місцеві бюджети Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Мітки: місцеві бюджети

На запобігання поширенню COVID-19 витрачено 3,8 мільярда гривень місцевих бюджетів

На придбання товарів і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, станом на початок листопада за рахунок місцевих бюджетів було здійснено платежів на суму 3,8 млрд грн.

Про це інформує Міністерство фінансів.

Станом на 6 листопада 2020 року з Фонду боротьби з COVID-19 було використано 39 млрд грн, або 59% виділених коштів.

З них на охорону здоров’я використано 6,6 млрд грн з 16,3 млрд грн передбачених коштів, або 40%. В сфері охорони здоров’я з Фонду передбачено виділення 100 млн грн на закупівлю апаратів ШВЛ, з яких коштів використано 42 млн грн. Майже 3 млрд грн передбачено на забезпечення лабораторій МОЗ та закупівлю засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я, з яких наразі використано 709,7 млн грн. На субвенцію місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем спрямовано 571 млн грн. Також на підвищення надбавок і доплат медичним працівникам витрачено 3,2 млрд грн з передбачених 6 млрд грн.

Крім коштів Фонду, заходи зі протидії COVID-19 фінансуються також з інших джерел. Так, за програмою медичних гарантій, Національна служба здоров’я вже здійснила оплати закладам охорони здоров’я на суму понад 8,0 млрд грн за послуги, що пов’язані із лікуванням COVID-19.

Крім того, станом на 5 листопада 2020 року з коштів місцевих бюджетів витрачено 3,8 млрд грн на придбання товарів і послуг для запобігання поширенню COVID-19.

Моніторити стан використання коштів на боротьбу з COVID-19 можна на офіційному сайті Мінфіну за посиланням.

Підсумки засідання Секції фінансистів місцевих рад АМУ

29-30 жовтня 2020 року в Києві відбулося засідання Секції фінансистів місцевих рад Асоціації міст України. Захід проводився в рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.

У роботі Секції взяли участь Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан, аналітик АМУ у сфері місцевих фінансів Тетяна Палійчук, експерт Центрального офісу впровадження децентралізаційної реформи АМУ Вікторія Кобялко. Органи центральної влади на заході представляли Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики України Данило Гетманцев, заступник Міністра фінансів України Василь Шкураков, заступник начальника управління формування міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Сергій Марценюк.

На заході зібралися учасники з 19 міст та 16 областей України – керівники департаментів, управлінь, відділів фінансів місцевих рад, експерти. Івано-Франківськ на Секції фінансистів місцевих рад Асоціації міст України в столиці представила заступниця міського голови – начальниця фінансового управління Івано-Франківської міської ради Вікторія Сусаніна.

За словами фінансистки, під час засідання були обговорені актуальні питання у сфері місцевих фінансів. Зокрема, Олександр Слобожан підняв питання ресурсної складової місцевих бюджетів. Він акцентував на тому, що незалежно від типу муніципалітету, постає питання індексації нормативної грошової оцінки землі, оскільки, за підрахунками АМУ, місцеві бюджети щорічно втрачають 2,2 млрд грн через неврегульованість цього питання.

«Зараз проводиться дуже серйозна кампанія щодо легалізації надходжень до місцевих бюджетів від малого та середнього бізнесу. Зрозуміло, що єдиний податок у певних муніципалітетах є третім, у інших – четвертим джерелом надходжень. Оскільки перше – це ПДФО, а друге – земля. Для подальшого обговорення проблематики і пропозицій до Концепції реформування місцевих податків та зборів​, що будуть запропоновані на засіданні Секції, АМУ сформує експертну групу з представників великих, середніх, малих міст, новостворених територіальних громад», – сказав Олександр Слобожан.

Данило Гетманцев представив Концепцію реформування місцевих податків та зборів і відповідні зміни Податкового кодексу України. Василь Шкураков обговорив з фінансистами особливості регулювання місцевих запозичень та удосконалення процедур здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій, розкрив перспективні напрямки роботи міністерства щодо модернізації системи місцевих запозичень.

Про особливості міжбюджетних відносин, розподілу міжбюджетних трансфертів у проєкті Державного бюджету України на 2021 рік учасникам заходу розповів Сергій Марценюк. Тетяна Палійчук обговорила з фінансистами стан фінансової спроможності місцевих бюджетів у 2020 році; показники місцевих бюджетів у проєкті Державного бюджету на 2021 рік; зміни до Бюджетного кодексу України та пропозиції АМУ до проєкту Державного бюджету на 2021 рік, до Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Зміни до Податкового кодексу України та пропозиції АМУ до податкового законодавства з фінансистами опрацювала Вікторія Кобялко.

За підсумками заходу фінансисти визначили пріоритетні напрямки удосконалення місцевих фінансів та напрацювали шляхи вирішення проблемних питань бюджетів громад у 2021 році:

► зберегти зарахування акцизного податку на пальне до бюджетів місцевого самоврядування, адже скасування цього джерела доходів бюджетів громад з 1 січня 2021 року призведе до втрат 7,5 млрд грн;

► закріпити чіткий формульний розподіл міжбюджетних трансфертів між бюджетами громад, зокрема додаткової дотації на здійснення видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я (в тому числі переданих з районного рівня) та субвенції на дороги;

► списати заборгованість місцевих бюджетів перед державним бюджетом за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками за 2009–2014 роки. Позики надавались виключно на виконання делегованих державою повноважень. Потенційні додаткові втрати місцевих бюджетів – 9 млрд грн;

► удосконалити механізм горизонтального вирівнювання шляхом зменшення реверсної дотації із 50 до 20% з метою подальшого стимулювання місцевого економічного розвитку та збільшення базової дотації із 80 до 100% для усунення невідповідності витратних зобов’язань та фіскальних повноважень відповідних рівнів управління;

► розширити дохідну частину місцевих бюджетів шляхом збільшення нормативу зарахування до місцевих бюджетів ПДФО до 80% та закріпити зарахування ПДФО на проценти від депозитів до бюджетів громад, що обумовлено недостатністю коштів місцевих бюджетів для виконання всіх переданих у 2016–2018 роках державною повноважень, зокрема, з проведення державної реєстрації, з державного архітектурно-будівельного контролю, з надання адміністративних послуг, із забезпечення пільгового перевезення громадян, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, виплати заробітної плати непедагогічним працівникам;

► внести зміни до Бюджетного кодексу України, якими передбачити фінансування професійно-технічної освіти з 2021 року з обласних бюджетів;

► зберегти механізм пайової участі, адже пайові внески – це важливе джерело надходжень до бюджету розвитку (близько 1,6 млрд грн) і пайові внески мають позитивний економічний ефект, розвивають та покращують інфраструктуру, територіальні громади стають більш інвестиційно привабливими;

► внести зміни до Податкового кодексу України, якими забезпечити індексацію нормативної грошової оцінки землі та майна відповідно до індексу споживчих цін за відповідний рік;

► закріпити непоширення дії законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності, а також щодо державної допомоги суб’єктам господарювання на рішення органів місцевого самоврядування, прийнятих на підставі і на виконання вимог Податкового кодексу України.

Засідання Секції проводилося у форматі «круглого столу» – учасники обговорили найбільш дискусійні та проблемні питання місцевих бюджетів, а також поділилися досвідом, кращими практиками та досягненнями.

Засідання було організовано згідно рекомендацій МОЗ щодо дотримання заходів протиепідеміологічної безпеки, зокрема соціальної дистанції між учасниками.

На запобігання поширенню COVID-19 витрачено 3,3 мільярда гривень місцевих бюджетів

На придбання товарів і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, за рахунок місцевих бюджетів здійснено платежів на суму 3,3 млрд грн.

Про це інформує Міністерство фінансів.

Станом на 29.09.2020 з Фонду боротьби з COVID-19 вже використано 25,8 млрд грн, або 39% виділених коштів.

З них на охорону здоров’я використано 2,7 млрд грн з  16,3 млрд грн запланованих (або 17% виділених коштів).

У сфері охорони здоров’я з Фонду передбачено виділення 100 млн грн на закупівлю апаратів ШВЛ: на сьогодні ці кошти в повному обсязі у головного розпорядника – МОЗ (касові видатки на закупівлю апаратів ШВЛ не здійснювались) та майже 3 млрд грн на забезпечення лабораторій МОЗ та закупівлю засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я, з яких наразі використано 553,5 млн грн.

Крім коштів Фонду, заходи зі протидії COVID-19 фінансуються також з інших джерел. Так, за програмою медичних гарантій, Національна служба здоров’я вже здійснила оплати закладам охорони здоров’я на суму понад 4,8 млрд грн за послуги, що пов’язані із лікуванням COVID-19.

Крім того, з коштів місцевих бюджетів витрачено 3,3 млрд грн на придбання товарів і послуг для запобігання поширенню COVID-19 (станом на 24.09.2020).

На запобігання поширенню COVID-19 витрачено 2,8 мільярда гривень місцевих бюджетів

На придбання товарів і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, Україна витратила 4,5 млрд: 1,7 млрд. грн з державного бюджету, решта – з місцевих.

Про це інформує Міністерство фінансів із посиланням на дані Держказначейства

За даними Держказначейства, станом на 30 липня 2020 року, за рахунок бюджетів усіх рівнів здійснено платежів на суму 4,5 млрд грн: 1,7 млрд грн з держбюджету та 2,8 млрд грн з місцевих бюджетів на придбання товарів та послуг для боротьби з COVID-19, за процедурою закупівель, передбачених постановою КМУ №225.

За липень витрачено 1,3 млрд грн.

На інфографіці нижче наведено структуру касових видатків на закупівлі товарів і послуг для запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Також нагадуємо про можливість усім бажаючим долучатися до моніторингу бюджетних видатків на веб-порталі використання публічних коштів та на веб-порталі бюджету для громадян.

Читайте також: Пандемія COVID-19: втрати і витрати бюджету Івано-Франківської міської ОТГ станом на липень 2020

На запобігання поширенню COVID-19 витрачено 2,336 мільярда гривень місцевих бюджетів

На придбання товарів і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID 19, Україна витратила 3,25 млрд, 911 млн грн з державного бюджету, решта – з місцевих.

Про це інформує Міністерство фінансів із посиланням на дані Держказначейства

За даними Держказначейства, станом на 25 червня 2020 року, за рахунок бюджетів усіх рівнів здійснено платежів на суму 3,25 млрд грн: 911 млн грн з держбюджету та 2 336 млн грн з місцевих бюджетів.

За червень витрачено 624 млн грн на запобігання та протидію коронавірусу.

На інфографіці нижче наведено структуру касових видатків на закупівлі товарів і послуг для запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Також нагадуємо про можливість усім бажаючим долучатися до моніторингу бюджетних видатків на веб-порталі використання публічних коштів та на веб-порталі бюджету для громадян.

 

Парламент прийняв за основу законопроєкт щодо забезпечення зарахування ПДФО до відповідних місцевих бюджетів

4 червня 2020 року Верховна Рада України прийнала у першому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо забезпечення додержання державних гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ» №3118 від 24.02.2020.

Як інформує  Аналітичний центр АМУ, Законопроєктом №3118 пропонується внести такі зміни:

1. Унеможливити зміну місця реєстрації у одноосібному порядку комунальних підприємств, установ, організацій районними та обласними радами як органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
2. Встановити обов’язок щодо отримання відповідного дозволу для районних та обласних рад при зміні місця реєстрації зазначених об’єктів від сільських, селищних, міських та районних в містах рад.
3. Забезпечити зміну місцезнаходження комунальних підприємств, установ, організацій на фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого на сьогодні проводиться щоденне керування діяльністю такої юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку органами місцевого самоврядування.
Нагадаємо, АМУ неодноразово звертала увагу на те, що сплата податку на доходи фізичних осіб підприємствами не за місцем знаходження структурних та відокремлених підрозділів юридичних осіб, а за місцем реєстрації основного підприємства, призводить до суттєвого недоотримання коштів у місцеві бюджети та їх розбалансування. Асоціація міст України надіслала лист до парламентського Комітету з рекомендацією підтримати цей законопроєкт в першому читанні та в цілому.
Асоціація міст України висловлює вдячність народним депутатам за підтримку фінансової спроможності місцевого самоврядування та недопущення розбалансування місцевих бюджетів і сподівається на подальшу плідну співпрацю.

Голова АМУ звернувся до Прем’єр-міністра щодо спрямування громадам коштів субвенції на соціально-економічний розвиток

11 вересня Голова Асоціації міст України, Київський міський голова В.Кличко звернувся до Прем’єр-міністра України О.Гончарука з проханням зобов’язати Міністерство фінансів України виконувати норми чинного законодавства щодо спрямування коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

10 липня 2019 року Уряд відповідно до частини шостої ст. 108 Бюджетного кодексу України, статті 32 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” затвердив розподіл частини коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами, у тому числі за об’єктами (заходами) в обсязі 2,5 млрд грн (розпорядження КМУ від 10.07.2019 №500-р).

Після певних затримок Держказначейство розпочало перераховувати кошти громадам і станом на 3 вересня до місцевих бюджетів вже надійшло 814 млн грн – 32,6% від виділеного Урядом обсягу. А вже 10 вересня територіальні органи Держказначейства, посилаючись на доручення Міністерства фінансів, заблокували ці кошти та звернулись до органів місцевого самоврядування з вимогою добровільно надати письмову згоду на їх повернення.

Асоціація міст України вважає, що такими діями Міністерство фінансів та його структури порушують чинне законодавство. Адже Бюджетний кодекс України прямо передбачає, що міжбюджетні трансферти –  це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого (пункт 32 частини першої статті 2). Тобто,  немає жодних законодавчих підстав для їх повернення з місцевих бюджетів у державний.

Нагадаємо, ці кошти спрямовуються на реалізацію важливих для громад проектів – на будівництво та ремонт шкіл і дитячих садків, ремонт та благоустрій вулиць, влаштування водогонів, насосних станцій та систем очищення води, обладнання медичних амбулаторій, центрів адмінпослуг, будинків культури.

Лист АМУ (завантажити)

Сьогодні на засіданні Уряду було піднято питання перерахування громадам коштів субвенції на соціально-економічний розвиток. Було повідомлено, що до 17 вересня буде проведений аудит проектів, на які спрямовуються кошти, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 №500-р. Фінансування об’єктів соціально-важливої інфраструктури буде продовжено.

АМУ стурбована відсутністю прогнозних показників Держбюджету на 2020–2022 роки

До Асоціації міст України від органів місцевого самоврядування надходять численні звернення щодо відсутності низки прогнозних показників Державного бюджету (на 2020-2022 роки), зокрема в частині міжбюджетних трансфертів, без яких неможливе складання у 2019 році розрахунків місцевих бюджетів на середньостроковий період.

Асоціація міст України направила лист до Міністерства фінансів України, у якому висловила стурбованість цією ситуацією.

Починаючи з 2019 року в Україні запроваджено середньострокове бюджетне планування у результаті прийняття Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» від 06.12.2018 №2646-VIII.

Одним із етапів середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні є складання та розгляд прогнозу місцевого бюджету і прийняття відповідного рішення. Відповідно до норм Бюджетного кодексу України (ст. 751) місцевий фінансовий орган щороку спільно з іншими головними розпорядниками бюджетних коштів відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку України і відповідної території, та з урахуванням Бюджетної декларації складає прогноз місцевого бюджету і подає до 15 серпня року, що передує плановому виконавчих органів відповідних місцевих рад прогнози відповідних місцевих бюджетів.

Зважаючи на те, що згідно бюджетного законодавства Міністерство фінансів України доводить виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до прогнозів місцевих бюджетів та проектів місцевих бюджетів, Асоціація міст України звернулась з проханням до Мінфіну надати:

– роз’яснення для органів місцевого самоврядування щодо порядку здійснення прогнозу місцевих бюджетів на середньостроковий період за відсутності прогнозних показників Державного бюджету та/або Бюджетної декларації;

– показники Державного бюджету, що необхідні для складання у 2019 році розрахунків місцевих бюджетів на середньостроковий період, зокрема обсяги міжбюджетних трансфертів.

Бюджетний процес 2019: експерти показали зміни у формуванні та виконанні місцевих бюджетів

У 2019 році однією з особливостей бюджетного процесу в Україні стало запровадження середньострокового планування на місцевому рівні. Відповідно, зазнали змін процеси і процедури підготовки місцевих бюджетів.

У зв’язку з запровадженням середньострокового бюджетного планування, стадій бюджетного процесу стало більше: 

  1. складання та розгляд Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення щодо них;
  2. складання проектів бюджетів;
  3. розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (або рішення про місцевий бюджет);
  4. виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (або рішення про місцевий бюджет);
  5. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Але повноцінний процес середньострокового бюджетного планування на рівні місцевих бюджетів розпочнеться з 2020 року. У 2019 році прогноз місцевого бюджету на 2021 і 2022 роки подається до відповідних місцевих рад разом з проектом рішення про місцевий бюджет на 2020 рік. Тобто, у 2019 році не діє норма щодо необхідності подання до 15 серпня місцевими фінансовими органами прогнозу місцевого бюджету місцевим державним адміністраціям (виконавчим органам відповідних місцевих рад), а також щодо його схвалення до 1 вересня та подання (у п’ятиденний термін) відповідним місцевим радам. Ця норма регламентується п.49 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України.

З урахуванням новацій бюджетного законодавства, експерти Програми U-LEAD з Європою розробили оновлені матеріали (ЗАВАНТАЖИТИ), що стосуються основних етапів формування та виконання місцевих бюджетів.