мінфін Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Мітки: мінфін

Оприлюднено перелік банків, через які здійснюватиметься виплата пенсій, грошової допомоги та зарплати працівникам бюджетних установ

Відповідно до вимог пункту 4 Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1231 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1151), Міністерство фінансів України публікує перелік уповноважених банків.

На сьогодні уповноваженими є 45 банків, інформує Міністерство фінансів. 

Перелік уповноважених банків через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ:

АТ «Ощадбанк»

АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

АТ АБ «Укргазбанк»

АТ «Укрексімбанк»

АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК»

АТ «КБ «АКОРДБАНК»

АТ «АКЦЕНТ-БАНК»

АТ «АЛЬФА-БАНК»

АТ «Банк Альянс»

АТ «БАНК ВОСТОК»

АТ КБ «Глобус Банк»

АТ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ»

АТ «Ідея Банк»

АТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК»

АТ «БАНК “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»

АТ «Комерційний Індустріальний Банк»

АТ «АКБ «КОНКОРД»

АТ «Банк Кредит Дніпро»

АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК»

АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»

АТ «КРЕДОБАНК»

АТ «КРИСТАЛБАНК»

АТ АКБ «Львів»

АТ «МЕГАБАНК»

АТ «МЕТАБАНК»

АТ «МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК»

АТ «МОТОР-БАНК»

АТ «МТБ БАНК»

АТ «ОТП Банк»

АТ АБ «ПІВДЕННИЙ»

АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»

АТ «ПОЛІКОМБАНК»

АТ «Полтава-банк»

АТ «ПРАВЕКС БАНК»

АТ «ПроКредит Банк»

АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»

АТ «АКБ «РАДАБАНК»

АТ «Райффайзен Банк Аваль»

АТ «БАНК СІЧ»

АТ «ТАСКОМБАНК»

АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК»

АТ «УкрСиббанк»

АТ «Універсал Банк»

АТ «БАНК ФОРВАРД»

АТ «Юнекс Банк»

У Мінфіні назвали заклади з найвищими середніми витратами на 1 студента-бюджетника на Прикарпатті

На основі зібраних даних про функціонування у 2018 році закладів вищої освіти (III-IV рівнів акредитації) Міністерство фінансів підготувало новий інтерактивний аналітичний інструмент («дешборд»), який дозволяє здійснити порівняльний аналіз діяльності закладів вищої освіти як в цілому по країні, так і в розрізі окремих закладів.

Дані були зібрані по закладах вищої освіти, що знаходились у сфері управління Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я та Державної податкової служби. Всього проаналізовано дані по 167 закладах вищої освіти, в яких навчалося 340 тис. студентів за державним замовленням (приведений контингент*). Сукупні видатки державного бюджету (загальний фонд) на оплату послуг з підготовки фахівців цими закладами у 2018 році становили понад 15 млрд грн.

Аналіз включає, як кількісні, так і якісні показники діяльності закладів вищої освіти. Інформація про кількісні та вартісні показники діяльності була зібрана в рамках огляду видатків щодо підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів закладами вищої освіти. Якісні показники діяльності закладів вищої освіти визначені на основі розрахунків аналітичного центру CEDOS. Міністерство освіти та науки України та Міністерство охорони здоров’я України надали інформацію щодо закладів, які знаходяться у їх сфері управління. До аналізу не включено деякі заклади, по яких немає повних даних, або які знаходяться в стані ліквідації.

Аналіз зокрема показав, що підготовка фахівців закладами вищої освіти сконцентрована в 5 регіонах: м. Києві та Харківській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях. На ці 5 регіонів припадає 50% закладів вищої освіти, що отримують кошти з державного бюджету. Ці заклади навчають понад 59% відсотків студентів за держзамовленням, на підготовку яких припадає понад 65% витрат державного бюджету.

Щодо Івано-Франківської області, то аналіз показав, що середні розрахункові витрати на підготовку одного студента за державним замовленням в 2018 році становили 38, 5 тис. грн.

Також у Мінфіні назвали заклади з найвищими середніми витратами на 1 студента-державника на Прикарпатті:

Ознайомитись з дешбордом можна за посиланням:  https://mof.gov.ua/uk/the-reform-of-education

Нагадаємо, що на початку червня 2019 року Міністерство фінансів опублікувало інтерактивний аналітичний інструмент («дешборд»), який дозволяє побачити бюджетні видатки на загальну середню освіту: https://mfu.if.ua/u-minfini-nazvaly-vartist-richnoyi-pid/

 

 

АМУ направила в парламент пропозиції до Держбюджету на 2020 рік

Асоціація міст України проаналізувала законопроєкти «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№2000 від 15.09.2019) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№2144 від 16.09.2019), що перебувають на розгляді в парламенті та направила свої зауваження і пропозиції до цих законопроєктів у Комітет Верховної ради України з питань бюджету та профільних парламентських комітетів за кожною сферою.

У законопроєкті «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Асоціація міст України пропонує:
  • Збільшити обсяг освітньої субвенції на 27,5 млрд грн.
  • Збільшити фінансування Програми державних гарантій медичного обслуговування населення на 31,9 млрд грн.
  • Збільшити розмір додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я на 12,1 млрд грн.
  • Передбачити додаткову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти.
  • Передбачити 19 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
  • Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад в обсязі 5 млрд грн.
  • Визначити обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження у сумі 0,4 млрд грн.
  • Виключити з Законопроєкту норму щодо зупинення на 2020 рік дії окремих положень статей 121, 122 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
  • Спрямувати 20% коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах безпосередньо до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.
  • Списати заборгованість за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2009-2014 роках.
  • Продовжити оподаткування акцизним податком реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального з метою недопущення втрат місцевих бюджетів в частині акцизного податку на пальне.
  • Законодавчо встановити з 2020 року та наступних років оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема пільг на проїзд та послуг зв’язку. Передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на такі цілі в розмірі 6 млрд грн.
  • Передбачити 2,2 млрд грн у державному бюджеті на погашення боргів за надані гарантовані державою пільги у 2015-2016 роках.
  • Передбачити у державному бюджеті 2020 року кошти на сплату енергопостачальним підприємствам штрафних санкцій по рішеннях суду, які виникли внаслідок несвоєчасного перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на пільги та субсидії, в розмірі не менше 7 млрд грн.
Крім того, з метою забезпечення підвищення рівня надходжень до місцевих бюджетів Асоціація міст України надала пропозиції змін до Податкового кодексу України.
Лист АМУ з пропозиціями до проєкту Держбюджету 2020 року та Податкового кодексу.
Пропозиції та зауваження АМУ до законопроєкту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» передбачають:
  • Запобігання перекладанню на місцеві бюджети видатків на підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • Передбачення джерел фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
  • Визначення процедури фінансування закладів освіти на перехідний період переоформлення ними установчих документів;
  • Врегулювання механізму фінансування закладів дошкільної освіти, дошкільних підрозділів (відділень, груп) початкових шкіл, сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек;
  • Передачу повноважень з регулювання комунальними підприємствами водопостачання, водовідведення та теплопостачання органам місцевого самоврядування.
Лист АМУ з пропозиціями до Бюджетного кодексу України.

АМУ: Мінфін вважає освіту непріоритетною галуззю?

У відповідь на звернення учасників Дня діалогу з владою, що відбувся 18 червня 2019 року у рамках ХV Українського муніципального форуму в м. Одеса, до Асоціації міст України надійшов лист від 06.08.2019 року № 05210-02-10/20051 Міністерства фінансів України щодо окремих проблемних питань місцевих бюджетів, зокрема про удосконалення формули розподілу освітньої субвенції.

Нагадуємо, що Асоціація міст України уже другий рік у складі робочої групи, створеної при МОН, веде діалог із Міністерством освіти і науки України, як розробником формули розподілу освітньої субвенції, та Міністерством фінансів України щодо удосконалення механізму розподілу коштів із державного бюджету місцевим бюджетам. Ці кошти мають бути спрямовані на встановлені законодавством України гарантії педагогічним працівникам, зокрема, закладів загальної середньої освіти, на відповідний рівень оплати праці та пов’язаного з цим забезпечення якісної освіти здобувачам освіти.

У той же час Мінфін розглядає формулу розподілу освітньої субвенції виключно як механізм, що насамперед має «стимулювати органи місцевого самоврядування до здійснення заходів щодо оптимізації неефективної мережі». Підтримуючи необхідність раціонального спрямування коштів та необхідність оптимізації мережі, зауважуємо, що при наявності «максимально ефективної мережі закладів освіти» (виходимо із показників окремих громад, де наповнюваність класів є вищою, ніж закладено у формулі, або ж відповідає нормам) спостерігається дефіцит освітньої субвенції. При цьому органи управління освітою встановлюють надбавку педагогічним працівникам на мінімальному рівні (5%), тобто фінансують оплату праці освітян у «режимі економії».

На думку Мінфіну, «дефіцит коштів освітньої субвенції місцеві ради мають покривати за рахунок власних доходів». Із такою позицією можна погодитись, якщо місцева рада сама прийняла рішення утримувати неефективну мережу і не робить кроків щодо її оптимізації. У той же час дефіцит освітньої субвенції також пов’язаний із відсутністю належного ресурсного забезпечення із Державного бюджету України встановлених на законодавчому рівні стандартів та гарантій здобувачам освіти. Адже закладені на рівні Закону України «Про освіту» та інших нормативно-правових актів гарантії здобувачам освіти не фінансуються.

Наприклад, неврахування реального контингенту учнів у формулі призводить до значного недофінансування з державного бюджету освіти (наприклад, при розрахунку коштів на 2020 рік враховується контингент учнів станом на 5 вересня 2018 року, що не дозволяє врахувати реальну кількість учнів). Міністерство фінансів України, беручи до уваги пропозиції Асоціації міст України, у листі зауважує, що на ці потреби потрібно додатково спрямувати понад 2 млрд гривень. Однак, ні Мінфін, ні МОН не вживають заходів щодо направлення таких коштів на оплату праці працівникам освіти.

Таким чином, нівелюються норми абзацу другого частини шостої статті 78 Закону України «Про освіту», які передбачають, що «розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти, які навчаються на відповідній території, з урахуванням таких факторів:

– рівень освіти;

– категорія території, на якій розташований заклад освіти;

– наявність здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

– особливості навчання здобувачів освіти з національних меншин;

– необхідність підвезення здобувачів освіти до закладу освіти та у зворотньому напрямку;

– інших факторів».

Так само не фінансуються з державного бюджету встановлені законодавством України гарантії здобувачам освіти на здобуття освіти за індивідуальною формою навчання, недостатньо виділяється коштів на оплату праці вихователів груп подовженого дня, взагалі не закладаються кошти на заміну тимчасово відсутніх педагогічних працівників.

Мінфін констатує, що «неінфляційні джерела покриття додаткових видатків відсутні», при цьому не фінансуючи належним чином захищені видатки бюджету загального фонду (зокрема, оплату праці педагогічних працівників), чим визначає галузь освіти непріоритетною.

Мінфін починає централізацію IT-складової управління державними фінансами

Кабінет міністрів затвердив Концепцію IT-централізації системи управління державними фінансами СУДФ), погодив створення управляючого комітету ITCУДФ та окремої установи (FinIT), через які буде здійснюватися цей процес.

Затвердження Концепції та її реалізація до 2021 р. надає змогу

· досягти узгодженості розвитку IT-складової у відомствах, які входять до СУДФ;
· створити єдиний інформаційний ландшафт IT-систем;
· підвищити рівень інтеграції систем та процесів;
· запровадити єдину комплексну політику захисту інформації;
· оновити кадровий склад.

Планом дій, зокрема, передбачено, що IT-функції новостворених податкової та митної служб буде повністю передано до нової установи вже до кінця поточного року. До кінця березня 2020 року туди ж перейдуть IT-функції Мінфіна та ДКСУ, а функції ДСФМ – до кінця червня 2020 року, інформує Мінфін.

«З того моменту, як ми у Мінфіні вже майже чотири роки тому безпосередньо почали розкривати інформацію про бюджет – від транзакцій казначейства і до виконання місцевих бюджетів – прекрасно розуміємо, наскільки важливою є якість і повнота даних про державні фінанси, а також легкість доступу до них, – каже міністр фінансів Оксана Маркарова. – Тому ми вболіваємо за якнайшвидше налагодження взаємодії між масивами даних основних гравців у сфері державних фінансів – ДКСУ, Мінфіна, ДПС, ДМС. Адже чим простіше буде обмін інформацією і чим зручніше IT-структура, тим швидше ми зможемо надавати насправді якісні державні послуги нашим громадянам».

АМУ у зверненні до Прем’єр-міністра: ДФС беззаперечно зобов’язана надавати громадам звітність про нараховані та сплачені податки

11 липня Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням зобов’язати Державну фіскальну службу виконувати чинні норми Податкового кодексу України (пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12) щодо надання за запитами органів місцевого самоврядування інформації в розрізі платників податків та видів платежів:

  • про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним; про суми списаного податкового боргу;
  • розстрочені і відстрочені суми податкового боргу і грошових зобов’язань платників податків; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
До Асоціації міст України надходять численні звернення органів місцевого самоврядування про те, що територіальні органи ДФС відмовляють їм у наданні звітності про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів у розрізі платників.
ДФС у листі від 20.02.2019 р. №5616/7/99-99-07-02-02-17 до своїх територіальних підрозділів повідомляє, що інформація про сплачені податки та збори на відповідних територіях, суми податкового боргу по кожному платнику податків не може бути надана органам місцевого самоврядування, оскільки є інформацією з обмеженим доступом. Асоціація міст України вважає, що таке трактування ДФС чинних законодавчих норм є помилковим і спричиняє невиконання посадовими особами ДФС норм Податкового кодексу України. Про це АМУ повідомила Главі Уряду у листі від 4 квітня 2019 року №5-180.
Однак Мінфін та ДФС продовжують не виконувати чинні норми пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України – посадові особи територіальних органів ДФС відмовляють органами місцевого самоврядування у наданні звітності про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів і зборів у розрізі платників. Більше того, Мінфін у листі від 05.06.2019 року №11230-17-3/14675 разом з ДФС висловлює позицію, що внесені до Податкового кодексу України,зміни, а саме доповнення пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12, не є достатньою підставою для отримання за запитом органів місцевого самоврядування звітності.
Асоціація міст України наполягає на вирішенні питання надання органам місцевого самоврядування інформації в розрізі платників податків та видів платежів та наголошує на беззаперечності необхідності виконання територіальними органами ДФС норм пп. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України.
Детально позиція АМУ роз’яснена у листі до Глави Уряду (завантажити).

У Мінфіні назвали вартість річної підготовки школяра в Івано-Франківській області

У березні-травні 2019 року Міністерство фінансів збирало дані про використання освітньої субвенції, а також деякі інші кількісні показники функціонування закладів середньої освіти в 2018 році в розрізі окремих шкіл в рамках моніторингу ефективного використання коштів. Інформацію надавали обласні державні адміністрації.

На основі зібраних даних Міністерство фінансів підготувало інтерактивний аналітичний інструмент («дешборд»), який дозволяє побачити бюджетні видатки на загальну середню освіту, як в цілому по країні, так і по окремих областях, чи навіть по окремих школах.

Дані були зібрані з усіх областей (крім територій проведення ООС та тимчасово окупованих територій) та м. Києва. Всього було отримано дані щодо 14,8 тис. окремих шкіл, в яких навчаються 3,9 млн учнів, та працюють 425 тис. вчителів. Загальні видатки цих шкіл 2018 р. склали 82,8 млрд грн. Середні витрати по країні на підготовку одного учня в 2018 році склали 21,3 тис. грн на рік.

В аналізі враховані тільки кількісні показники, такі, як середня наповнюваність класів, середня кількість учнів на одного вчителя; якісні показники, такі як середній бал по ЗНО, в поточному аналізі не враховувались — це задача на перспективу.

До бази увійшла інформація про призупинені школи і не увійшла – про закриті, а дані по опорних школах включають в себе і дані по школах-філіях.

Аналіз, зокрема, показав, що в Івано-Франківській області 677 шкіл, в яких навчаються 151 195 учнів та працюють 20 289 вчителів. Загальні видатки цих шкіл 2018 р. склали 3,5 млрд грн. Середні витрати по області на підготовку одного учня в 2018 році склали 22 924 гривні на рік.

Ознайомитись з дешбордом можна за посиланням: ДЕШБОРД: аналіз ефективності видатків на загальну середню освіту

 

Кабмін визначив порядок проведення верифікації державних виплат

22 травня Уряд визначив Порядок здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій та інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок державних коштів.

Згідно з Порядком, для верифікації буде використовуватись інформація, що впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат. Також чітко прописано порядок надання Міністерством фінансів рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, та порядок їх опрацювання.

Здійснювана Мінфіном верифікація державних виплат має на меті сприяння розбудові справедливої системи соціального забезпечення в Україні, підвищення адресності державних виплат, оптимізації бюджетних видатків, інформує прес-служба Міністерства фінансів України.

Процес верифікації спрямований на те, щоб кінцевими отримувачами державних виплат були саме ті громадяни, які потребують допомоги держави.

3 квітня Уряд також затвердив механізм обробки персональних даних, які використовуються під час верифікації, їх склад, спосіб збору, умови їх зберігання. Крім того, визначено заходи забезпечення захисту персональних даних від несанкціонованого доступу, неправомірного використання або втрати під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Таким чином буде повністю забезпечено захист персональних даних отримувачів державних виплат під час здійснення верифікації цих виплат та підвищиться якість їх обробки.

Щоб остаточно врегулювати на законодавчому рівні повномасштабний аудит пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, Мінфін розробив законопроект «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», який на початку 2019 року був схвалений Кабміном і зареєстрований у ВРУ за № 9511. Прийняття цього закону дозволить законодавчо врегулювати основні правові та організаційні засади здійснення верифікації державних виплат.

Протягом 2018 року за результатами верифікації державних виплат Мінфін надав понад 7,5 млн. рекомендацій щодо перевірки близько 2,6 мільйонів отримувачів соціальної допомоги.

Органами, що здійснюють такі державні виплати, підтверджено до повернення в бюджет за вказаний період неправомірно призначених державних виплат на загальну суму понад 50 млн. гривень, які можуть бути спрямовані на підвищення адресності державних виплат.

Довідково:

  • Верифікація державних виплат – це комплекс заходів зі із збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних суб’єктів надання інформації.
  • Мінфін здійснює повноваження з контролю за дотриманням бюджетного законодавства у в частині верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування визначені Бюджетним кодексом України, з дотриманням Конституції України, законів України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про банки та банківську діяльність», інших норм законодавства і лише в інтересах економічного добробуту та прав людини.

Новини Мінфіну: успішно пройшла закупівля кохлеарних імплантів для дітей з вадами слуху

Закупівля кохлеарних імплантів для дітей із незворотними вадами слуху, що здійснювалась через систему ProZorro, завершилась 17 травня. В результаті вже підписано договори на поставку медичного обладнання з переможцями відкритих торгів.

На проведення імплантаційного слухопротезування та заміни зовнішньої частини мовного процесора для таких дітей у держбюджеті на 2019 рік передбачено 450 млн грн.

Про це інформує прес-служба Міністерства фінансів України.

1.На поставку 64-х мовних процесорів до систем кохлеарної імплантації на загальну суму близько 25 млн грнпідписали договори з такими компаніями:

  • ТОВ «Діатех-Україна» на поставку 4-х мовних процесорів на суму 960 000 грн;
  • ТОВ АННА-МЕД – 2-х мовних процесорів на суму 416 765 грн;
  • ТОВ «Центр слухової реабілітації «АВРОРА» – 4-х мовних процесорів на суму 1 121 788 грн;
  • ТОВ Універсал «Медичне обладнання» – 54-х мовних процесорів на суму 22 463 997 грн.

Окрім цього, 19 квітня розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю ще 74-х мовних процесорів. Очікувана вартість закупівлі складає 20 350 000 гривень, проведення аукціону планується на 25 червня.

Після завершення закупівлі мовних процесорів очікується закупівля 138 одиниць обладнання (що на 17 одиниць більше, ніж було заплановано). Економія бюджетних коштів тут складе понад 6 млн грн.

2.На поставку450-ти систем імплантаційного слухопротезування вартістю більше, ніж 308,4 млн грн підписали договори з:

  • ТОВ «Центр слухової реабілітації «АВРОРА» на поставку 50-ти систем на суму 32 988 100 грн;
  • ТОВ Універсал «Медичне обладнання» – 180-ти систем на суму 138 240 013 грн;
  • ТОВ КІНД Інтерслух Київ – 220-ти систем на суму 137 215 000 грн.

Крім цього, 23 квітня розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю 50-ти систем. Очікувана вартість закупівлі – 34 850 000 грн. Аукціон заплановано на 1 липня.

Після завершення закупівлі систем імплантаційного слухопротезування відбудеться запланована закупівля 500 одиниць обладнання. Економія коштів бюджету складе понад 44 млн грн.

3. На поставку 17-ти систем імплантації кісткової провідностіпідписали договір з ТОВ «Універсал. Медичне обладнання» на близько 5,3 млн грн. Економія бюджетних коштів за вказаним лотом складає 2 млн гривень.

Поставка зазначеного медичного обладнання має відбутись протягом 21 дня з моменту отримання постачальником заявки від Інституту отоларингології ім. О. Коломійченка.

Вказаний обсяг видатків забезпечить надання відповідної допомоги усім дітям, які зареєстровані у черзі на проведення оперативного втручання та заміну мовних процесорів станом на початок 2019 року і тим, які будуть зареєстровані у черзі протягом поточного року. Так, передбачається провести операції з кохлеарної імплантації 505 дітям (в черзі станом на 01.01.2019 – 379 дітей) та замінити мовні процесори 224 дітям (в черзі станом на 01.01.2019 – 189 дітей).

Додамо, що на Івано-Франківщині зараз 68 дітям встановили імпланти, ще 30 планують прооперувати до кінця року. Операції здійснюють за державний кошт. 12 травня на території Комплексу колишнього палацу Потоцьких в Івано-Франківську провели акцію та фотовиставку дітей – носіїв кохлеарних імплантів.

Організувала захід громадська організація «Глухота не вирок» з метою: проінформувати суспільство про те, що таке кохлеарна імплантація, донести інформацію до батьків, чиї дітки перебувають на черзі по вживленню кохлеарних імплантів, згуртувати дітей, які перебувають у схожій ситуації, дати можливість поспілкуватися та показати результати реабілітації дітей після кохлеарної імплантації та слухопротезування.

Уряд прийняв постанову про внесення змін до Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів

24 квітня 2019 року Уряд прийняв постанову про внесення змін до Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів.

Прийняті зміни мають на меті узгодити Основні засади з чинною редакцією частини третьої статті 26 Бюджетного кодексу України щодо організації і здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів у своїх установах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів, інформує Міністерство фінансів України.

Також уточнено період звітування Мінфіну про стан організації і здійснення внутрішнього контролю в державних органах, яке в контексті вимог Основних засад розпочнеться з 2020 року за результатами діяльності за 2019 рік.