міський бюджет Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Мітки: міський бюджет

Очікувані втрати міського бюджету через карантин

Застуник міського голови – начальниця фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міськради Вікторія Сусаніна каже, що законопроєкти щодо змін до ЗУ “Про Державний бюджет”, до Бюджетного кодексу та змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), які запропоновані до розгляду у Верховній Раді України, суттєво вплине на виконання бюджету міста в цілому.

Попередні проєкти, каже посадовиця, були ще гірш катастрофічні, бо крім раніше скасованої плати за землю та податку на нерухомість, хотіли, наприклад, відмінити зарахування акцизного податку з пального до міського бюджету та зменшити відсоток відрахувань податку з доходів з фізичних осіб.

Втрати, які місто понесе у 2020 році лише через відтермінування податків на землю та на нерухомість під час карантину, сягатимуть десь 25 мільйонів гривень.

Проте не варто забувати, що частина підприємств на карантині, частина працівників пішла у відпуску за свій рахунок. Точно зараз це не можна прорахувати, але у квітні, коли прийде час виплати авансу буде видно по поступленнях ПДФО, як карантин вплинув на бізнес та місто.

«На частині великих підприємств, малих, тих, які платять ЄСВ та ПДФО, більшість працівників на карантині», – каже Сусаніна.

Очікуються втрати близько 40 млн. грн. Не працюють також готелі, відповідно не надходить до міста і туристичний збір. Також ЦНАП працює дистанційно – відповідно не здійснюються повноцінно прийом і надання адміністративних послуг. Втрати для міста будуть становити близько 3,5 млн.грн. Також місто надало пільги підприємцям по сплаті оренди комунального майна, зовнішній рекламі , по літніх майданчиках, атракціонах в парку тощо. Сума втрат – 3,0 млн.грн.

Крім того, згідно Податкового Кодексу платники єдиного податку мають право на податкові канікули. Тому тут теж є ризик недоотримання поступлень до бюджету в сумі 14,0 млн.грн.

За словами чиновниці, відповідно до законопроекту, який запропонований ВРУ, податок на землю і на нерухомість за березень вже не скасовують, а відтерміновують на четвертий квартал.

«Його сплата буде десь з листопада по січень. За квітень, при відповідному декларуванні , можна буде без штрафів оплатити до 31 червня», – каже Вікторія Сусаніна.

Тобто, якщо проаналізувати поступлення в розрізі платежів, то бачимо що карантин зачіпає буквально кожне поступлення. Це при тому, що всі заходи по епідеміі місто оплачує поки що саме. Так, станом на 30.03.2020 року вже виділено коштів в сумі 7,8 млн.грн на придбання медикаментів, експрес-тестів, засоби індивідуального захисту та на 10 ШВЛ виділено 8,0 млн.грн.

Крім того медична реформа вступає в дію з 1 квітня. Відповідно місто додатково також виділило на потребу в зарплаті 23,3 млн.грн. Крім того, не забуваймо про інші галузі і установи. Наприклад – освіта. Те що вчителі на карантині – не означає що ім не потрібно платити зарплату. Також наші власні повноваження – це житлово – комунальна галузь. Утримання автобусів ,які підвозять медиків до лікарень; і багато іншого.

Також даним законопроєктом місто позбавлено можливості звертатися до Державного бюджету за наданням підтримки. Це, як виняток – у 2020 році.

Також даним закопроєктом зменшують всі субвенції для місцевих бюджетів – це і для молодих вчителів, і ДФРР, і соцеконом розвиток ОТГ, і для створення екстреної медицини і видатки для утримання доріг.

Тому, як буде далі, у якому стані вийде місто та підприємці з карантину можна буде побачити, напевне, в червні. Мовляв, ввійти в нормальний ритм життя одразу буде важко.

Також, 29 березня Кабмін обговорив і ріст безробіття. Збільшився відсоток росту до 9,4 % так як і ріст інфляції до 8,7%.

Наразі тенденцій до звільнень працівників немає, але у перспективі безробіття буде рости, як і рівень інфляції. Але франківська чиновниця сподівається, що якщо карантин закінчиться 24 квітня, то масових звільнень в Івано-Франківську не буде.

«Якщо подивитись на ситуацію, яка складалась вкінці 2019 року із закриванням міського бюджету і державного, то криза очікувалась на осінь 2020 року. Але плюс пандемія коронавірусу в світі, плюс карантин – то спрогнозувати щось на кінець року зараз дуже важко. Цифри вже можна буде проаналізувати після закінчення першого півріччя», – наголошує Вікторія Сусаніна.

Більше по темі – у статті в газеті “Галицький кореспондент”: (НЕ) вбити бізнес

Виконком розглянув проєкт бюджету Івано-Франківська на 2020 рік

Сьогодні, 12 грудня, на черговому засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради розглянули проєкт бюджету Івано-Франківська на 2020 рік.

Начальниця фінансового управління – заступниця міського голови Вікторія Сусаніна розповіла, що при формуванні бюджету враховується зростання мінімальної зарплати до 4 723 гривень та прожиткового мінімуму – 2 102 гривень.

Передбачається, що у 2020 році доходи міського бюджету становитимуть 2 599 078 100 гривень, зокрема доходи загального фонду – 2 491 530 800 гривень та доходи спеціального фонду – 107 547 300 гривень.

Видатки становитимуть 2 519 231 100 гривень, зокрема загального фонду – 2 005 108 600 гривень та спеціального фонду – 514 122 500 гривень.

Рішення ще розглянуть депутати на сесії Івано-Франківської міської ради.

 

Вікторія Сусаніна: «Однією рукою дали, іншою – забрали»

Наслідки фінансової децентралізації в Івано-Франківську

Реформа децентралізації, що триває в Україні п’ятий рік, полягає у передачі повноважень та відповідальності від центральної влади до органів місцевого самоврядування. За офіційними даними, завдяки фінансовій децентралізації місцеві бюджети зросли втричі: з 68,6 млрд. гривень в 2014-му до 234 млрд. грн в 2018 році. Чи побільшало грошей для розвитку міст та яких фінансових зобов’язань додалося громадам, «МедіаПорт» та «Галицький кореспондент» з’ясовували в рамках проєкту «Від Сходу до Заходу».

У 2015 році загальна сума надходжень до бюджету Івано-Франківська складала 1,4 мільярда гривень, з них 667 мільйонів гривень – власні надходження міста. У 2017-2018 роках бюджет зріс до 2,5 млрд. та 2,8 млрд. гривень відповідно. Власні надходження міста у ці роки складали 1,3 та 1,6 млрд. грн. На 2019 рік бюджет затверджений у розмірі 3 млрд. грн. (з них 1,9 млрд. грн. власних надходжень).

Це багато чи мало? Чи вистачає коштів для розвитку? Про наповнення казни Івано-Франківська “Галицький кореспондент” говорив із заступницею Івано-Франківського міського голови – начальницею фінансового управління виконавчого комітету міськради Вікторією Сусаніною.

 Коли ви відчули ефект від децентралізації та як змінився бюджет після реформи?

До 2015 року ми жили за так званими кошиками: «перший кошик» – надходження на забезпечення делегованих державою повноважень, які підкріплювались дотацією вирівнювання з державного бюджету;  «другий кошик» – наші власні надходження. Вже з 2015-2016 років ми почали працювати за іншою процедурою. З’явилися освітня та медична субвенції, які повинні покривати всі витрати на управління охорони здоров`я та департамент освіти і науки. У нас забрали 15% платежу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – саме на ці витрати.

У 2016 році це десь так і виглядало, але вже на той час нам передали повністю утримання професійно-технічних училищ (ПТУ), забезпечення пільгового проїзду. Тільки витрати на ПТУ нам коштували 78,9 млн. Крім того, з міського бюджету нами профінансовано додаткові видатки у розмірі 108,8 млн. грн. Звичайно, у 2016 році це були для нас відчутні зміни. В цілому був збалансований бюджет, і ми дійсно відчували децентралізацію.

– Як і коли змінилася ситуація?

Ситуація змінилася на початку 2017 року. З того часу ми платимо заробітну плату педагогічним працівникам. На нашому утриманні також весь обслуговуючий персонал: прибиральники, кочегари, охоронці тощо, до того ж оплачуємо енергоносії.

Зі зростанням тарифу мало не щокварталу це для нас відчутні витрати. Для порівняння, у 2017 році на це пішов 21 мільйон гривень, у 2018 році – 23 мільйони гривень. За підрахунками, на сьогодні ми близько 36 мільйонів гривень за новими тарифами витрачатимемо суто на енергоносії для закладів охорони здоров’я та освіти. Так само – росте заробітна плата, відповідно, збільшуються видатки.

До того ж нам передали компенсаційні виплати. Якщо у 2016 році вони складали 18 мільйонів, то зараз – 41,1 мільйона гривень, а ще – зросла сума реверсної дотації. За формулою було підраховано: якщо в місті надходження із ПДФО на одного мешканця є більшими, ніж середній показник в Україні, то до держбюджету вилучаються певні кошти, які нам не повертаються. Тобто держава вважає, що у нас забагато власних доходів, і забирає це в держбюджет. У 2017 році це був 21 мільйон, у 2018 році – 52, на сьогодні – 73 мільйони. У 2020 році, за нашими підрахунками, буде до 100 мільйонів самого лише реверсу.

– Як це позначиться на житті населення?

Простими словами, ситуація виглядає так: міська влада працює над тим, щоб залучити податок на доходи фізичних осіб, виявляє неоформлених працівників, займається оформленням, збільшує надходження ПДФО до місцевого бюджету, а нам кажуть, що частину податків ми маємо віддати у держбюджет. Для нас це негативна тенденція, адже це основний платіж, який складає 60% від усіх надходжень.

До 2015 року надходило ще більше – 75%. Ми робимо все, щоби збільшувати його приріст, але однією рукою нам його дали, іншою – забрали частину в державний бюджет.

Ті самі пільгові виплати на проїзд залізницею, електроавтотранспортом – повністю на нашому утриманні, хоча до 2016 року це робила держава. Вже у 2017 році ми з власних коштів додали 52 мільйони, щоб профінансувати виплати тим, хто утримується за рахунок освітньої і медичної субвенції. У 2018 році ми додали майже 80 мільйонів. А станом на сьогодні потреба Франківська вже складає 120 мільйонів, з яких 13 мільйонів ми вже виділили.

– З урахуванням цієї ситуації, яке ваше ставлення до реформи децентралізації?

Децентралізація – це дуже добре, вона має свої переваги. Нам додали адміністративні послуги – ЦНАП. Однак з 2017 року 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення українських та закордонних паспортів, вилучається до державного бюджету. Також маємо такий платіж, як акцизний податок.

Ви, напевне, пам’ятаєте ті часи, коли були рейди для виявлення незадекларованих заправних станцій, ми перевіряли, чи видають чеки, бо 5% від продажу йшло у міський бюджет. З 2017 року в нас цього платежу нема: акциз на алкоголь і сигарети нам надходить в розмірі 100%, а з акцизу на паливо – лише певна частка. Ми рахуємо, який ріст вартості дизпалива. Якщо порівняти 2017 і 2018 роки, вартість зросла майже втричі, а відсоток відрахування залишається на тому ж рівні.

Окрім того, з кожним роком росте мінімальна зарплата, зростає вартість пільг.

З одного боку, децентралізація – це вдала реформа, бо ми отримали більше повноважень, але водночас існує велика проблема із забезпеченням освітньої та медичної субвенції, бо ми не маємо 100% забезпечення. Тому у мене як у фінансиста до децентралізації двояке ставлення. Є безліч питань, на які ми не можемо вплинути. Ми змушені заходити в запозичення, шукати інші джерела залучення коштів, щоб власні кошти спрямувати на забезпечення співфінансування, адже все одно на кінець року будемо змушені якісь витрати по місту «врізати», щоб забезпечити виплати зарплати вчителям і медикам.

Продовження матеріалу читайте тутhttp://gk-press.if.ua/viktoriya-susanina-odniyeyu-rukoyu-daly-inshoyu-zabraly/?fbclid=IwAR2NrNuxxYcgt230aEf_GZQUY-inRQF7yDiPrDUoxUnZre49-kW7FtGRNAY

Виконання доходів міського бюджету за І півріччя 2019 року

За І півріччя 2019 року міський бюджет в цілому за доходами загального та спеціального фонду виконано на 104,4 відсотка (при плані – 1 398 017,8,1 тис. грн., фактично надійшло 1 459 297,8 тис. грн., що на 69 956,9 тис. грн. менше в порівнянні з відповідним періодом минулого року).

До загального фонду бюджету, без урахування трансфертів, надійшло  802 530,5 тис. грн., що становить 106,6 відсотка до плану на звітний період і в порівнянні з відповідним періодом минулого року більше на 117 576,8 тис. грн.

До спеціального фонду, без урахування трансфертів, надійшло 65 909,7 тис. грн. В порівнянні з минулим роком надходження зменшились на 11 985,9 тис. грн.

Субвенцій з державного та інших бюджетів надійшло 590 857,6 тис. грн., при плані з урахуванням змін 606 914,7 тис.грн., що складає 97,4 відсотка. У порівнянні з минулим роком менше на 175 547,7 тис.грн.

Детальніше можна ознайомитися тут: https://mfu.if.ua/wp-content/uploads/2019/07/Vykonannya-dohodiv_-6-mis.2019.xls