На слайдер Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

На слайдер

Виконання міського бюджету за 2019 рік

Сьогодні, 22 січня , на черговому засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради члени виконкому винесли на розгляд депутатів міськради проєкт рішення «Про виконання місцевого бюджету за 2019 рік».

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

 

Івано-Франківська міська рада прийняла бюджет 2020

Сьогодні, 18 грудня, на сесії Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення «Про міський бюджет на 2020 рік».

«За» відповідне рішення проголосувало 37 депутатів.

Заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна зазначила, що перед винесенням на розгляд депутатів міської ради рішення підтримали члени виконкому.

Проєкт рішення було заздалегідь розміщено на офіційних сайтах, а також відбулася пресконференція  з презентацією основних прогнозованих показників бюджету міста Івано-Франківська на 2020 рік.

Ознайомитися детальніше можна за посиланнями:

Проєкт міського бюджету Івано-Франківська на 2020 рік

Виконком розглянув проєкт бюджету Івано-Франківська на 2020 рік

«Бюджет виживання»: в Івано-Франківську розповіли про особливості бюджету міста на 2020 рік

 

«Бюджет виживання»: в Івано-Франківську розповіли про особливості бюджету міста на 2020 рік

12 грудня виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради розглянув  проєкт міського бюджету на 2020 рік. Перед винесенням проєкту на розгляд депутатів міськради, сьогодні, 16 грудня, очільник Івано-Франківська Руслан Марцінків та заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна розповіли про його особливості.

Наступного року доходи міського бюджету становитимуть 2 599 078 100 гривень, зокрема доходи загального фонду – 2 491 530 800 гривень та доходи спеціального фонду – 107 547 300 гривень. Бюджет розвитку міста – 50 000 000 гривень.

Видатки міського бюджету у сумі   2 519 231 100 гривень, у тому числі видатки загального фонду міського бюджету – 2 005 108 600  гривень та видатки спеціального фонду міського бюджету – 514 122 500 гривень.

До слова, 68,8 млн. грн. становитиме реверсна дотація, тобто кошти з власних доходів, які місто змушене повернути в держбюджет. Порівняно з попереднім роком реверс зменшився на 4 млн. грн. – це позитив від приєднання сіл до Івано-Франківської ОТГ.

Левову частку видатків – 43% – становить фінансування освітньої галузі. Наступний пункт – капітальне будівництво – 9,9%. Комунальне господарство становить 9% видатків міського бюджету, а охорона здоров’я – 4,2%.

«Підготовка до формування бюджету розпочалася ще у травні, державний бюджет, який пропонувала центральна влада нам, як і багатьом іншим, не дуже сподобався. Вже у другому читанні він дозволяє більш позитивно дивитися на речі. Свого часу була дуже велика напруга, чи буде на місцях залишатись акцизний податок. Завдяки народним депутатам наступного року місто матиме додаткових 40 мільйонів. Однак, акцизний податок збережений тільки на 2020 рік», – розповіла заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

За її словами, у бюджеті збереглося навантаження ще з 2019 року: виплати медикам та освітянам, навчальні заклади тощо.

Зокрема, у 2020 році видатки на освіту, за проєктом бюджету, мають зрости на 12% і становитимуть 1,1 млрд. грн. З них у субвенції передбачено тільки  375 млн. грн., решта – лягає на плечі міста. До слова, цього року місто дофінансовувало освітню галузь майже на 67 млн. грн. Перш за все йдеться про зарплату технічному персоналу, зарплати і надбавки вихователям, спортивним і музичним керівникам. З 2016 року місто фінансує профтехосвіту. У 2019 році це коштувало майже 130 млн. грн. – стипендії, енергоносії, зарплати. Не кращою ситуація буде і наступного року.

З неменшими проблемами щороку стикається й медична галузь на місцях. Зокрема, з липня цього року місто змушене самостійно закуповувати інсулін для хворих на цукровий діабет, що підпадає під державну програму. Такий же механізм точно чекає місцеве самоврядування і в першому кварталі 2020 року, а це – близько 2,5 млн. грн. з кишені громад.

«Міські голови зараз не до кінця мають розуміння, яким буде функціонування другої і третьої ланки медичної галузі. Я переживаю, що ця реформа призведе до того, що з’явиться величезне додаткове навантаження на міський бюджет», – зазначив Руслан Марцінків.

Ще один виклик для міста – утримання ДМП «Теплокомуненерго». Цього року на підприємство місто витратило майже 90 млн. грн.  Склалась ситуація, коли люди платять за послугу немалі кошти, а 92% цих грошей автоматично перераховуються на оплату за газ газовим трейдерам. І лише 8% лишається на зарплату і розвиток ТКЕ. Тому місто змушене з року в рік його дотувати.

Окремої уваги потребує розподіл коштів з державного фонду. Наприклад, у 2019 році на ремонт доріг в області держава виділила 350 млн. грн., з них Івано-Франківськ не отримав ні копійки. У 2020 на Івано-Франківщину передбачено 523 млн. грн, і скільки з них отримає наше місто поки невідомо. Вікторія Сусаніна наголосила, що таки сподіваються отримати кошти на капремонт (хоча б частково) вулиці Коновальця чи інших важливих проєктів.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків назвав бюджет на 2020 рік бюджетом виживання.  Зокрема й через те, що з року в рік держава не достатньо фінансує свої делеговані повноваження. І наступний рік – не виняток.

«Згідно з Конституцією України місцеве самоврядування має основні і делеговані повноваження. Делеговані – це коли міста виконують замовлення держави на певні послуги, такі як: освіта, медицина, культура тощо. А основні повноваження місцевого самоврядування – це, власне, благоустрій, капітальне будівництво і таке інше. Якби ми не витрачали кошти міста на виконання делегованих повноважень, то могли б акумулювати ці кошти на наші власні повноваження. Не може бути міський бюджет лише касою для виплати зарплат», – розповів Руслан Марцінків.

Він додав, що в такому випадку у міста просто не залишається іншого вибору, як шукати альтернативних варіантів наповнення бюджету. Серед таких – гранти, запозичення, кредити. Адже місто має розвиватись.

«Ми вирішили у 2020 році не розпочинати великих проєктів, а завершити попередні. Бюджет непростий, тому визначили такий пріоритет», – підсумував  міський голова.

Попри складну ситуацію з коштами, місто таки шукає варіанти для втілення важливих для громади проєктів. Зокрема, у 2020 році реалізуватимуть 8 грантових проєктів. На їх співфінансування у бюджеті-2020 закладено понад 10 млн. грн.

 

Виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року

Депутати Івано-Франківської міської ради на засіданні 32 сесії затвердили звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

Розвиток в кредит. Чому Франківськ позичає 500 мільйонів і як їх віддаватимуть – Вікторія Сусаніна

31 депутат міськради підтримав рішення дозичити на розвиток Франківська ще 500 мільйонів. Кредит беруть до 2023 року.

Чи потрібні такі витрати і як потім це все виплатити й не влізти у більші борги, «Репортеру» розповіла заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

– Пані Вікторіє, минулого року Франківськ взяв кредит на 300 млн грн. Вже тоді знали, що доведеться брати ще?

– Ми знали, що грошей не вистачить. Основний акцент зробили на автобусах – 160 млн спрямували на їх закупівлю, 90 млн на міст, а різницю – на всі інші витрати. Ми розуміли, що цих грошей не стане, і коли приймали міський бюджет, то вже йшлося, що бюджет – з дефіцитом. І вже тоді були експерти, які казали: як ми будемо його перекривати, як збираємося вижити?

Пройшло дев’ять місяців, місто живе, розвивається, критичної загрози нема, тож прийняли рішення ще на 500 млн. Але взяли кредит трохи на довше – на чотири роки, а не на три, бо й сума більша.

– Куди підуть гроші?

– Треба доінвестувати в автобуси, добудувати міст, зробити розв’язки. Це основ­ні акценти. Крім того, як я і озвучувала на сесії, – школи, садочки: на Крихівецькій треба добувати, «Подоляночку» на Хоткевича, опришівську школу, школу на Пасічній, у мікрорайоні Каскад не вистачає шкіл. Це все – інвестиції.

Хоч долар і стоїть на одному місці, ціни ростуть. Ми не знаємо, скільки ще долар буде утримуватися, але думаємо, що стрибок буде серйозним. Цього року бюджет планувався з курсом 27,5 грн за долар, а зараз він 24 грн. На наступний рік закладали 28 грн за долар, а який він буде насправді – ми не знаємо. Індекс інфляції теж планувався, що цього року, що наступного – 7 %. А інфляція навіть сильніша, при тому, що долар тримається.

Залазити в кредити, звісно, не треба, та коли хочеш мати хорошу інвестицію в місто, то треба залучити гроші й відповідно створити цю інвестицію. Якщо врахувати, що в нас недосконала формула по освіті, по медицині, то цього року мусимо дофінансувати 120 млн грн. Тобто, треба з автобусів чи садочка забрати і дати на зарплати. Те саме з харчуванням і стипендіями. Крім того, пільговий проїзд, який раніше відшкодовував держбюджет, залишили на нас. Якби його нам відшкодовували, то зекономлені кошти ми могли б вкладати в автобуси. Запуститься електронний квиток, то буде електронна база, і чітко видно, хто як їздить.

– Електронний квиток не запускали через брак коштів?

– Так. Ми вже проплатили аванс, тому те, що обіцяли Віталій Голутяк з міським головою, незабаром буде втілено. Також є достатньо міжбудинкових проїздів, які треба доробити – ми робимо акцент на поліпшенні проїздів і доріг. Місто останніми роками розвивалося, але про це забувають – усім не вгодиш. Я не розумію занепокоєння депутатів на сесії, які так виступали проти і в той же час знали, що кредит був запланований ще з грудня минулого року.

– Додаткові 500 млн грн до 2023 року мали б закрити вже задекларовані плани, і якщо місто нічого нового декларувати не буде, то грошей має вистачити?

– Так. Наступного року у нас 10 % знову не покривається субвенцією освіти – це знову 50 млн грн. Підняття зарплат і мінімалок, які цього року затверджені Кабміном, в поданому проєкті держбюджету не є задеклароване і цифрами не підкріплене. У листопаді анонсоване друге читання і ми не знаємо, які там будуть цифри.

По реформі медицини, наприклад, якщо ми навіть сформуємо комунальні підприємства, які мали б самі на себе заробити, тих коштів, які мали б йти за пацієнтом, не стає. Нам запланували на перший квартал 51 млн грн – їх вистачить лише на півтора місяці, а ще на півтора доведеться докласти ще 51 млн.

Крім того, можуть ще вилізти відпускні чи розрахункові, якщо медики захочуть їхати працювати в Польщу чи Німеччину. І все одно на міському бюджеті після реформування залишаться енергоносії – це 25-30 млн залежно від тарифів, харчування, в тому числі і пільгове, медикаменти. Навантаження на бюджет міста дуже велике. Якби ми зараз стали платити лише видатки споживання, то на капітальний розвиток та інвестиції нічого не залишиться.

– Франківськ – не єдиний бере кредити?

– Ринок запозичень в Україні був заморожений з 2005 року. Першопрохідцем у цьому був Львів. Коли ми брали перший кредит, то консультувалися з Іриною Кулинич та фінансистами Львова. Містам не стає коштів, тому вони зобов’язані їх залучати. Івано-Франківськ став другим. Сьогодні моя заступниця консультує Харків і Суми.

Якщо раніше ми надіялися, що на місцях буде більше коштів, то цього року, як і наступного, доходи у нас забирають, а видатки додають. Реверс знову великий.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://report.if.ua/gazeta/rozvytok-v-kredyt-chomu-frankivsk-pozychaye-500-miljoniv-i-yak-yih-viddavatymut-viktoriya-susanina/?fbclid=IwAR1vC70U7tSJ5GdKMu-wnE814qe0bhFbCZe-_sMAbwVfF5thhgSg6hsdH6o

Вікторія Сусаніна: «Однією рукою дали, іншою – забрали»

Наслідки фінансової децентралізації в Івано-Франківську

Реформа децентралізації, що триває в Україні п’ятий рік, полягає у передачі повноважень та відповідальності від центральної влади до органів місцевого самоврядування. За офіційними даними, завдяки фінансовій децентралізації місцеві бюджети зросли втричі: з 68,6 млрд. гривень в 2014-му до 234 млрд. грн в 2018 році. Чи побільшало грошей для розвитку міст та яких фінансових зобов’язань додалося громадам, «МедіаПорт» та «Галицький кореспондент» з’ясовували в рамках проєкту «Від Сходу до Заходу».

У 2015 році загальна сума надходжень до бюджету Івано-Франківська складала 1,4 мільярда гривень, з них 667 мільйонів гривень – власні надходження міста. У 2017-2018 роках бюджет зріс до 2,5 млрд. та 2,8 млрд. гривень відповідно. Власні надходження міста у ці роки складали 1,3 та 1,6 млрд. грн. На 2019 рік бюджет затверджений у розмірі 3 млрд. грн. (з них 1,9 млрд. грн. власних надходжень).

Це багато чи мало? Чи вистачає коштів для розвитку? Про наповнення казни Івано-Франківська “Галицький кореспондент” говорив із заступницею Івано-Франківського міського голови – начальницею фінансового управління виконавчого комітету міськради Вікторією Сусаніною.

 Коли ви відчули ефект від децентралізації та як змінився бюджет після реформи?

До 2015 року ми жили за так званими кошиками: «перший кошик» – надходження на забезпечення делегованих державою повноважень, які підкріплювались дотацією вирівнювання з державного бюджету;  «другий кошик» – наші власні надходження. Вже з 2015-2016 років ми почали працювати за іншою процедурою. З’явилися освітня та медична субвенції, які повинні покривати всі витрати на управління охорони здоров`я та департамент освіти і науки. У нас забрали 15% платежу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – саме на ці витрати.

У 2016 році це десь так і виглядало, але вже на той час нам передали повністю утримання професійно-технічних училищ (ПТУ), забезпечення пільгового проїзду. Тільки витрати на ПТУ нам коштували 78,9 млн. Крім того, з міського бюджету нами профінансовано додаткові видатки у розмірі 108,8 млн. грн. Звичайно, у 2016 році це були для нас відчутні зміни. В цілому був збалансований бюджет, і ми дійсно відчували децентралізацію.

– Як і коли змінилася ситуація?

Ситуація змінилася на початку 2017 року. З того часу ми платимо заробітну плату педагогічним працівникам. На нашому утриманні також весь обслуговуючий персонал: прибиральники, кочегари, охоронці тощо, до того ж оплачуємо енергоносії.

Зі зростанням тарифу мало не щокварталу це для нас відчутні витрати. Для порівняння, у 2017 році на це пішов 21 мільйон гривень, у 2018 році – 23 мільйони гривень. За підрахунками, на сьогодні ми близько 36 мільйонів гривень за новими тарифами витрачатимемо суто на енергоносії для закладів охорони здоров’я та освіти. Так само – росте заробітна плата, відповідно, збільшуються видатки.

До того ж нам передали компенсаційні виплати. Якщо у 2016 році вони складали 18 мільйонів, то зараз – 41,1 мільйона гривень, а ще – зросла сума реверсної дотації. За формулою було підраховано: якщо в місті надходження із ПДФО на одного мешканця є більшими, ніж середній показник в Україні, то до держбюджету вилучаються певні кошти, які нам не повертаються. Тобто держава вважає, що у нас забагато власних доходів, і забирає це в держбюджет. У 2017 році це був 21 мільйон, у 2018 році – 52, на сьогодні – 73 мільйони. У 2020 році, за нашими підрахунками, буде до 100 мільйонів самого лише реверсу.

– Як це позначиться на житті населення?

Простими словами, ситуація виглядає так: міська влада працює над тим, щоб залучити податок на доходи фізичних осіб, виявляє неоформлених працівників, займається оформленням, збільшує надходження ПДФО до місцевого бюджету, а нам кажуть, що частину податків ми маємо віддати у держбюджет. Для нас це негативна тенденція, адже це основний платіж, який складає 60% від усіх надходжень.

До 2015 року надходило ще більше – 75%. Ми робимо все, щоби збільшувати його приріст, але однією рукою нам його дали, іншою – забрали частину в державний бюджет.

Ті самі пільгові виплати на проїзд залізницею, електроавтотранспортом – повністю на нашому утриманні, хоча до 2016 року це робила держава. Вже у 2017 році ми з власних коштів додали 52 мільйони, щоб профінансувати виплати тим, хто утримується за рахунок освітньої і медичної субвенції. У 2018 році ми додали майже 80 мільйонів. А станом на сьогодні потреба Франківська вже складає 120 мільйонів, з яких 13 мільйонів ми вже виділили.

– З урахуванням цієї ситуації, яке ваше ставлення до реформи децентралізації?

Децентралізація – це дуже добре, вона має свої переваги. Нам додали адміністративні послуги – ЦНАП. Однак з 2017 року 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення українських та закордонних паспортів, вилучається до державного бюджету. Також маємо такий платіж, як акцизний податок.

Ви, напевне, пам’ятаєте ті часи, коли були рейди для виявлення незадекларованих заправних станцій, ми перевіряли, чи видають чеки, бо 5% від продажу йшло у міський бюджет. З 2017 року в нас цього платежу нема: акциз на алкоголь і сигарети нам надходить в розмірі 100%, а з акцизу на паливо – лише певна частка. Ми рахуємо, який ріст вартості дизпалива. Якщо порівняти 2017 і 2018 роки, вартість зросла майже втричі, а відсоток відрахування залишається на тому ж рівні.

Окрім того, з кожним роком росте мінімальна зарплата, зростає вартість пільг.

З одного боку, децентралізація – це вдала реформа, бо ми отримали більше повноважень, але водночас існує велика проблема із забезпеченням освітньої та медичної субвенції, бо ми не маємо 100% забезпечення. Тому у мене як у фінансиста до децентралізації двояке ставлення. Є безліч питань, на які ми не можемо вплинути. Ми змушені заходити в запозичення, шукати інші джерела залучення коштів, щоб власні кошти спрямувати на забезпечення співфінансування, адже все одно на кінець року будемо змушені якісь витрати по місту «врізати», щоб забезпечити виплати зарплати вчителям і медикам.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://gk-press.if.ua/viktoriya-susanina-odniyeyu-rukoyu-daly-inshoyu-zabraly/?fbclid=IwAR2NrNuxxYcgt230aEf_GZQUY-inRQF7yDiPrDUoxUnZre49-kW7FtGRNAY

Виконання доходів міського бюджету за І півріччя 2019 року

За І півріччя 2019 року міський бюджет в цілому за доходами загального та спеціального фонду виконано на 104,4 відсотка (при плані – 1 398 017,8,1 тис. грн., фактично надійшло 1 459 297,8 тис. грн., що на 69 956,9 тис. грн. менше в порівнянні з відповідним періодом минулого року).

До загального фонду бюджету, без урахування трансфертів, надійшло  802 530,5 тис. грн., що становить 106,6 відсотка до плану на звітний період і в порівнянні з відповідним періодом минулого року більше на 117 576,8 тис. грн.

До спеціального фонду, без урахування трансфертів, надійшло 65 909,7 тис. грн. В порівнянні з минулим роком надходження зменшились на 11 985,9 тис. грн.

Субвенцій з державного та інших бюджетів надійшло 590 857,6 тис. грн., при плані з урахуванням змін 606 914,7 тис.грн., що складає 97,4 відсотка. У порівнянні з минулим роком менше на 175 547,7 тис.грн.

Детальніше можна ознайомитися тут: https://mfu.if.ua/wp-content/uploads/2019/07/Vykonannya-dohodiv_-6-mis.2019.xls

Кабміном затверджено субвенцію для міста Івано-Франківська в обсязі 9 220,0 тис. гривень

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 р. № 365-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» затверджено субвенцію для міста Івано-Франківська в обсязі 9 220,0 тис. гривень:

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-rozpodilu-u-2019-roci-subvenciyi-

Івано-Франківська міська рада затвердила звіт про виконання міського бюджету за І квартал 2019 року

Депутати Івано-Франківської міської ради на засіданні 25 сесії затвердили звіт про виконання міського бюджету за І квартал 2019 року.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту: