вікторія сусаніна Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Мітки: вікторія сусаніна

Реверсна дотація: у 2021-му році держава забере в мешканців Івано-Франківської міської територіальної громади понад 64 мільйони гривень

Реверсна дотація – це кошти, які місцеві бюджети передають до державного бюджету для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій.  Це поняття не дуже «популярне» на загал, але від того не менш значуще.

Пояснює його значення перша заступниця міського голови Вікторія Сусаніна:

«Держава встановлює певний норматив щодо податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств (для місцевого самоврядування більш вагоме значення має ПДФО). І за цим нормативом, якщо те чи інше місто з розрахунку на 1 мешканця заробляє більше від цих доходів, тоді держава частину цієї дотації забирає собі. Ті кошти, завдяки яким можна було зробити корисні та потрібні для певної громади речі».

Якщо говорити мовою цифр:

У 2021-му році держава забере в мешканців Івано-Франківської міської територіальної громади понад 64 мільйони гривень.

Станом на середину лютого з бюджету нашої громади вже вилучена в державний бюджет реверсна дотація в сумі 7,2 мільйона гривень. Для прикладу, за ці кошти можна було б провести капітальний ремонт майже 5 міжбудинкових проїздів.

Про те скільки у нас грошей – читайте тут:

https://www.facebook.com/viktoriia.susanina/posts/139760094650579

Коротко про головне: Вікторія Сусаніна розповіла про надходження і видатки місцевого бюджету станом на лютий

Перша заступниця очільника Івано-Франківської міської територіальної громади Вікторія Сусаніна розповіла про роботу підпорядкованих структурних підрозділів.

Короткий проміжний звіт опубліковано на офіційній сторінці посадовиці у фейсбуці.

Зокрема, йде мова і про роботу фінансового управління. Станом на 15.02.2021 року до бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади надійшло власних доходів 229,1 млн.грн., що в порівнянні з відповідним періодом минулого року більше на 2,3 млн.грн. (або 101 %), в тому числі:

загальний фонд – надійшло 219,9 млн.грн., або ріст до минулого року становить +5,8 млн.грн.( або 102,7%),

спеціальний фонд – надійшло 9,2 млн.грн., що в порівнянні з відповідним періодом минулого року менше на 3,5 млн.грн. (або 72,4%).

«Найбільш питому вагу в загальному обсязі загального фонду займають захищені видатки. Станом на 15 лютого 2021 року загального фонду профінансовано 183,3 млн грн захищених видатків, що становить 76,1 % від загального обсягу фінансування. А саме, на виплату заробітної плати та нарахувань направлено 175,3 млн грн, матеріальних допомог – 1,5 млн грн, стипендій – 1,8 млн грн, харчування – 2,3 млн грн, енергоносіїв – 4,7 млн грн.», – зазначила Вікторія Сусаніна.

З бюджету станом на 15 лютого 2020 р. вилучена в державний бюджет реверсна дотація в сумі 7,2 млн грн.

Також перша заступниця міського голови відзначила, що у січні було підготовлено на виконавчий комітет рішення «Про продовження дії рішень на 2021 рік», згідно якого було пролонговано на цей рік проєкти, які перемогли у 2020 році, а саме по наступних програмах:

-Міський конкурс проєктів і програм розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства на суму 3, 8 млн. грн;

-Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Івано-Франківськ на суму 9 ,3 млн. грн.

«Це ті проєкти-переможці вищезазначених конкурсів, які не вдалось до реалізовувати у зв’язку з різних об’єктивних причин і, які будуть завершені та профінансовані цього року», – підкреслила Вікторія Сусаніна.

Вікторія Сусаніна: У нашому розпорядженні трохи більше 250 мільйонів

Виконання доходів міського бюджету у 2020 році – понад 2,5 млрд, що становить 85, 1 % до плану. Недовиконання складає понад 440 млн. Все це пов’язано із карантином та непередбачуваними витратами.

Про це повідомила перша заступниця міського голови Вікторія Сусаніна.

«Наприкінці 2020 року ми затвердили бюджет Івано-Франківської громади. В цьому році плануємо витратити 2, 95 мільярда гривень. На перший погляд, ця сума здається неймовірно великою, але, якщо розділити на 12 місяців і з розрахунку на кожного мешканця, то виходить не так вже й багато: близько 1000 гривень… Отже, на що ми потратимо ці кошти? В першу чергу на так звані «захищені» статті видатків», – зазначила посадовиця.

Та додала, що мова йде про такі видатки:

-оплата праці працівників бюджетних установ;

-придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

-забезпечення продуктами харчування;

-оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

-обслуговування місцевого боргу;

-поточні трансферти населенню та бюджетам;та деякі інші.

«Сума, що залишилась, і якою ми можемо більш-менш вільно розпорядитися – це «бюджет розвитку», трохи більше 250 мільйонів гривень. У масштабах громади з населенням понад 290 тисяч – зовсім не багато, але, якщо мудро розпорядитися цими коштами, то повинно вистачити на все», – розповідає Вікторія Сусаніна.

В пріоритеті на цей рік:

-завершення робіт на розпочатих об’єктах;

-будівництво та реконструкція дитячих садочків;

-капітальний ремонт кількох вулиць та доріг;

-капітальний ремонт міжбудинкових проїздів та дворів;

-будівництво спортивних та дитячих майданчиків;

-купимо ще декілька одиниць комунального транспорту.

«А також, частину з цих коштів спрямуємо на завершення об’єктів капітального будівництва, таких як міст через Бистрицю-Солотвинську і транспортної розв’язки в районі вул. Хіміків – Надрічна», – підсумувала перша заступниця очільника громади.

Також ви можете ознайомитися з цією інформацією на сторінці міського голови Івано-Франківська, або з офіційних документів:

https://www.martsinkiv.if.ua/viktoriia-susanina-pro…/

 

ВІКТОРІЯ СУСАНІНА ПРО ВТРАТИ І НАДХОДЖЕННЯ МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ У 2020 РОЦІ

«Недовиконання міського бюджету у минулому році – 440 млн гривень. Це вперше за історію міського бюджету така велика цифра», – зізнається перша заступниця міського голови Вікторія Сусаніна. За її словами найбільша частина доходів – це сплата ПДФО. «У 2021 році число реверсної дотації, яку ми маємо повернути у держбюджет – майже 65 млн гривень. А це простими словами – половина нової школи в Опришівцях, або ж добудова 2 дитячих садочків: на Хоткевича та у Крихівцях», – пояснює Сусаніна.

Аналіз наповнення міського бюджету заслуховували на оперативній нараді. Перша заступниця зізналася, що минулий рік був важким, тож єдині сподівання на кращий 21! «Надіємся, що 21 рік буде легшим: не буде локдаунів, карантинів і все працюватиме. І бюджет буде наповнюватися», – зауважила п. Вікторія.

За словами доповідачки, виконання доходів міського бюджету у 2020 році – понад 2,5 млрд, що становить 85, 1 % до плану. Недовиконання складає понад 440 млн. Все це пов’язано із карантином та непередбачуваними витратами.

«Найбільше недовиконання від сплати ПДФО. Процент росту порівняно з 19 роком – 9,5 %. При тому, що мінімальна плата зросла на 20%. Але втрати становлять майже 140 млн, що і вплинуло на малий приріст. Також 10 млн втратили в частині плати за землю, по єдиному податку – 53 млн карантинних втрат, по платі за оренду майна – 1 млн. По акцизному податку з роздрібної торгівлі також втрата – 8 млн. По адмінпослугах – 7 млн втрат, бо не працювали ЦНАПи і, відповідно, не надавалися послуги. Ці всі втрати бюджету – це втрати зумовлені карантином, наданням пільг та відтермінуванням сплат», – пояснює Вікторія Сусаніна.

Найбільшу питому вагу в надходженнях до бюджету становить ПДФО. Це майже 68% загального бюджету. Це основний податок, що формує бюджет громади і тому будь-які коливання з частки його відрахувань болісно відображаються по наповненню бюджету і його виконанню.

Якщо аналізувати розподіл надходжень ПДФО, то 60 % сплачуються до бюджету місцевих громад, 25% – в державний бюджет, а 15% – в обласний бюджет. «Це з 2015 року. До того часу 75% потрапляло у міський бюджет. Але з запровадженням зменшеного відсотку, введено фінансування освітніх та медичних закладів за рахунок коштів державних субвенцій. Проте з 21 року на медичну галузь не передбачена держана субвенція. Щоправда, цього державного забезпечення на освіту стає лише на 10 місяців. 2 місяці мусимо платити зі своїх доходів, з свого бюджету», – коментує Сусаніна.

Формування проєкту бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади на 2021 рік: основні параметри

В Івано-Франківську триває підготовка проєкту бюджету міської територіальної громади на 2021 рік.

Основні параметри формування фінансового документу представила 8 грудня, на оперативній нараді у міськвиконкомі, перша заступниця міського голови Вікторія Сусаніна.

Опубліковано Вікторія Сусаніна Понеділок, 7 грудня 2020 р.

За її словами, найбільше надходжень до бюджету в 2021-му році планують з податку на доходи фізичних осіб, який, за підрахунками, повинен принести громаді 1 мільярд 350 мільйонів гривень. Також  йде мова надходження з плати за землю – 122 мільйони та 330 мільйонів з єдиного податку. Разом із тим, до місцевого бюджету припинять зараховувати 13,44 % акцизу на пальне. Причина – внесення його до спеціального фонду державного бюджету.

Відчутними для бюджету територіальної громади і в наступному році будуть втрати внаслідок пандемії COVID-19. Станом на початок грудня 2020, розповідає заступниця міського голови, бюджет вже втратив понад 220 мільйонів гривень. Це надходження з податку на доходи фізичних осіб, адміністративних послуг, місцевих податків і зборів та акцизного податку з реалізації.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією основних параметрів формування проєкту бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади на 2021 рік:

Виконання бюджету Івано-Франківської міської ОТГ за 9 місяців 2020 року

Проєкт рішення «Про виконання бюджету Івано-Франківської міської об’єднаної територіальної громади за 9 місяців 2020 року» розглянули 5 листопада, на засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Як повідомила заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Вікторія Сусаніна, за 9 місяців 2020 року до бюджету надійшло доходів на суму 1 789, 7 млн. гривень. 72, 6% становлять платежі, що формують загальний фонд. Саме з цих платежів йде допомога медицині, освіті, виплати на соцзахист та зарплати. Офіційні трансферти – 22,3 %. Платежі, що формують спеціальний фонд – 5, 1%.

За словами фінансистки, протягом 7 місяців цього року бюджет постійно зазнавав збитків через недоотримання податків. І тільки в серпні почали виходити в плюс. Однак прогноз на наступний рік невтішний.

«В серпні бізнес вийшов на відносно стабільну плату, але загалом, за нашими підрахунками, фінансовий 2021 рік буде ще складніший за 2020-й. І це не тільки в Івано-Франківську», – зазначила Вікторія Сусаніна.

Проблем додає ще й те, що місто залишилося без урядової підтримки освіти. У держбюджеті на це коштів немає, тому оплачувати працю вчителів доведеться своїми силами:

«Вже в листопаді ми додаємо 34 мільйони гривень їм на зарплати. Залишається ще повністю незакритим грудень. На всі наші звернення відповідь одна: «Грошей не буде – рятуйтесь самі!». Ми не можемо залишити своїх працівників без зарплат, тому гроші виділяти будемо».

Додамо, що труднощів місцевому бюджету окрім втрат та витрат  на боротьбу з пандемією Covid-19 додала і червнева повінь.

Пропонуємо ознайомитися із візуалізацією показників фінансового звіту:

 

Виконком розглянув проєкт бюджету Івано-Франківська на 2020 рік

Сьогодні, 12 грудня, на черговому засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради розглянули проєкт бюджету Івано-Франківська на 2020 рік.

Начальниця фінансового управління – заступниця міського голови Вікторія Сусаніна розповіла, що при формуванні бюджету враховується зростання мінімальної зарплати до 4 723 гривень та прожиткового мінімуму – 2 102 гривень.

Передбачається, що у 2020 році доходи міського бюджету становитимуть 2 599 078 100 гривень, зокрема доходи загального фонду – 2 491 530 800 гривень та доходи спеціального фонду – 107 547 300 гривень.

Видатки становитимуть 2 519 231 100 гривень, зокрема загального фонду – 2 005 108 600 гривень та спеціального фонду – 514 122 500 гривень.

Рішення ще розглянуть депутати на сесії Івано-Франківської міської ради.

 

Розвиток в кредит. Чому Франківськ позичає 500 мільйонів і як їх віддаватимуть – Вікторія Сусаніна

31 депутат міськради підтримав рішення дозичити на розвиток Франківська ще 500 мільйонів. Кредит беруть до 2023 року.

Чи потрібні такі витрати і як потім це все виплатити й не влізти у більші борги, «Репортеру» розповіла заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

– Пані Вікторіє, минулого року Франківськ взяв кредит на 300 млн грн. Вже тоді знали, що доведеться брати ще?

– Ми знали, що грошей не вистачить. Основний акцент зробили на автобусах – 160 млн спрямували на їх закупівлю, 90 млн на міст, а різницю – на всі інші витрати. Ми розуміли, що цих грошей не стане, і коли приймали міський бюджет, то вже йшлося, що бюджет – з дефіцитом. І вже тоді були експерти, які казали: як ми будемо його перекривати, як збираємося вижити?

Пройшло дев’ять місяців, місто живе, розвивається, критичної загрози нема, тож прийняли рішення ще на 500 млн. Але взяли кредит трохи на довше – на чотири роки, а не на три, бо й сума більша.

– Куди підуть гроші?

– Треба доінвестувати в автобуси, добудувати міст, зробити розв’язки. Це основ­ні акценти. Крім того, як я і озвучувала на сесії, – школи, садочки: на Крихівецькій треба добувати, «Подоляночку» на Хоткевича, опришівську школу, школу на Пасічній, у мікрорайоні Каскад не вистачає шкіл. Це все – інвестиції.

Хоч долар і стоїть на одному місці, ціни ростуть. Ми не знаємо, скільки ще долар буде утримуватися, але думаємо, що стрибок буде серйозним. Цього року бюджет планувався з курсом 27,5 грн за долар, а зараз він 24 грн. На наступний рік закладали 28 грн за долар, а який він буде насправді – ми не знаємо. Індекс інфляції теж планувався, що цього року, що наступного – 7 %. А інфляція навіть сильніша, при тому, що долар тримається.

Залазити в кредити, звісно, не треба, та коли хочеш мати хорошу інвестицію в місто, то треба залучити гроші й відповідно створити цю інвестицію. Якщо врахувати, що в нас недосконала формула по освіті, по медицині, то цього року мусимо дофінансувати 120 млн грн. Тобто, треба з автобусів чи садочка забрати і дати на зарплати. Те саме з харчуванням і стипендіями. Крім того, пільговий проїзд, який раніше відшкодовував держбюджет, залишили на нас. Якби його нам відшкодовували, то зекономлені кошти ми могли б вкладати в автобуси. Запуститься електронний квиток, то буде електронна база, і чітко видно, хто як їздить.

– Електронний квиток не запускали через брак коштів?

– Так. Ми вже проплатили аванс, тому те, що обіцяли Віталій Голутяк з міським головою, незабаром буде втілено. Також є достатньо міжбудинкових проїздів, які треба доробити – ми робимо акцент на поліпшенні проїздів і доріг. Місто останніми роками розвивалося, але про це забувають – усім не вгодиш. Я не розумію занепокоєння депутатів на сесії, які так виступали проти і в той же час знали, що кредит був запланований ще з грудня минулого року.

– Додаткові 500 млн грн до 2023 року мали б закрити вже задекларовані плани, і якщо місто нічого нового декларувати не буде, то грошей має вистачити?

– Так. Наступного року у нас 10 % знову не покривається субвенцією освіти – це знову 50 млн грн. Підняття зарплат і мінімалок, які цього року затверджені Кабміном, в поданому проєкті держбюджету не є задеклароване і цифрами не підкріплене. У листопаді анонсоване друге читання і ми не знаємо, які там будуть цифри.

По реформі медицини, наприклад, якщо ми навіть сформуємо комунальні підприємства, які мали б самі на себе заробити, тих коштів, які мали б йти за пацієнтом, не стає. Нам запланували на перший квартал 51 млн грн – їх вистачить лише на півтора місяці, а ще на півтора доведеться докласти ще 51 млн.

Крім того, можуть ще вилізти відпускні чи розрахункові, якщо медики захочуть їхати працювати в Польщу чи Німеччину. І все одно на міському бюджеті після реформування залишаться енергоносії – це 25-30 млн залежно від тарифів, харчування, в тому числі і пільгове, медикаменти. Навантаження на бюджет міста дуже велике. Якби ми зараз стали платити лише видатки споживання, то на капітальний розвиток та інвестиції нічого не залишиться.

– Франківськ – не єдиний бере кредити?

– Ринок запозичень в Україні був заморожений з 2005 року. Першопрохідцем у цьому був Львів. Коли ми брали перший кредит, то консультувалися з Іриною Кулинич та фінансистами Львова. Містам не стає коштів, тому вони зобов’язані їх залучати. Івано-Франківськ став другим. Сьогодні моя заступниця консультує Харків і Суми.

Якщо раніше ми надіялися, що на місцях буде більше коштів, то цього року, як і наступного, доходи у нас забирають, а видатки додають. Реверс знову великий.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://report.if.ua/gazeta/rozvytok-v-kredyt-chomu-frankivsk-pozychaye-500-miljoniv-i-yak-yih-viddavatymut-viktoriya-susanina/?fbclid=IwAR1vC70U7tSJ5GdKMu-wnE814qe0bhFbCZe-_sMAbwVfF5thhgSg6hsdH6o

Вікторія Сусаніна: «Однією рукою дали, іншою – забрали»

Наслідки фінансової децентралізації в Івано-Франківську

Реформа децентралізації, що триває в Україні п’ятий рік, полягає у передачі повноважень та відповідальності від центральної влади до органів місцевого самоврядування. За офіційними даними, завдяки фінансовій децентралізації місцеві бюджети зросли втричі: з 68,6 млрд. гривень в 2014-му до 234 млрд. грн в 2018 році. Чи побільшало грошей для розвитку міст та яких фінансових зобов’язань додалося громадам, «МедіаПорт» та «Галицький кореспондент» з’ясовували в рамках проєкту «Від Сходу до Заходу».

У 2015 році загальна сума надходжень до бюджету Івано-Франківська складала 1,4 мільярда гривень, з них 667 мільйонів гривень – власні надходження міста. У 2017-2018 роках бюджет зріс до 2,5 млрд. та 2,8 млрд. гривень відповідно. Власні надходження міста у ці роки складали 1,3 та 1,6 млрд. грн. На 2019 рік бюджет затверджений у розмірі 3 млрд. грн. (з них 1,9 млрд. грн. власних надходжень).

Це багато чи мало? Чи вистачає коштів для розвитку? Про наповнення казни Івано-Франківська “Галицький кореспондент” говорив із заступницею Івано-Франківського міського голови – начальницею фінансового управління виконавчого комітету міськради Вікторією Сусаніною.

 Коли ви відчули ефект від децентралізації та як змінився бюджет після реформи?

До 2015 року ми жили за так званими кошиками: «перший кошик» – надходження на забезпечення делегованих державою повноважень, які підкріплювались дотацією вирівнювання з державного бюджету;  «другий кошик» – наші власні надходження. Вже з 2015-2016 років ми почали працювати за іншою процедурою. З’явилися освітня та медична субвенції, які повинні покривати всі витрати на управління охорони здоров`я та департамент освіти і науки. У нас забрали 15% платежу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – саме на ці витрати.

У 2016 році це десь так і виглядало, але вже на той час нам передали повністю утримання професійно-технічних училищ (ПТУ), забезпечення пільгового проїзду. Тільки витрати на ПТУ нам коштували 78,9 млн. Крім того, з міського бюджету нами профінансовано додаткові видатки у розмірі 108,8 млн. грн. Звичайно, у 2016 році це були для нас відчутні зміни. В цілому був збалансований бюджет, і ми дійсно відчували децентралізацію.

– Як і коли змінилася ситуація?

Ситуація змінилася на початку 2017 року. З того часу ми платимо заробітну плату педагогічним працівникам. На нашому утриманні також весь обслуговуючий персонал: прибиральники, кочегари, охоронці тощо, до того ж оплачуємо енергоносії.

Зі зростанням тарифу мало не щокварталу це для нас відчутні витрати. Для порівняння, у 2017 році на це пішов 21 мільйон гривень, у 2018 році – 23 мільйони гривень. За підрахунками, на сьогодні ми близько 36 мільйонів гривень за новими тарифами витрачатимемо суто на енергоносії для закладів охорони здоров’я та освіти. Так само – росте заробітна плата, відповідно, збільшуються видатки.

До того ж нам передали компенсаційні виплати. Якщо у 2016 році вони складали 18 мільйонів, то зараз – 41,1 мільйона гривень, а ще – зросла сума реверсної дотації. За формулою було підраховано: якщо в місті надходження із ПДФО на одного мешканця є більшими, ніж середній показник в Україні, то до держбюджету вилучаються певні кошти, які нам не повертаються. Тобто держава вважає, що у нас забагато власних доходів, і забирає це в держбюджет. У 2017 році це був 21 мільйон, у 2018 році – 52, на сьогодні – 73 мільйони. У 2020 році, за нашими підрахунками, буде до 100 мільйонів самого лише реверсу.

– Як це позначиться на житті населення?

Простими словами, ситуація виглядає так: міська влада працює над тим, щоб залучити податок на доходи фізичних осіб, виявляє неоформлених працівників, займається оформленням, збільшує надходження ПДФО до місцевого бюджету, а нам кажуть, що частину податків ми маємо віддати у держбюджет. Для нас це негативна тенденція, адже це основний платіж, який складає 60% від усіх надходжень.

До 2015 року надходило ще більше – 75%. Ми робимо все, щоби збільшувати його приріст, але однією рукою нам його дали, іншою – забрали частину в державний бюджет.

Ті самі пільгові виплати на проїзд залізницею, електроавтотранспортом – повністю на нашому утриманні, хоча до 2016 року це робила держава. Вже у 2017 році ми з власних коштів додали 52 мільйони, щоб профінансувати виплати тим, хто утримується за рахунок освітньої і медичної субвенції. У 2018 році ми додали майже 80 мільйонів. А станом на сьогодні потреба Франківська вже складає 120 мільйонів, з яких 13 мільйонів ми вже виділили.

– З урахуванням цієї ситуації, яке ваше ставлення до реформи децентралізації?

Децентралізація – це дуже добре, вона має свої переваги. Нам додали адміністративні послуги – ЦНАП. Однак з 2017 року 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення українських та закордонних паспортів, вилучається до державного бюджету. Також маємо такий платіж, як акцизний податок.

Ви, напевне, пам’ятаєте ті часи, коли були рейди для виявлення незадекларованих заправних станцій, ми перевіряли, чи видають чеки, бо 5% від продажу йшло у міський бюджет. З 2017 року в нас цього платежу нема: акциз на алкоголь і сигарети нам надходить в розмірі 100%, а з акцизу на паливо – лише певна частка. Ми рахуємо, який ріст вартості дизпалива. Якщо порівняти 2017 і 2018 роки, вартість зросла майже втричі, а відсоток відрахування залишається на тому ж рівні.

Окрім того, з кожним роком росте мінімальна зарплата, зростає вартість пільг.

З одного боку, децентралізація – це вдала реформа, бо ми отримали більше повноважень, але водночас існує велика проблема із забезпеченням освітньої та медичної субвенції, бо ми не маємо 100% забезпечення. Тому у мене як у фінансиста до децентралізації двояке ставлення. Є безліч питань, на які ми не можемо вплинути. Ми змушені заходити в запозичення, шукати інші джерела залучення коштів, щоб власні кошти спрямувати на забезпечення співфінансування, адже все одно на кінець року будемо змушені якісь витрати по місту «врізати», щоб забезпечити виплати зарплати вчителям і медикам.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://gk-press.if.ua/viktoriya-susanina-odniyeyu-rukoyu-daly-inshoyu-zabraly/?fbclid=IwAR2NrNuxxYcgt230aEf_GZQUY-inRQF7yDiPrDUoxUnZre49-kW7FtGRNAY