проєкт держбюджету Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Мітки: проєкт держбюджету

Соцвиплати, надра, COVID-19. До проєкту бюджету подано близько 4 тисяч правок

Народні депутати подали до проєкту бюджету на 2022 рік близько 4 тисяч поправок. Вони, зокрема, стосуються збільшення запланованого прожиткового мінімуму, соцвиплат на дітей та збільшення орендної плати за використання надр.

Так, наприклад у документі, запропонованому Кабінетом міністрів, пропонується установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 липня – 2508 гривень, з 1 грудня – 2589 гривень, інформує Суспільне.

Натомість парламентарі пропонують збільшити ці цифри до: 2896 гривень з 1 липня, 3359 гривень — з 1 грудня. Загалом депутати пропонують “переглянути розміри основних державних соціальних стандартів і гарантій у бік збільшення”.

Окрім того, нардепи хочуть встановити у 2022 році допомогу при народженні дитини на рівні 100 тисяч гривень на першу, 150 тисяч — на другу, а третю та кожну наступну дитину — 250 000 гривень. Одноразова сума виплати при народженні першої дитини, за пропозицією депутатів має становити 30000 гривень, при народженні другої дитини – 50000 гривень, при народженні третьої та кожної наступної дитини 80000 гривень.

Парламентарі також запропонували спрямувати не менше 6 мільйонів гривень Національній академії аграрних наук для створення на базі Інституту зрошуваного землеробства першого в Україні карбонового полігону. Також вони хочуть збільшити видатки розвитку загального фонду за бюджетною програмою “Управління та випробування космічних засобів” на мільярд гривень.

При цьому збільшити доходи з бюджету 2022 пропонується за рахунок надходжень від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 1,2 млрд грн.

Серед заходів, спрямованих на боротьбу з коронавірусом, нардепи пропонують передбачити видатки за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти на мільярд гривень. Окрім того, пропонується передбачити окрему бюджетну програму захисту медичних працівників по запобіганню та реабілітації наслідків COVID-19 у розмірі 5 млрд грн та збільшити видатки на проведення вакцинації населення.

Уряд затвердив проєкт держбюджету на 2022 рік: на що спрямують наші податки

Кабінет Міністрів 15 вересня на засіданні схвалив проєкт держбюджету на 2022 рік, міністр фінансів Сергій Марченко представив основні статті доходів та видатків документу, який вже передали до Верховної Ради.

Про це інформує видання “Економічна правда”. 

Основні показники держбюджету

Дефіцит становить 3,5% ВВП, або 188 млрд грн. Фінансувати будуть завдяки приватизації (8 млрд), міжнародним фінансовим організаціям (82,7 млрд грн), ОВДП (420 млрд грн) та ОЗДП.

Доходи

Доходи визначено у 1,277 трлн грн (+166 млрд грн до 2021 року).

Найбільше дохідна частина завдячує податку на додану вартість – 564,5 млрд грн (+72,5 млрд грн до 2021 року). Збільшення планують через роботу з тіньовою економікою. Завдяки детінізації, зауважив Марченко, з травня торік бюджет отримав 43 млрд грн.

Друга найбільша складова доходів – податок з фізосіб, що становить 160,8 млрд грн (+23,2 млрд грн).

Видатки

Видаткова частина становить 1,465 трлн грн (+103 млрд грн).

На армію виділяють 5,95% ВВП країни, або 319,4 млрд грн. На Міноборони виділять 131 млрд грн.

На медицину заклали цьогоріч 197,2 млрд грн, з урахуванням підвищених мінімальних зарплат лікарям та медперсоналу. Найбільше,157,2 млрд грн піде на програму медичних гарантій. На 4 млрд грн планують побудувати нові заклади охорони здоров’я.

Дещо менше, 185,6 млрд грн, виділяють на освіту, переважно завдяки підвищенню зарплат вчителей та стипендій студентам. Зокрема, не забули про 100 млн грн на президентський університет. Ще 8,9 млрд грн спрямують на інклюзивну освіту. На розвиток науки виділяють 13,8 млрд грн.

На соціальний захист виділяють 320,1 млрд грн, на пенсії – 200,6 млрд грн. Марченко зазначив, що бюджет забезпечує повне фінансування житлово-комунальних послуг на суму 34 млрд грн (9 млрд грн – з частини бюджету 2021 року). На підтримку ветеранів виділили 13,9 млрд грн.

Понад 120 млрд грн підуть на нові дороги, мости та аеропорти. На культуру і мистецтво Мінфін віддав 13,5 млрд грн, на фізичну культуру та спорт – 11,3 млрд грн.

На розвиток транспортної інфраструктури передбачено 16,1 млрд грн. Щодо енергетики, то 4,5 млрд грн спрямують на підтримку вугільної галузі.

Агропромисловості віддали 8 млрд грн. Крім того, залишаються програми розвитку підприємництва: 3 млрд на доступні кредити “5-7-9” та 10 млрд на портфельні держгарантії.

На розвиток регіонів Мінфін визначив 53,3 млрд грн, а на цифровізацію – 7,9 млрд грн. Стратегічна промисловість отримає 7,5 млрд грн на розвиток космічної галузі та оборонно-промисловий комплекс.

Нагадуємо, проєкт державного бюджету України на 2022 рік містить, зокрема, скорочення дефіциту до 3,5%, а також зростання зарплат лікарів до 20 тисяч грн, придбання житла усім ветеранам АТО з черги, підвищення стипендій.

 

Житло для ветеранів, зарплати лікарям, скорочення дефіциту. Основні показники держбюджету-2022

Проєкт державного бюджету України на 2022 рік містить, зокрема, скорочення дефіциту до 3,5%, а також зростання зарплат лікарів до 20 тисяч грн, придбання житла усім ветеранам АТО з черги, підвищення стипендій.

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів під час прес-конференції 14 вересня, інформує “Економічна правда”. 

Макропоказники бюджету

Як і передбачено Бюджетною декларацією, дефіцит держбюджету планують скоротити з 5,5% цьогоріч до 3,5% у 2022 році – на рівні 188 млрд грн.

Переважно перекривати дефіцит планують завдяки внутрішній держпозиці (ОВДП), яка становить до 70% фінансування. Також залучатимуть зовнішні запозичення у формі ОЗДП та співпраці з міжнародними партнерами.

Шмигаль зауважив, що поступово уряд хоче збільшувати частку внутрішніх запозичень перед зовнішніми.

Доходи держбюджету становлять 1,277 трлн грн (+166 млрд грн проти показників 2021 року). Видатки, натомість, становитимуть 1,465 трлн грн (+103 млрд грн).

Також Шмигаль розповів, що витрати на сектор безпеки й оборони залишаться на рівні 5,95% від ВВП (торік становили 5,93%).

Номінальний ВВП очікується на рівні 5,368 трлн грн. “Затверджена бюджетна декларація, фактично йдемо в межах цієї декларації”, – зазначив прем’єр.

Середньомісячна зарплата наступного року очікується у 15 258 грн, а наприкінці року у грудні вона може зрости й до 17,5 тис грн.

Шмигаль розповів також про закладене зростання експорту та імпорту, курс у макропоказниках закладений у діапазоні 28,6 – 28,7 грн за долар. Крім того, бюджет передбачає зменшення рівня безробіття до 8,5%.

Зарплати, стипендії та житло ветеранам АТО

Як розповів прем’єр, у бюджеті передбачено зростання зарплат лікарів згідно указу президента Володимира Зеленського. Так, “мінімалку” для лікарів заклали на рівні 20 тисяч грн, а середнього медперсоналу – на рівні 13,5 тисяч грн.

Середня зарплата лікарів відтак буде вище 22,5 тис грн, для середнього медперсоналу – понад 14,5 тис грн.

Прем’єр нагадав, що з грудня 2021 року мінімальна зарплата становитиме 6500 грн, а наступного року зростатиме згідно індексації.

Закладено фінансування 100% черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд грн.

З 1 січня передбачено зростання мінімальної стипендії студентам вищих навчальних закладів до 2 тис грн (підвищеної – до 2 550 грн). Також це торкнеться студентів закладів середньої спеціальної освіти: з 480 грн її підвищать у 2,5 раза до 1250 грн.

Також 14 млрд грн закладено на розвиток інфраструктури та цифровізації. Шмигаль розповів і про початок підготовки всеукраїнського перепису населення протягом 2022 року, який проводитимуть з “використанням надсучасних технологій”.

Уряд затвердить проєкт держбюджету на 2022 рік на засіданні 15 вересня

Уряд затвердить проект державного бюджету на 2022 рік на засіданні 15 вересня та одразу передасть його до Парламенту.

Про це на прес-конференції 14 вересня повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє Урядовий портал. 

Очільник Уряду також додав, що, як і минулого року, бюджет буде збалансованим та справедливим.

«Одна з важливих новацій бюджету, яка ґрунтується на указі Президента України, — це встановлення мінімальної зарплати лікарів на рівні 20 тисяч гривень, а мінімальної зарплати середнього медперсоналу — на рівні 13,5 тисячі гривень. Відповідно, середня зарплата лікаря наступного року перевищить 22,5 тисячі гривень. Загалом середньомісячна зарплата в Україні наступного року складе майже 15,5 тисячі гривень», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також звернув увагу на важливі соціальні ініціативи, закладені в проєкті бюджету. Зокрема, планується забезпечити житлом учасників АТО зі статусом внутрішньо переміщених осіб, на що в проекті бюджету закладено 5,5 млрд грн. Також із 1 січня 2022 року до 2 тисяч гривень зросте мінімальна стипендія для студентів закладів вищої освіти та в 2,5 раза зростуть стипендії для студентів закладів професійно-технічної освіти.

«Видатки бюджету зростуть на більш ніж 100 млрд грн. Дефіцит бюджету знижується з 5,5% цього року до 3,5% наступного року. Стратегія Уряду полягає в зменшенні дефіциту та державного боргу, а також його переформатування з акцентом на внутрішні, а не зовнішні запозичення», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Згідно з проектом бюджету, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1277 млрд гривень, що на 161 млрд гривень більше у порівнянні з 2021 роком. Витрати держбюджету складуть 1465 млрд гривень.

За словами Дениса Шмигаля, пріоритетами бюджету залишається збільшення фінансування армії, інфраструктури, медицини, освіти, соціальних програм. Також Прем’єр-міністр наголосив, що вперше в історії кошторис сформовано на основі бюджетної декларації на 3 роки, що забезпечує його реалістичність.

Проєкт держбюджету-2021: якими будуть курс долара, інфляція, ріст ВВП і дефіцит

14 вересня уряд затвердив проєкт бюджету на 2021 рік та направляє його до парламенту.

Бюджетний кодекс передбачає, що уряд має передати кошторис на наступний рік до Верховної Ради до 15 вересня, пише BBC News Україна. 

“Це бюджет можливостей для розвитку економіки та підтримки наших громадян і бізнесу в умовах “перезапуску” економіки після удару пандемії коронавірусної хвороби”, – прокоментував міністр фінансів Сергій Марченко.

Основні показники

За словами пана Марченка, наступного року уряд очікує ріст ВВП 4,6%, а інфляцію – 7,3% річних. Бюджет зверстаний з розрахункового курсу долару на середньому рівні – 29,1 гривні.

“Курс долара, на якому розраховується бюджет, у нас середньорічний 29,1”, – сказав міністр. Наразі середній курс долара на міжбанку складає 28 гривень.

Доходи бюджету складуть 1,071 трлн гривень, а видатки – 1,350 трлн гривень.

Тобто, дефіцит бюджету складе 270 мільярдів гривень.

Середню заробітну плату влада прогнозує на 2021 рік у розмірі 13,6 тисячі гривень на місяць.

За словами міністра, у бюджеті будуть гроші на вакцинацію від коронавірусу та фінансування участі в Паралімпійських іграх.

5,92% ВВП видатків бюджету піде на безпеку та оборону.

Мінімальна платня також має зрости. З 1 січня вона складатиме 6 тисяч гривень, а з 1 липня – 6,5 тисячі. “Це не вплине суттєво на показник інфляції”, – твердить міністр.

Перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк попередив, що закладене у проєкті на 2021 рік підвищення мінімальної платні може призвести до проблем.

За його словами, це може означати фактичне підвищення податків із заробітної плати.

Зокрема, підвищення податків для 2 групи ФОП складе 536 грн в місяць.

Для 3 групи ФОП єдиний соціальний внесок зросте на 390 грн.

Верховна Рада ухвалила бюджет-2020

Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

Джерело: Засідання Верховної Ради 14 листопада

Законопроєкт № 2000 про державний бюджет на 2020 рік підтримали в другому читанні та в цілому 280 народних депутатів, інформує Українська правда.

Основні показники проєкту державного бюджету на 2020 рік:

Доходи державного бюджету на 2020 рік передбачені у сумі 1,093 трлн грн,

Видатки – 1,195 трлн гривень (збільшились на 67,5 млрд грн в порівнянні з 2019 роком).

На обслуговування держборгу закладено 141,5 млрд грн.

На розвиток дорожньої інфраструктури  закладено 73,7 млрд грн, що на 37% більше, ніж в минулому році.

Фінансування Пенсійного фонду з державного бюджету становитиме 173 млрд грн (+802 млн грн надбавки для самотніх пенсіонерів).

Кошти на виплати субсидії заплановані у бюджеті – 48 млрд грн.

На освіту планується направити 145,1 млрд грн, що на 12,7% більше минулорічного показника бюджету.

Загальні видатки на охорону здоров’я становлять 113,3 млрд грн, що на 15,1 млрд більше ніж було закладено у бюджеті на 2019 рік.

На охорону і безпеку у наступному році буде витрачено 245,8 млрд грн (на 16 відсотків більше ніж в 2019 році), з них Міноборони отримає 130 млрд грн, а МВС 93 млрд.

Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу становлять 9,2 млрд грн.

Мінімальна зарплата становитиме 4723 грн.

 

Які труднощі готує Держбюджет для місцевого самоврядування

З року в рік Держбюджет готує для місцевих громад нові виклики та проблеми. Проєкт-2020 – не став винятком. Тому Івано-Франківська міська рада вкотре вирішила спрацювати на випередження. Так, міський голова Руслан Марцінків звернувся до уряду і парламенту України щодо фінансового забезпечення елементарних потреб громади.

«Поданий Урядом проєкт Державного бюджету на 2020 рік зменшує доходи місцевого самоврядування всупереч тому, що за останні роки значно збільшені повноваження та сфери відповідальності громад. Передбачений місцевим бюджетам ресурс не дозволить органам місцевого самоврядування виконувати власні та делеговані повноваження, унеможливить надання послуг громадянам», – зауважив Руслан Марцінків.

Міська рада вимагає в проєкті Державного бюджету України на 2020 рік:

– підтримати норму про зарахування частини акцизного податку на пальне до місцевих бюджетів;

– встановити розмір освітньої субвенції на 2020 рік в обсязі 105 млрд грн, що врахує підвищення заробітної плати педагогічним працівникам, а також компенсацію з державного бюджету в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти, тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

– спрямувати 20% коштів дорожньої субвенції до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад та передбачити формульний підхід щодо розподілу таких коштів між цими бюджетами;

– забезпечити оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема, пільг на проїзд та послуги зв’язку;

– передбачити на 2020 рік додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у в обсязі не менше 20 млрд грн та її формульний розподіл між районними бюджетами, бюджетами ОТГ та міст обласного значення.

Крім того, особливу увагу міський голова звернув на ті фінансові зобов’язання держави перед громадо, які не виконані ще цього року. Він вимагає негайно перерахувати кошти на проекти  соціально-економічного розвитку, передбачені в Державному бюджеті на 2019 рік, та перехідних залишків з 2018 року.

Верховна Рада України прийняла проєкт закону про Держбюджет на 2020 рік у першому читанні

18 жовтня Верховна Рада України розглянула у першому читанні проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 2000 від 15.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, і прийняла постанову ВРУ «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік» (№2000-П від 17.10.2019), що передбачає:

► схвалення Бюджетних висновків Верховної Ради України;

► надання доручення Кабінету Міністрів України підготувати проект Закону України про Державний бюджет на 2020 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків ВРУ та подати його на розгляд ВРУ у двотижневий строк з дня набрання з дня прийняття цієї Постанови ВРУ.

Кабінет Міністрів України має подати до Верховної Ради не пізніше 3 листопада 2019 року проект закону про Державний бюджет України на 2020 рік, підготовлений до другого читання (разом з відповідними супровідними документами до нього).

У прийнятій постанові Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік» враховано ряд пропозицій АМУ.

Також парламент розглянув у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» ( №2144 від 16.09.2019), що системно пов’язаний з проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та прийняла  його за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати  законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Нагадаємо, Асоціація міст України у передбаченому законом порядку  подала відповідні пропозиції до Бюджетного кодексу України.

Кабінет Міністрів розглянув проєкт Бюджету-2020 і вніс його до Верховної Ради

15 вересня Міністр фінансів України Оксана Маркарова на засіданні КМУ представила проєкт Закону «Про державний бюджет України на 2020 рік» . Кабінет Міністрів його розглянув, затвердив і подав до Верховної Ради у встановлений Конституцією та Бюджетним Кодексом строки.

Основні показники проекту державного бюджету на 2020 рік:

Доходи Державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 962,7 млрд грн.

Видатки – у сумі 1170,0 млрд грн

Видатки на національну безпеку  і оборону становлять 245,8 млрд гривень, що на 33,8 млрд більше, ніж у 2019 році.

На розвиток дорожньої інфраструктури передбачаються спрямувати  74,4 млрд грн, в тому числі Державний дорожній фонд – 69,7 млрд грн, які планується спрямувати на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (38,0 млрд грн), будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 22,2 млрд грн; забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм – 3,2 млрд грн; виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування –   6,3 млрд гривень.

Для підтримки енергетичної незалежності планується виділити 2 млрд грн

Мета боргової політики – забезпечити зменшення відношення обсягу державного боргу до ВВП до рівня 46,7% на кінець 2020 року. Одним із шляхів реалізації такої амбітної задачі є поступове зменшення дефіциту державного бюджету (до 2,09 % ВВП в 2020)

Платежі за державним боргом у 2020 році становитимуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2  млрд грн; погашення державного боргу –  292,9 млрд гривень.

Прогноз фінансування державного бюджету 2020 року через надходження від приватизації державного майна приведений до реально можливих 5 млрд грн виходячи з підготовки об’єктів.

На 2020 рік видатки державного бюджету на освіту заплановано у сумі  136,4 млрд грн, що на  7,7 млрд грн більше, ніж у 2019 році. Вперше у проєкті Державного бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 0,3 млрд гривень.

Загальні видатки на охорону здоров’я становлять  108 млрд грн, що на  9,8 млрд більше, ніж у 2019 році. Медичну субвенцію закладено в розмірі  14,6 млрд грн., на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації вартості лікарських засобів  передбачено 72,1 млрд грн, на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів – 6,6 млрд грн, на лікування громадян за кордоном – 0,7 млрд грн.

Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу становлять 8,6 млрд грн, зокрема, на забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури в світі – 0,1 млрд грн, на розвиток суспільного мовлення України – 2 млрд грн.

Мінімальна зарплата складатиме 4723 грн

Фінансування Пенсійного фонду України з державного бюджету складе 172,6 млрд грн.

Кабмін також схвалив законопрокт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», розроблений для врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проєкту закону про Державний бюджет України на 2020 рік та змінами до законодавства.

Після прийняття парламентом він покращить адміністрування платежів, удосконалить управління видатками соціального спрямування з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, а також сприятиме запровадженню кращої практики реалізації стадій бюджетного процесу.

ПОКАЗНИКИ ПРОЄКТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА 2020 РІК:

https://www.mof.gov.ua/storage/files/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82_2020.pdf

 

Відбулися бюджетні консультації Міністерства фінансів з Асоціацією міст України щодо проєкту Держбюджету на 2020 рік

12 вересня Міністерство фінансів України провело з Асоціацією міст України консультації з обговорення взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами та підходів до розрахунків міжбюджетних трансфертів на 2020 рік.

Позицію Асоціації міст України представляв Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан. У консультаціях взяли участь представники міст: Житомирський міський голова Сергій Сухомлин та директор Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володимир Репік.

В ході консультацій АМУ обговорила з представниками Мінфіну показники місцевих бюджетів в проєкті Державного бюджету України на 2020 рік, основні підходи до формування та удосконалення міжбюджетних трансфертів, адміністрування податків.

Асоціація міст України висловила такі основні пропозиції щодо показників державного бюджету на 2020 рік:

  1. Встановити частку зарахування до бюджетів місцевого самоврядування податку на доходи з фізичних осіб в обсязі не менше 80% для належного забезпечення виконання делегованих державою повноважень, за рахунок коштів додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, фонду державного регіонального розвитку, механізму сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Спрямувати 20% цього ресурсу до бюджету розвитку місцевих бюджетів (що забезпечить цільове використання цих коштів на оновлення інфраструктури).
  2. З метою недопущення втрат місцевих бюджетів в частині акцизного податку на пальне при відсутності компенсаторів таких втрат продовжити оподаткування акцизним податком реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального.
  3. Передбачити в державному бюджеті на 2020 рік субвенцію на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад в розмірі 5 млрд. гривень.
  4. Списати заборгованість місцевих бюджетів перед державним бюджетом за середньостроковими позиками, які надавались виключно на виконання делегованих державою повноважень.
  5. Внести зміни до Податкового кодексу України, якими забезпечити індексацію нормативної грошової оцінки землі та майна відповідно до індексу споживчих цін за відповідний рік.
  6. Скасувати пільгу по платі за землю для платників єдиного податку, гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
  7. Визначити обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження відповідно до обсягу запланованого на 2020 рік збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, за рахунок якого здійснюється фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення.
  8. З метою посилення контролю (відповідальності) за сплатою податку на доходи фізичних осіб податковими агентами, а саме підрозділами юридичних осіб незалежно від їх статусу за фактичним місцем здійснення ними діяльності, поновити норми Податкового кодексу України в частині встановлення контролю за сплатою податку з боку Державної податкової служби України.
  9. З метою збільшення надходжень місцевих податків та зборів по громадах, що розташовані на лінії зіткнення та поновлення оподаткування місцевими податками вилучити норму прикінцевих положень ПКУ, відповідно до якої вводиться пільгове оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та платою за землю, якщо об‘єкт оподаткування знаходиться на лінії зіткнення.

У сфері освіти:

  1. Освітню субвенції передбачити в розмірі 105 млрд. грн, що врахує підвищення заробітної плати педагогічним працівникам (постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» (зростання в середньому на 35%)), реальний контингент учнів, не допустить виникнення дефіциту освітньої субвенції.
  2. Додатково передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 14 млрд гривень як компенсаторний механізм підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» та від 10.07.2019 року № 695 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 22».
  3. Внести зміни до Бюджетного кодексу України, якими передбачити фінансування професійно-технічної освіти з 2020 року з обласних бюджетів.

У сфері охорони здоров’я:

  1. Передбачити збільшення тарифу за надання медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою, що встановлюються як капітаційна ставка за обслуговування одного пацієнта на 2020 рік не менше ніж 500 гривень з урахуванням збільшення середньої заробітної плати.
  2. Затвердити у складі закону про Державний бюджет України на 2020 рік Програму медичних гарантій та передбачити необхідний обсяг коштів для її фінансування.
  3. Передбачити у 2020 році 1,5 млрд гривень коштів у державному бюджеті на здійснення переданих державою повноважень на лікування хворих на цукровий діабет та здійснювати видатки на лікування таких хворих за окремою бюджетною програмою, розпорядниками нижчого рівня якої визначити обласні держані адміністрації.

У сфері соціального захисту:

  1. Законодавчо встановити з 2020 року та наступних років оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема пільг на проїзд та послуг зв’язку. Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на такі цілі в розмірі 6 млрд. гривень.
  2. Передбачити 2,2 млрд. гривень у державному бюджеті на погашення боргів за надані гарантовані державою пільги у 2015-2016 роках.
  3. Передбачити у державному бюджеті 2020 року кошти на сплату енергопостачальним підприємствам штрафних санкцій по рішеннях суду, які виникли внаслідок несвоєчасного перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на пільги та субсидії, в розмірі не менше 7 млрд. гривень.
  4. Підтримати територіальні громади, які хочуть стати дружніми до дітей та молоді та збільшити частку податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО), що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування:
  • на 1 % для територіальних громад, які визнано кандидатами на отримання статусу «Громада, дружня до дітей та молоді»;
  • на 3 % для територіальних громад, яким установлено чи підтверджено статус «Громада, дружня до дітей та молоді».

У сфері житлово-комунального господарства:

  1. Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування у розмірі 19 млрд. гривень (на підставі складених ОДА актів за участі надавачів послуг). Різниця в тарифах виникла протягом 2016-2019 років через рішення держави про підняття цін на природний газ, збільшення мінімальної заробітної плати без перегляду цін на послуги теплопостачання, запровадження ринку електричної енергії, скасування «нічного тарифу» на електричну енергію.
  2. Передбачити 1 млрд. гривень компенсації місцевим бюджетам на покриття збитків, пов’язаних із зростанням вартості електричної енергії на зовнішнє освітлення населених пунктів в нічний час доби.

Асоціація міст України висловлює сподівання, що пропозиції органів місцевого самоврядування будуть враховані при формуванні проєкту Державного бюджету на 2020 рік та внесенні змін до Бюджетного та Податкового кодексів.

Лист АМУ до Мінфіну щодо проєкту ДБУ на 2020 рік (завантажити)