На слайдер Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

На слайдер

З бюджету Івано-Франківської міської ОТГ на протидію поширенню та лікування COVID-19 виділено вже понад 25 мільйонів гривень

Станом на 30 квітня з бюджету Івано-Франківської міської об’єднаної територіальної громади на протидію поширенню та лікування COVID-19 виділено кошти в сумі 25 199, 9 тис. грн.

З них:

  • з резервного фонду – 5 328,9 тис. грн.

Зокрема, закупівля медикаментів – 3 300,0 тис. грн;  дезинфікуючі засоби та медичні костюми  – 199,0 тис. грн;  придбання масок – 840,0 тис. грн; антисептики для рук – 300,0 тис. грн;  смс-оповіщення про ситуацію щодо поширення COVID-19 жителям Івано-Франківської міської об’єднаної територіальної громади – 120,6 тис. грн; перевезення медиків – 199,0 тис. грн;  засоби індивідуального захисту – 670, 3 тис. грн.

  • з міського бюджету 19 871,0 тис. грн.

Зокрема, заробітна плата – 7 851,0 тис. грн;  ШВЛ апарати (10штук) – 8 000,00 тис. грн ; постачання кисню – 1 060,0 тис. грн; тест – системи – 399,0 тис. грн; закупівлі медикаментів – 1 740,0 тис. грн; влаштування пандусу для МКЛ №1 – 1 300,0 тис. грн ; дезинфікуючі засоби – 441,0 тис. грн.

Крім, того отримано від благодійників – 3 367,7 тис. грн.

Зокрема, в грошовій формі  –  1 779,9 тис. грн ;

в натуральній формі – 1 587,8 тис. грн, а саме:

  • пульсоксиметри (4 шт.)  – 130,5 тис. грн;
  • ШВЛ апарат – 340,0 тис. грн;
  • кисневий концентрат – 155,0 тис. грн;
  • візок «Eguipe» з комплектуючими (2 шт) – 211,5 тис. грн;
  • засоби індивідуального захисту – 750,8 тис. грн.

Нагадаємо, що в Івано-Франківську було прийнято рішення про виплату надбавок медичному персоналу з міського бюджету. У березні всі працівники МКЛ №1 (вул. Матейка) та ЦМКЛ (вул. Мазепи) отримали надбавки у розмірі посадового окладу. Працівники інших закладів охорони здоров’я – у розмірі 0,5 окладу. У березні на доплати профінансовано  6,5 млн. гривень. Окрім того, починаючи з 30 квітня премії у розмірі 10 000 гривень отримають ті, хто безпосередньо працював з хворими на COVID-19. Списки персоналу формують керівники закладу, опираючись на фактично відпрацьовані чергування. Медичні заклади вже подали відповідні звернення. Серед них також Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня, працівники якої отримають премії з міського бюджету Івано-Франківська.

Додамо, що рішення про доплати медпрацівникам анонсував і уряд. Станом на 29 квітня до фінансового управління міськради надійшов лист про виділення з держбюджету 1 млн. 400 тис. грн. для виплати медпрацівникам анонсованих премій в розмірі 300% за березень.

Фахівці Рахункової палати почали відслідковувати видатки на боротьбу з COVID-19. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Тому було систематизовано і візуалізовано інформацію, яка дозволяє кожному побачити, як витрачаються кошти на боротьбу за пандемією.

З відповідною інформацією можна ознайомитися за посиланням, розміщеним на сайті Рахункової палати. Там містяться оперативні дані про видатки, спрямовані розпорядниками та одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Ці оперативні дані показують, що основний тягар у боротьбі з COVID-19 лежить на місцевих бюджетах, які за час карантину й так «хворіють» на недоотримання доходів! Крім того,  наростає рівень несплати комунальних послуг, що ускладнює роботу комунальних підприємств міста.  Про очікувані втрати міського бюджету Івано-Франківська через карантин читайте тут:

https://mfu.if.ua/ochikuvani-vtraty-miskogo-byudzhetu-cherez-karantyn/

 

Виконання міського бюджету за І квартал 2020 року

За І квартал 2020 року міський бюджет в цілому за доходами загального та спеціального фонду виконано на 101,1 відсотка (при плані – 618 884,0 тис. грн., фактично надійшло 625 403,3 тис. грн., що на 112 274,3 тис. грн. більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року).

До загального фонду бюджету, без урахування трансфертів, надійшло 454 459,5 тис. грн., що становить 102,1 відсотка до плану на звітний період і в порівнянні з відповідним періодом минулого року більше на 65 958,1 тис. грн.

До спеціального фонду, без урахування трансфертів, надійшло 28 591,9 тис. грн. В порівнянні з минулим роком надходження зменшились на 1 825,7 тис. грн.

Субвенцій з державного та інших бюджетів надійшло 142 351,9 тис. грн., при плані з урахуванням змін 147 730,3 тис. грн., що складає 99,4 відсотків по загальному фонду та 43,8 відсотків по спеціальному фонду. У порівнянні з минулим роком менше на 179 371,0 тис.грн. по загальному фонду та по спеціальному фонду більше на 2 964,3 тис.грн.

За окремими видами надходжень до загального фонду міського бюджету надійшло:

– податку на доходи фізичних осіб – 300 971,1 тис. грн., виконання складає 102,1 відсотка, у порівнянні з минулим  роком надходження зросли на 47 232,7 тис. грн.;

– податку на майно – фактично надійшло 30 935,9 тис. грн., що становить 96,5 відсотків планового показника, до 2019 року ріст складає 1 580,2 тис. грн.;

– акцизного податку  – 32 059,2 тис.грн., виконання плану забезпечено на 112,5 відсотка, у порівнянні з минулим роком надходження збільшилися на 1 580,2 тис.грн.;

– єдиного податку – 77 709,1 тис. грн., виконання складає 100,5 відсотка, у порівнянні з 2019 роком надходження зросли на 5 966,9 тис.грн.

Читайте також: Очікувані втрати міського бюджету через карантин

Очікувані втрати міського бюджету через карантин

Застуник міського голови – начальниця фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міськради Вікторія Сусаніна каже, що законопроєкти щодо змін до ЗУ “Про Державний бюджет”, до Бюджетного кодексу та змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), які запропоновані до розгляду у Верховній Раді України, суттєво вплине на виконання бюджету міста в цілому.

Попередні проєкти, каже посадовиця, були ще гірш катастрофічні, бо крім раніше скасованої плати за землю та податку на нерухомість, хотіли, наприклад, відмінити зарахування акцизного податку з пального до міського бюджету та зменшити відсоток відрахувань податку з доходів з фізичних осіб.

Втрати, які місто понесе у 2020 році лише через відтермінування податків на землю та на нерухомість під час карантину, сягатимуть десь 25 мільйонів гривень.

Проте не варто забувати, що частина підприємств на карантині, частина працівників пішла у відпуску за свій рахунок. Точно зараз це не можна прорахувати, але у квітні, коли прийде час виплати авансу буде видно по поступленнях ПДФО, як карантин вплинув на бізнес та місто.

«На частині великих підприємств, малих, тих, які платять ЄСВ та ПДФО, більшість працівників на карантині», – каже Сусаніна.

Очікуються втрати близько 40 млн. грн. Не працюють також готелі, відповідно не надходить до міста і туристичний збір. Також ЦНАП працює дистанційно – відповідно не здійснюються повноцінно прийом і надання адміністративних послуг. Втрати для міста будуть становити близько 3,5 млн.грн. Також місто надало пільги підприємцям по сплаті оренди комунального майна, зовнішній рекламі , по літніх майданчиках, атракціонах в парку тощо. Сума втрат – 3,0 млн.грн.

Крім того, згідно Податкового Кодексу платники єдиного податку мають право на податкові канікули. Тому тут теж є ризик недоотримання поступлень до бюджету в сумі 14,0 млн.грн.

За словами чиновниці, відповідно до законопроекту, який запропонований ВРУ, податок на землю і на нерухомість за березень вже не скасовують, а відтерміновують на четвертий квартал.

«Його сплата буде десь з листопада по січень. За квітень, при відповідному декларуванні , можна буде без штрафів оплатити до 31 червня», – каже Вікторія Сусаніна.

Тобто, якщо проаналізувати поступлення в розрізі платежів, то бачимо що карантин зачіпає буквально кожне поступлення. Це при тому, що всі заходи по епідеміі місто оплачує поки що саме. Так, станом на 30.03.2020 року вже виділено коштів в сумі 7,8 млн.грн на придбання медикаментів, експрес-тестів, засоби індивідуального захисту та на 10 ШВЛ виділено 8,0 млн.грн.

Крім того медична реформа вступає в дію з 1 квітня. Відповідно місто додатково також виділило на потребу в зарплаті 23,3 млн.грн. Крім того, не забуваймо про інші галузі і установи. Наприклад – освіта. Те що вчителі на карантині – не означає що ім не потрібно платити зарплату. Також наші власні повноваження – це житлово – комунальна галузь. Утримання автобусів ,які підвозять медиків до лікарень; і багато іншого.

Також даним законопроєктом місто позбавлено можливості звертатися до Державного бюджету за наданням підтримки. Це, як виняток – у 2020 році.

Також даним закопроєктом зменшують всі субвенції для місцевих бюджетів – це і для молодих вчителів, і ДФРР, і соцеконом розвиток ОТГ, і для створення екстреної медицини і видатки для утримання доріг.

Тому, як буде далі, у якому стані вийде місто та підприємці з карантину можна буде побачити, напевне, в червні. Мовляв, ввійти в нормальний ритм життя одразу буде важко.

Також, 29 березня Кабмін обговорив і ріст безробіття. Збільшився відсоток росту до 9,4 % так як і ріст інфляції до 8,7%.

Наразі тенденцій до звільнень працівників немає, але у перспективі безробіття буде рости, як і рівень інфляції. Але франківська чиновниця сподівається, що якщо карантин закінчиться 24 квітня, то масових звільнень в Івано-Франківську не буде.

«Якщо подивитись на ситуацію, яка складалась вкінці 2019 року із закриванням міського бюджету і державного, то криза очікувалась на осінь 2020 року. Але плюс пандемія коронавірусу в світі, плюс карантин – то спрогнозувати щось на кінець року зараз дуже важко. Цифри вже можна буде проаналізувати після закінчення першого півріччя», – наголошує Вікторія Сусаніна.

Більше по темі – у статті в газеті “Галицький кореспондент”: (НЕ) вбити бізнес

Виконання міського бюджету за 2019 рік

Сьогодні, 22 січня , на черговому засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради члени виконкому винесли на розгляд депутатів міськради проєкт рішення «Про виконання місцевого бюджету за 2019 рік».

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

 

Івано-Франківська міська рада прийняла бюджет 2020

Сьогодні, 18 грудня, на сесії Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення «Про міський бюджет на 2020 рік».

«За» відповідне рішення проголосувало 37 депутатів.

Заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна зазначила, що перед винесенням на розгляд депутатів міської ради рішення підтримали члени виконкому.

Проєкт рішення було заздалегідь розміщено на офіційних сайтах, а також відбулася пресконференція  з презентацією основних прогнозованих показників бюджету міста Івано-Франківська на 2020 рік.

Ознайомитися детальніше можна за посиланнями:

Проєкт міського бюджету Івано-Франківська на 2020 рік

Виконком розглянув проєкт бюджету Івано-Франківська на 2020 рік

«Бюджет виживання»: в Івано-Франківську розповіли про особливості бюджету міста на 2020 рік

 

«Бюджет виживання»: в Івано-Франківську розповіли про особливості бюджету міста на 2020 рік

12 грудня виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради розглянув  проєкт міського бюджету на 2020 рік. Перед винесенням проєкту на розгляд депутатів міськради, сьогодні, 16 грудня, очільник Івано-Франківська Руслан Марцінків та заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна розповіли про його особливості.

Наступного року доходи міського бюджету становитимуть 2 599 078 100 гривень, зокрема доходи загального фонду – 2 491 530 800 гривень та доходи спеціального фонду – 107 547 300 гривень. Бюджет розвитку міста – 50 000 000 гривень.

Видатки міського бюджету у сумі   2 519 231 100 гривень, у тому числі видатки загального фонду міського бюджету – 2 005 108 600  гривень та видатки спеціального фонду міського бюджету – 514 122 500 гривень.

До слова, 68,8 млн. грн. становитиме реверсна дотація, тобто кошти з власних доходів, які місто змушене повернути в держбюджет. Порівняно з попереднім роком реверс зменшився на 4 млн. грн. – це позитив від приєднання сіл до Івано-Франківської ОТГ.

Левову частку видатків – 43% – становить фінансування освітньої галузі. Наступний пункт – капітальне будівництво – 9,9%. Комунальне господарство становить 9% видатків міського бюджету, а охорона здоров’я – 4,2%.

«Підготовка до формування бюджету розпочалася ще у травні, державний бюджет, який пропонувала центральна влада нам, як і багатьом іншим, не дуже сподобався. Вже у другому читанні він дозволяє більш позитивно дивитися на речі. Свого часу була дуже велика напруга, чи буде на місцях залишатись акцизний податок. Завдяки народним депутатам наступного року місто матиме додаткових 40 мільйонів. Однак, акцизний податок збережений тільки на 2020 рік», – розповіла заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

За її словами, у бюджеті збереглося навантаження ще з 2019 року: виплати медикам та освітянам, навчальні заклади тощо.

Зокрема, у 2020 році видатки на освіту, за проєктом бюджету, мають зрости на 12% і становитимуть 1,1 млрд. грн. З них у субвенції передбачено тільки  375 млн. грн., решта – лягає на плечі міста. До слова, цього року місто дофінансовувало освітню галузь майже на 67 млн. грн. Перш за все йдеться про зарплату технічному персоналу, зарплати і надбавки вихователям, спортивним і музичним керівникам. З 2016 року місто фінансує профтехосвіту. У 2019 році це коштувало майже 130 млн. грн. – стипендії, енергоносії, зарплати. Не кращою ситуація буде і наступного року.

З неменшими проблемами щороку стикається й медична галузь на місцях. Зокрема, з липня цього року місто змушене самостійно закуповувати інсулін для хворих на цукровий діабет, що підпадає під державну програму. Такий же механізм точно чекає місцеве самоврядування і в першому кварталі 2020 року, а це – близько 2,5 млн. грн. з кишені громад.

«Міські голови зараз не до кінця мають розуміння, яким буде функціонування другої і третьої ланки медичної галузі. Я переживаю, що ця реформа призведе до того, що з’явиться величезне додаткове навантаження на міський бюджет», – зазначив Руслан Марцінків.

Ще один виклик для міста – утримання ДМП «Теплокомуненерго». Цього року на підприємство місто витратило майже 90 млн. грн.  Склалась ситуація, коли люди платять за послугу немалі кошти, а 92% цих грошей автоматично перераховуються на оплату за газ газовим трейдерам. І лише 8% лишається на зарплату і розвиток ТКЕ. Тому місто змушене з року в рік його дотувати.

Окремої уваги потребує розподіл коштів з державного фонду. Наприклад, у 2019 році на ремонт доріг в області держава виділила 350 млн. грн., з них Івано-Франківськ не отримав ні копійки. У 2020 на Івано-Франківщину передбачено 523 млн. грн, і скільки з них отримає наше місто поки невідомо. Вікторія Сусаніна наголосила, що таки сподіваються отримати кошти на капремонт (хоча б частково) вулиці Коновальця чи інших важливих проєктів.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків назвав бюджет на 2020 рік бюджетом виживання.  Зокрема й через те, що з року в рік держава не достатньо фінансує свої делеговані повноваження. І наступний рік – не виняток.

«Згідно з Конституцією України місцеве самоврядування має основні і делеговані повноваження. Делеговані – це коли міста виконують замовлення держави на певні послуги, такі як: освіта, медицина, культура тощо. А основні повноваження місцевого самоврядування – це, власне, благоустрій, капітальне будівництво і таке інше. Якби ми не витрачали кошти міста на виконання делегованих повноважень, то могли б акумулювати ці кошти на наші власні повноваження. Не може бути міський бюджет лише касою для виплати зарплат», – розповів Руслан Марцінків.

Він додав, що в такому випадку у міста просто не залишається іншого вибору, як шукати альтернативних варіантів наповнення бюджету. Серед таких – гранти, запозичення, кредити. Адже місто має розвиватись.

«Ми вирішили у 2020 році не розпочинати великих проєктів, а завершити попередні. Бюджет непростий, тому визначили такий пріоритет», – підсумував  міський голова.

Попри складну ситуацію з коштами, місто таки шукає варіанти для втілення важливих для громади проєктів. Зокрема, у 2020 році реалізуватимуть 8 грантових проєктів. На їх співфінансування у бюджеті-2020 закладено понад 10 млн. грн.

 

Виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року

Депутати Івано-Франківської міської ради на засіданні 32 сесії затвердили звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2019 року.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

Розвиток в кредит. Чому Франківськ позичає 500 мільйонів і як їх віддаватимуть – Вікторія Сусаніна

31 депутат міськради підтримав рішення дозичити на розвиток Франківська ще 500 мільйонів. Кредит беруть до 2023 року.

Чи потрібні такі витрати і як потім це все виплатити й не влізти у більші борги, «Репортеру» розповіла заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

– Пані Вікторіє, минулого року Франківськ взяв кредит на 300 млн грн. Вже тоді знали, що доведеться брати ще?

– Ми знали, що грошей не вистачить. Основний акцент зробили на автобусах – 160 млн спрямували на їх закупівлю, 90 млн на міст, а різницю – на всі інші витрати. Ми розуміли, що цих грошей не стане, і коли приймали міський бюджет, то вже йшлося, що бюджет – з дефіцитом. І вже тоді були експерти, які казали: як ми будемо його перекривати, як збираємося вижити?

Пройшло дев’ять місяців, місто живе, розвивається, критичної загрози нема, тож прийняли рішення ще на 500 млн. Але взяли кредит трохи на довше – на чотири роки, а не на три, бо й сума більша.

– Куди підуть гроші?

– Треба доінвестувати в автобуси, добудувати міст, зробити розв’язки. Це основ­ні акценти. Крім того, як я і озвучувала на сесії, – школи, садочки: на Крихівецькій треба добувати, «Подоляночку» на Хоткевича, опришівську школу, школу на Пасічній, у мікрорайоні Каскад не вистачає шкіл. Це все – інвестиції.

Хоч долар і стоїть на одному місці, ціни ростуть. Ми не знаємо, скільки ще долар буде утримуватися, але думаємо, що стрибок буде серйозним. Цього року бюджет планувався з курсом 27,5 грн за долар, а зараз він 24 грн. На наступний рік закладали 28 грн за долар, а який він буде насправді – ми не знаємо. Індекс інфляції теж планувався, що цього року, що наступного – 7 %. А інфляція навіть сильніша, при тому, що долар тримається.

Залазити в кредити, звісно, не треба, та коли хочеш мати хорошу інвестицію в місто, то треба залучити гроші й відповідно створити цю інвестицію. Якщо врахувати, що в нас недосконала формула по освіті, по медицині, то цього року мусимо дофінансувати 120 млн грн. Тобто, треба з автобусів чи садочка забрати і дати на зарплати. Те саме з харчуванням і стипендіями. Крім того, пільговий проїзд, який раніше відшкодовував держбюджет, залишили на нас. Якби його нам відшкодовували, то зекономлені кошти ми могли б вкладати в автобуси. Запуститься електронний квиток, то буде електронна база, і чітко видно, хто як їздить.

– Електронний квиток не запускали через брак коштів?

– Так. Ми вже проплатили аванс, тому те, що обіцяли Віталій Голутяк з міським головою, незабаром буде втілено. Також є достатньо міжбудинкових проїздів, які треба доробити – ми робимо акцент на поліпшенні проїздів і доріг. Місто останніми роками розвивалося, але про це забувають – усім не вгодиш. Я не розумію занепокоєння депутатів на сесії, які так виступали проти і в той же час знали, що кредит був запланований ще з грудня минулого року.

– Додаткові 500 млн грн до 2023 року мали б закрити вже задекларовані плани, і якщо місто нічого нового декларувати не буде, то грошей має вистачити?

– Так. Наступного року у нас 10 % знову не покривається субвенцією освіти – це знову 50 млн грн. Підняття зарплат і мінімалок, які цього року затверджені Кабміном, в поданому проєкті держбюджету не є задеклароване і цифрами не підкріплене. У листопаді анонсоване друге читання і ми не знаємо, які там будуть цифри.

По реформі медицини, наприклад, якщо ми навіть сформуємо комунальні підприємства, які мали б самі на себе заробити, тих коштів, які мали б йти за пацієнтом, не стає. Нам запланували на перший квартал 51 млн грн – їх вистачить лише на півтора місяці, а ще на півтора доведеться докласти ще 51 млн.

Крім того, можуть ще вилізти відпускні чи розрахункові, якщо медики захочуть їхати працювати в Польщу чи Німеччину. І все одно на міському бюджеті після реформування залишаться енергоносії – це 25-30 млн залежно від тарифів, харчування, в тому числі і пільгове, медикаменти. Навантаження на бюджет міста дуже велике. Якби ми зараз стали платити лише видатки споживання, то на капітальний розвиток та інвестиції нічого не залишиться.

– Франківськ – не єдиний бере кредити?

– Ринок запозичень в Україні був заморожений з 2005 року. Першопрохідцем у цьому був Львів. Коли ми брали перший кредит, то консультувалися з Іриною Кулинич та фінансистами Львова. Містам не стає коштів, тому вони зобов’язані їх залучати. Івано-Франківськ став другим. Сьогодні моя заступниця консультує Харків і Суми.

Якщо раніше ми надіялися, що на місцях буде більше коштів, то цього року, як і наступного, доходи у нас забирають, а видатки додають. Реверс знову великий.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://report.if.ua/gazeta/rozvytok-v-kredyt-chomu-frankivsk-pozychaye-500-miljoniv-i-yak-yih-viddavatymut-viktoriya-susanina/?fbclid=IwAR1vC70U7tSJ5GdKMu-wnE814qe0bhFbCZe-_sMAbwVfF5thhgSg6hsdH6o

Вікторія Сусаніна: «Однією рукою дали, іншою – забрали»

Наслідки фінансової децентралізації в Івано-Франківську

Реформа децентралізації, що триває в Україні п’ятий рік, полягає у передачі повноважень та відповідальності від центральної влади до органів місцевого самоврядування. За офіційними даними, завдяки фінансовій децентралізації місцеві бюджети зросли втричі: з 68,6 млрд. гривень в 2014-му до 234 млрд. грн в 2018 році. Чи побільшало грошей для розвитку міст та яких фінансових зобов’язань додалося громадам, «МедіаПорт» та «Галицький кореспондент» з’ясовували в рамках проєкту «Від Сходу до Заходу».

У 2015 році загальна сума надходжень до бюджету Івано-Франківська складала 1,4 мільярда гривень, з них 667 мільйонів гривень – власні надходження міста. У 2017-2018 роках бюджет зріс до 2,5 млрд. та 2,8 млрд. гривень відповідно. Власні надходження міста у ці роки складали 1,3 та 1,6 млрд. грн. На 2019 рік бюджет затверджений у розмірі 3 млрд. грн. (з них 1,9 млрд. грн. власних надходжень).

Це багато чи мало? Чи вистачає коштів для розвитку? Про наповнення казни Івано-Франківська “Галицький кореспондент” говорив із заступницею Івано-Франківського міського голови – начальницею фінансового управління виконавчого комітету міськради Вікторією Сусаніною.

 Коли ви відчули ефект від децентралізації та як змінився бюджет після реформи?

До 2015 року ми жили за так званими кошиками: «перший кошик» – надходження на забезпечення делегованих державою повноважень, які підкріплювались дотацією вирівнювання з державного бюджету;  «другий кошик» – наші власні надходження. Вже з 2015-2016 років ми почали працювати за іншою процедурою. З’явилися освітня та медична субвенції, які повинні покривати всі витрати на управління охорони здоров`я та департамент освіти і науки. У нас забрали 15% платежу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – саме на ці витрати.

У 2016 році це десь так і виглядало, але вже на той час нам передали повністю утримання професійно-технічних училищ (ПТУ), забезпечення пільгового проїзду. Тільки витрати на ПТУ нам коштували 78,9 млн. Крім того, з міського бюджету нами профінансовано додаткові видатки у розмірі 108,8 млн. грн. Звичайно, у 2016 році це були для нас відчутні зміни. В цілому був збалансований бюджет, і ми дійсно відчували децентралізацію.

– Як і коли змінилася ситуація?

Ситуація змінилася на початку 2017 року. З того часу ми платимо заробітну плату педагогічним працівникам. На нашому утриманні також весь обслуговуючий персонал: прибиральники, кочегари, охоронці тощо, до того ж оплачуємо енергоносії.

Зі зростанням тарифу мало не щокварталу це для нас відчутні витрати. Для порівняння, у 2017 році на це пішов 21 мільйон гривень, у 2018 році – 23 мільйони гривень. За підрахунками, на сьогодні ми близько 36 мільйонів гривень за новими тарифами витрачатимемо суто на енергоносії для закладів охорони здоров’я та освіти. Так само – росте заробітна плата, відповідно, збільшуються видатки.

До того ж нам передали компенсаційні виплати. Якщо у 2016 році вони складали 18 мільйонів, то зараз – 41,1 мільйона гривень, а ще – зросла сума реверсної дотації. За формулою було підраховано: якщо в місті надходження із ПДФО на одного мешканця є більшими, ніж середній показник в Україні, то до держбюджету вилучаються певні кошти, які нам не повертаються. Тобто держава вважає, що у нас забагато власних доходів, і забирає це в держбюджет. У 2017 році це був 21 мільйон, у 2018 році – 52, на сьогодні – 73 мільйони. У 2020 році, за нашими підрахунками, буде до 100 мільйонів самого лише реверсу.

– Як це позначиться на житті населення?

Простими словами, ситуація виглядає так: міська влада працює над тим, щоб залучити податок на доходи фізичних осіб, виявляє неоформлених працівників, займається оформленням, збільшує надходження ПДФО до місцевого бюджету, а нам кажуть, що частину податків ми маємо віддати у держбюджет. Для нас це негативна тенденція, адже це основний платіж, який складає 60% від усіх надходжень.

До 2015 року надходило ще більше – 75%. Ми робимо все, щоби збільшувати його приріст, але однією рукою нам його дали, іншою – забрали частину в державний бюджет.

Ті самі пільгові виплати на проїзд залізницею, електроавтотранспортом – повністю на нашому утриманні, хоча до 2016 року це робила держава. Вже у 2017 році ми з власних коштів додали 52 мільйони, щоб профінансувати виплати тим, хто утримується за рахунок освітньої і медичної субвенції. У 2018 році ми додали майже 80 мільйонів. А станом на сьогодні потреба Франківська вже складає 120 мільйонів, з яких 13 мільйонів ми вже виділили.

– З урахуванням цієї ситуації, яке ваше ставлення до реформи децентралізації?

Децентралізація – це дуже добре, вона має свої переваги. Нам додали адміністративні послуги – ЦНАП. Однак з 2017 року 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення українських та закордонних паспортів, вилучається до державного бюджету. Також маємо такий платіж, як акцизний податок.

Ви, напевне, пам’ятаєте ті часи, коли були рейди для виявлення незадекларованих заправних станцій, ми перевіряли, чи видають чеки, бо 5% від продажу йшло у міський бюджет. З 2017 року в нас цього платежу нема: акциз на алкоголь і сигарети нам надходить в розмірі 100%, а з акцизу на паливо – лише певна частка. Ми рахуємо, який ріст вартості дизпалива. Якщо порівняти 2017 і 2018 роки, вартість зросла майже втричі, а відсоток відрахування залишається на тому ж рівні.

Окрім того, з кожним роком росте мінімальна зарплата, зростає вартість пільг.

З одного боку, децентралізація – це вдала реформа, бо ми отримали більше повноважень, але водночас існує велика проблема із забезпеченням освітньої та медичної субвенції, бо ми не маємо 100% забезпечення. Тому у мене як у фінансиста до децентралізації двояке ставлення. Є безліч питань, на які ми не можемо вплинути. Ми змушені заходити в запозичення, шукати інші джерела залучення коштів, щоб власні кошти спрямувати на забезпечення співфінансування, адже все одно на кінець року будемо змушені якісь витрати по місту «врізати», щоб забезпечити виплати зарплати вчителям і медикам.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://gk-press.if.ua/viktoriya-susanina-odniyeyu-rukoyu-daly-inshoyu-zabraly/?fbclid=IwAR2NrNuxxYcgt230aEf_GZQUY-inRQF7yDiPrDUoxUnZre49-kW7FtGRNAY