цілому 280 народних депутатів, інформує Українська правда.

Основні показники проєкту державного бюджету на 2020 рік:

Доходи державного бюджету на 2020 рік передбачені у сумі 1,093 трлн грн,

Видатки – 1,195 трлн гривень (збільшились на 67,5 млрд грн в порівнянні з 2019 роком).

На обслуговування держборгу закладено 141,5 млрд грн.

На розвиток дорожньої інфраструктури  закладено 73,7 млрд грн, що на 37% більше, ніж в минулому році.

Фінансування Пенсійного фонду з державного бюджету становитиме 173 млрд грн (+802 млн грн надбавки для самотніх пенсіонерів).

Кошти на виплати субсидії заплановані у бюджеті – 48 млрд грн.

На освіту планується направити 145,1 млрд грн, що на 12,7% більше минулорічного показника бюджету.

Загальні видатки на охорону здоров’я становлять 113,3 млрд грн, що на 15,1 млрд більше ніж було закладено у бюджеті на 2019 рік.

На охорону і безпеку у наступному році буде витрачено 245,8 млрд грн (на 16 відсотків більше ніж в 2019 році), з них Міноборони отримає 130 млрд грн, а МВС 93 млрд.

Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу становлять 9,2 млрд грн.

Мінімальна зарплата становитиме 4723 грн.

 

Які труднощі готує Держбюджет для місцевого самоврядування

З року в рік Держбюджет готує для місцевих громад нові виклики та проблеми. Проєкт-2020 – не став винятком. Тому Івано-Франківська міська рада вкотре вирішила спрацювати на випередження. Так, міський голова Руслан Марцінків звернувся до уряду і парламенту України щодо фінансового забезпечення елементарних потреб громади.

«Поданий Урядом проєкт Державного бюджету на 2020 рік зменшує доходи місцевого самоврядування всупереч тому, що за останні роки значно збільшені повноваження та сфери відповідальності громад. Передбачений місцевим бюджетам ресурс не дозволить органам місцевого самоврядування виконувати власні та делеговані повноваження, унеможливить надання послуг громадянам», – зауважив Руслан Марцінків.

Міська рада вимагає в проєкті Державного бюджету України на 2020 рік:

– підтримати норму про зарахування частини акцизного податку на пальне до місцевих бюджетів;

– встановити розмір освітньої субвенції на 2020 рік в обсязі 105 млрд грн, що врахує підвищення заробітної плати педагогічним працівникам, а також компенсацію з державного бюджету в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти, тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

– спрямувати 20% коштів дорожньої субвенції до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад та передбачити формульний підхід щодо розподілу таких коштів між цими бюджетами;

– забезпечити оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема, пільг на проїзд та послуги зв’язку;

– передбачити на 2020 рік додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у в обсязі не менше 20 млрд грн та її формульний розподіл між районними бюджетами, бюджетами ОТГ та міст обласного значення.

Крім того, особливу увагу міський голова звернув на ті фінансові зобов’язання держави перед громадо, які не виконані ще цього року. Він вимагає негайно перерахувати кошти на проекти  соціально-економічного розвитку, передбачені в Державному бюджеті на 2019 рік, та перехідних залишків з 2018 року.

Виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року

Депутати Івано-Франківської міської ради на засіданні 32 сесії затвердили звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

В Івано-Франківську 43 власники дорогих автівок боргують транспортний податок

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області нагадує, що у 2019 році транспортний податок повинні сплачувати власники авто, вартість яких сягає більше 1,5 мільйона гривень (вона змінюється, залежно від мінімальної зарплати), а вік – менше 5 років.

В місті Івано-Франківську є 43 фізособи, які мають борг із транспортного податку станом на 01.10.2019 р.  інформує ГУ ДПС в області.

Власникам легкових автомобілів транспортний податок необхідно сплатити протягом 60-ти днів з дня отримання повідомлення-рішення.

Перелік фізичних осіб, які мають заборгованість із транспортного податку станом на 01.10.2019 р: http://bit.ly/2WWzVoz

Асоціація міст України просить уряд скасувати постанову, яка несе загрозу припинення теплопостачання міст

Асоціація міст України звертається до Прем’єр-міністра України О.Гончарука з проханням скасувати постанову Уряду від 26.06.2019 №560, якою пропонується встановити граничні тарифи на:

    – послугу з постачання теплової енергії для населення 1400 грн (з ПДВ) за 1 Гкал (за наявності приладів обліку) та 35,21 грн (з ПДВ) за 1 кв м (без приладів обліку).

    – послугу з гарячого водопостачання становитиме 83,66 грн (з ПДВ) за 1 м куб. за умови підключення рушникосушильників, та 75,74 грн (з ПДВ) за 1 м куб. за відсутності рушникосушильників.

При тому, що середньозважений тариф по Україні на теплову енергію станом на 1 травня 2019 року складав 1807 грн за 1 Гкал, запровадження меншого тарифу у відповідності до постанови №560 призведе до додаткових витрат місцевих бюджетів за час опалювального сезону 2019/2020 року 7 млрд грн.

АМУ наголошує, що для абсолютної більшості міст такі видатки є непосильними, а впровадження таких змін призведе до повного припинення надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню.

Щоб теплопостачання не припиняти, органи місцевого самоврядування будуть змушені зупинити фінансування зарплат педагогам та лікарям, скоротити працівників комунальних підприємств, обмежити соціальні програми, будівництво шкіл та дитячих садочків, ремонт та будівництво вулиць.

Окрім того, запропоновані постановою  рішення прямо порушують ст. 142 Конституції України, яка передбачає обов’язок держави забезпечити компенсацію витрат органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, а також вимоги частини першої статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення», відповідно до якої Кабінет Міністрів України при встановленні державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язаний відшкодувати різницю між такими розмірами за рахунок коштів державного бюджету.

Міський голова, Голова Івано-Франківського РВ АМУ Руслан Марцінків теж висловив свою позицію з цього приводу:

“Не НКРЕКП повинно встановлювати тарифи, а громада з урахуванням соціально-економічного розвитку. Бо зараз робота цієї структури призводить до втрати коштів місцевих бюджетів, які змушені дофінансовувати тарифи та утримувати підприємства коштами платників податків. Тому прошу уряд скасувати постанову та передати право встановлювати тарифи владі на місцях”, – йдеться на офіційній сторінці очільника Івано-Франківська у фейсбуці.

АМУ закликає Уряд запровадити формульний розподіл 20% дорожньої субвенції на дороги комунальної власності

У Державному бюджеті України на 2019 рік передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у розмірі 14,7 млрд грн.

Відповідно до Бюджетного кодексу України кошти цієї субвенції можуть спрямовуватися на дороги комунальної власності у розмірі не більше 20% загального обсягу субвенції.

 

Однак у 2019 році розподіл цих коштів є несправедливим. На жаль, повторюється ситуація 2018 року, коли восьми областям взагалі не виділено фінансування на вулиці і дороги населених пунктів, а в шести – розмір субвенції не перебільшував 10%. 

 

Асоціація міст України звертає увагу на недоліки чинного механізму використання ОДА коштів субвенції з Дорожнього фонду на дороги місцевого значення, вулиці і дороги комунальної власності, а саме: 

 

  • ОДА не визначають чітких пріоритетів для фінансування відновлення місцевих доріг, зокрема забезпечення доступності освітніх та медичних послуг, а відтак не враховуються першочергові потреби громад на формування спроможних мереж закладів освіти та охорони здоров’я (є приклади, коли створена опорна школа, до якої не відремонтована дорога і, як результат, батьки відмовляються віддавати дітей до цієї опорної школи);
  • кошти субвенції переважно спрямовуються на дороги місцевого значення, а не на вулиці і дороги комунальної власності у населених пунктах, хоча Закон України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» передбачає таку можливість;
  • високий рівень суб’єктивізму та непрозорості при розподілі субвенції з Дорожнього фонду на місцях.

У 2015 році в рамках реалізації реформи міжбюджетних відносин було запроваджене відрахування до місцевих бюджетів частини акцизного податку з виробленого в Україні пального та частини акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального як компенсація за скасування субвенції на комунальне дорожнє господарство, низки податкових платежів, зменшення інших дохідних джерел, в першу чергу розміру відрахувань податку на доходи фізичних осіб (з 75% до 60%). 

 

Починаючи з 2020 року припиняється зарахування надходжень частини (13,44%) відрахування надходжень акцизного податку до місцевих бюджетів, що призведе до зменшення щонайменше на 7,7 млрд грн надходжень до місцевих бюджетів та їх розбалансування, адже не визначено механізму компенсації втрат місцевих бюджетів базового рівня від позбавлення їх частини «місцевого» акцизу. Це суперечить вимогам ст. 142 Конституції України та Бюджетного кодексу України, згідно яких у разі прийняття державною рішень внаслідок яких зменшуються доходи місцевих бюджетів одночасно необхідно приймати рішення про компенсацію таких втрат. 

 

4 жовтня 2019 року  група народних депутатів на чолі з Зіновієм Андрійовичем зареєструвалау Верховній Раді України розроблений Асоціацією міст України проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні пального та частини акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального до місцевих бюджетів у 2020 році)» (№2231).

 

В умовах несправедливого розподілу субвенції на дороги і скасування зарахування акцизного податку на пальне до місцевих бюджетів гостро постає питання джерел покриття видатків на забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності. 

 

У зв’язку з цим АМУ запропонувала передбачити спрямування 20% коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах безпосередньо до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад. 

 

Також АМУ направила лист  до Мінфіну з пропозиціями змінити розподіл субвенції на фінансування ремонту доріг у громадах і надала проект відповідних змін до деяких законодавчих актів щодо застосування формульного розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності.

 

Державне агентство автомобільних доріг України на виконання доручення Міністерства інфраструктури України від 24.09.2019 № 35934/0/7-19 розглянуло лист Міністерства фінансів України від 23.09.2019 № 06040-05-10/23814 до листа Асоціації міст України від 13.09.2019 № 5-469 і надало відповідь АМУ.

 

Укравтодор вважає недоцільним визначати обов’язковим спрямування 20% субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах з формульним розподілом оскільки:

 

  • це не відповідає самій ідеї децентралізації управління автомобільними дорогами загального користування (при децентралізації управління автомобільними дорогами загального користування облдержадміністраціям була передана відповідальність за стан автодоріг загального користування місцевого значення, і для забезпечення реалізації завдань щодо розвитку та утримання саме переданої мережі автомобільних доріг місцевого значення була передбачена відповідна субвенція);
  • зменшиться фінансовий ресурс обласних бюджетів для забезпечення належного стану мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення;
  • утримання та розвиток мережі вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах здійснюється за рахунок місцевих бюджетів відповідних органів місцевого самоврядування (як це здійснювалось і до здійснення децентралізації управління автомобільних доріг загального користування), і тому при розподілі субвенції між обласними бюджетами протяжність мережі вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах не враховується;
  • 20% субвенції буде розпорошено між значною кількістю бюджетів місцевого самоврядування, і обсяг субвенції для кожного такого бюджету буде незначним, таким, що не дасть змогу забезпечити виконання суттєвих дорожніх робіт;
  • згідно із статтею 17 Закону України «Про автомобільні дороги» управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться, а відповідно до статті 41 цього Закону фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування, визначених законодавством. 

Нагадаємо, що на бюджетних консультаціях в парламентському Комітеті з питань бюджету 1 жовтня 2019 року Укравтодор підтримав пропозицію АМУ про спрямування 20% коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах безпосередньо до бюджетів міст обласного значення та ОТГ за принципом протяжності доріг. Укравтодор підтримав пропозицію АМУ та зазначив, що треба враховувати не лише протяжність доріг, а й відповідність Державній цільовій економічній програмі розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки.

 

Асоціація міст України наголошує на неприпустимості функціонування несправедливого механізму розподілу субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах і наполягає на прийнятті Урядом рішення щодо системного та формульного розподілу 20% цієї субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності. 

Індексація зарплати у жовтні та листопаді 2019 року

Фахівці Мінсоцполітики надали традиційне роз’яснення щодо нюансів індексації зарплати у жовтні та листопаді 2019 року

За даними Держстату, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації, наведено у табл. 1.

Величину приросту ІСЦ для проведення індексації у жовтні та листопаді 2019 року наведено в табл. 2.

Таблиця 1

ІСЦ

Рік

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

2018

101,5

100,9

101,1

100,8

100,0

100,0

99,3

100,0

101,9

101,7

101,4

100,8

2019

101,0

100,5

100,9

101,0

100,7

99,5

99,4

99,7

100,7

Таблиця 2

Величина приросту ІСЦ для проведення індексації у жовтні та листопаді 2019 р.

Базові місяці при обчисленні ІСЦ для проведення індексації (місяці підвищення тарифних ставок (окладів))

Величина приросту ІСЦ для проведення індексації у 2019 р.:

у жовтні

у листопаді

У 2018 р.:
Січень

10,7

10,7

Лютий

9,7

9,7

Березень

10,3

10,3

Квітень

7,6

7,6

Травень

7,6

7,6

Червень

7,6

7,6

Липень

10,2

10,2

Серпень

10,2

10,2

Вересень

6,4

6,4

Жовтень

6,4

6,4

Листопад

3,2

3,2

Грудень

3,4

3,4

У 2019 р.:
Січень

3,1

3,1

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

 

Приклад:

Підвищення тарифних ставок (окладів) працівників відбулося у січні 2018 року (базовий місяць) і до жовтня 2019 року заробітна плата не збільшувалась. Для проведення індексації величина приросту ІСЦ для нарахування суми індексації у жовтні 2019 року у такому випадку становить 10,7 %.

Розрахунок ІСЦ:

10,7 % = 1,040 × 1,031 × 1,032 × 100 – 100, де

  • 1,040 — ІСЦ за лютий — вересень 2018 року (1,009 × 1,011 × 1,008 × 1,000 × 1,000 × 0,993 × 1,000 × 1,019),
  • 1,031 — ІСЦ за жовтень — листопад 2018 року (1,017 × 1,014),
  • 1,032 — ІСЦ за грудень 2018 року — березень 2019 року (1,008 × 1,010 × 1,005 × 1,009).

ІСЦ за квітень — вересень 2019 року становив 101,0 % (1,010 × 1,007 × 0,995 × 0,994 × 0,997 × 1,007 × 100), тобто не перевищив поріг індексації (103 %), тому у листопаді 2019 року проведення індексації здійснюється також на величину приросту ІСЦ — 10,7 %.

Припустимо, що заробітна плата за жовтень 2019 року становитиме 13 500 грн.

Індексації підлягає частина доходу, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у жовтні — листопаді 2019 року — 2 007 грн).

Величина приросту ІСЦ для нарахування суми індексації у жовтні 2019 року, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) було у січні 2018 року, становить10,7 %.

Сума індексації доходу дорівнює 214,75 грн (2 007 × 10,7 : 100).

Заробітна плата разом із сумою індексації становить 13 714,75 грн (13 500 + 214,75).

Джерело: https://news.dtkt.ua/labor/compensation/58422

Парламент прийняв закон про верифікацію та моніторинг державних виплат

17 жовтня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» (законопроєкт № 1231 від 02.09.2019 ).

Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.

Законом визначено, що «верифікація – комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних». Згідно із Законом, «державні виплати – пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування».

Законом визначено основні завдання, права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, у частині здійснення верифікації державних виплат, а також повноваження органів, що здійснюють державні виплати. Крім цього, Законом врегульовуються основні питання збору, обробки та аналізу інформації, отриманої від суб’єктів надання інформації, а також визначено основні етапи верифікації та перелік інформації, яка використовується для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Законом також визначено порядок надання рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, та опрацювання ними таких рекомендацій, а також підходи щодо повернення неправомірно отриманої реципієнтом державної виплати. Повноваження щодо встановлення порядку здійснення верифікації державних виплат й визначення Адміністратора та порядку адміністрування інформаційно-аналітичної платформи покладено на Кабінет Міністрів України.

Джерело: http://amu.if.ua/news/1354

Верховна Рада України прийняла проєкт закону про Держбюджет на 2020 рік у першому читанні

18 жовтня Верховна Рада України розглянула у першому читанні проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 2000 від 15.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, і прийняла постанову ВРУ «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік» (№2000-П від 17.10.2019), що передбачає:

► схвалення Бюджетних висновків Верховної Ради України;

► надання доручення Кабінету Міністрів України підготувати проект Закону України про Державний бюджет на 2020 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків ВРУ та подати його на розгляд ВРУ у двотижневий строк з дня набрання з дня прийняття цієї Постанови ВРУ.

Кабінет Міністрів України має подати до Верховної Ради не пізніше 3 листопада 2019 року проект закону про Державний бюджет України на 2020 рік, підготовлений до другого читання (разом з відповідними супровідними документами до нього).

У прийнятій постанові Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік» враховано ряд пропозицій АМУ.

Також парламент розглянув у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» ( №2144 від 16.09.2019), що системно пов’язаний з проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та прийняла  його за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати  законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Нагадаємо, Асоціація міст України у передбаченому законом порядку  подала відповідні пропозиції до Бюджетного кодексу України.

Розвиток в кредит. Чому Франківськ позичає 500 мільйонів і як їх віддаватимуть – Вікторія Сусаніна

31 депутат міськради підтримав рішення дозичити на розвиток Франківська ще 500 мільйонів. Кредит беруть до 2023 року.

Чи потрібні такі витрати і як потім це все виплатити й не влізти у більші борги, «Репортеру» розповіла заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

– Пані Вікторіє, минулого року Франківськ взяв кредит на 300 млн грн. Вже тоді знали, що доведеться брати ще?

– Ми знали, що грошей не вистачить. Основний акцент зробили на автобусах – 160 млн спрямували на їх закупівлю, 90 млн на міст, а різницю – на всі інші витрати. Ми розуміли, що цих грошей не стане, і коли приймали міський бюджет, то вже йшлося, що бюджет – з дефіцитом. І вже тоді були експерти, які казали: як ми будемо його перекривати, як збираємося вижити?

Пройшло дев’ять місяців, місто живе, розвивається, критичної загрози нема, тож прийняли рішення ще на 500 млн. Але взяли кредит трохи на довше – на чотири роки, а не на три, бо й сума більша.

– Куди підуть гроші?

– Треба доінвестувати в автобуси, добудувати міст, зробити розв’язки. Це основ­ні акценти. Крім того, як я і озвучувала на сесії, – школи, садочки: на Крихівецькій треба добувати, «Подоляночку» на Хоткевича, опришівську школу, школу на Пасічній, у мікрорайоні Каскад не вистачає шкіл. Це все – інвестиції.

Хоч долар і стоїть на одному місці, ціни ростуть. Ми не знаємо, скільки ще долар буде утримуватися, але думаємо, що стрибок буде серйозним. Цього року бюджет планувався з курсом 27,5 грн за долар, а зараз він 24 грн. На наступний рік закладали 28 грн за долар, а який він буде насправді – ми не знаємо. Індекс інфляції теж планувався, що цього року, що наступного – 7 %. А інфляція навіть сильніша, при тому, що долар тримається.

Залазити в кредити, звісно, не треба, та коли хочеш мати хорошу інвестицію в місто, то треба залучити гроші й відповідно створити цю інвестицію. Якщо врахувати, що в нас недосконала формула по освіті, по медицині, то цього року мусимо дофінансувати 120 млн грн. Тобто, треба з автобусів чи садочка забрати і дати на зарплати. Те саме з харчуванням і стипендіями. Крім того, пільговий проїзд, який раніше відшкодовував держбюджет, залишили на нас. Якби його нам відшкодовували, то зекономлені кошти ми могли б вкладати в автобуси. Запуститься електронний квиток, то буде електронна база, і чітко видно, хто як їздить.

– Електронний квиток не запускали через брак коштів?

– Так. Ми вже проплатили аванс, тому те, що обіцяли Віталій Голутяк з міським головою, незабаром буде втілено. Також є достатньо міжбудинкових проїздів, які треба доробити – ми робимо акцент на поліпшенні проїздів і доріг. Місто останніми роками розвивалося, але про це забувають – усім не вгодиш. Я не розумію занепокоєння депутатів на сесії, які так виступали проти і в той же час знали, що кредит був запланований ще з грудня минулого року.

– Додаткові 500 млн грн до 2023 року мали б закрити вже задекларовані плани, і якщо місто нічого нового декларувати не буде, то грошей має вистачити?

– Так. Наступного року у нас 10 % знову не покривається субвенцією освіти – це знову 50 млн грн. Підняття зарплат і мінімалок, які цього року затверджені Кабміном, в поданому проєкті держбюджету не є задеклароване і цифрами не підкріплене. У листопаді анонсоване друге читання і ми не знаємо, які там будуть цифри.

По реформі медицини, наприклад, якщо ми навіть сформуємо комунальні підприємства, які мали б самі на себе заробити, тих коштів, які мали б йти за пацієнтом, не стає. Нам запланували на перший квартал 51 млн грн – їх вистачить лише на півтора місяці, а ще на півтора доведеться докласти ще 51 млн.

Крім того, можуть ще вилізти відпускні чи розрахункові, якщо медики захочуть їхати працювати в Польщу чи Німеччину. І все одно на міському бюджеті після реформування залишаться енергоносії – це 25-30 млн залежно від тарифів, харчування, в тому числі і пільгове, медикаменти. Навантаження на бюджет міста дуже велике. Якби ми зараз стали платити лише видатки споживання, то на капітальний розвиток та інвестиції нічого не залишиться.

– Франківськ – не єдиний бере кредити?

– Ринок запозичень в Україні був заморожений з 2005 року. Першопрохідцем у цьому був Львів. Коли ми брали перший кредит, то консультувалися з Іриною Кулинич та фінансистами Львова. Містам не стає коштів, тому вони зобов’язані їх залучати. Івано-Франківськ став другим. Сьогодні моя заступниця консультує Харків і Суми.

Якщо раніше ми надіялися, що на місцях буде більше коштів, то цього року, як і наступного, доходи у нас забирають, а видатки додають. Реверс знову великий.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://report.if.ua/gazeta/rozvytok-v-kredyt-chomu-frankivsk-pozychaye-500-miljoniv-i-yak-yih-viddavatymut-viktoriya-susanina/?fbclid=IwAR1vC70U7tSJ5GdKMu-wnE814qe0bhFbCZe-_sMAbwVfF5thhgSg6hsdH6o