держбюджет Архів — Фінансове управління Івано-Франківської міської ради

Мітки: держбюджет

Президент підписав бюджет на 2022 рік. Що він передбачає

Президент України Володимир Зеленський 10 грудня підписав бюджет на 2022 рік. Верховна рада схвалила 2 грудня у другому читанні та в цілому проєкт державного бюджету на 2022 рік. Після внесення правок ухвалений документ передбачає понад 50 мільярдів гривень додаткових доходів та видатків.

Відповідний законопроєкт за номером 6000 на засіданні 2 грудня підтримали 268 народних обранців, інформує Суспільне.

Напередодні голосування бюджетний комітет Ради погодив зміни до проєкту, які передбачають збільшення доходів та видатків на більш як 50 мільярдів гривень. Комітет завершив обговорення змін по третій годині ночі.

Як пояснив під час виступу у Раді перед голосуванням за документ міністр фінансів Сергій Марченко, збільшення розміру бюджету стало можливим, зокрема, завдяки перегляду макроекономічного прогнозу.

“З часу підготовки проєкт бюджету відбулися суттєві зміни у частині перегляду макроекономічних припущень та намітились основні тренди та ризики, які впливатимуть на бюджет наступного року”, – зазначив він.

Надходження до загального фонду держбюджету передбачається внаслідок зростання рентної плати за користування надрами природного газу та нафти на 24 мільярди гривень, податку на прибуток підприємств – на 21 мільярд гривень, вітчизняного ПДВ – на 13 мільярдів гривень, імпортного ПДВ – на 6,5 мільярда гривень, акцизного податку – на 2,7 мільярда гривень, екологічного податку – на 1,7 мільярда гривень. Водночас на 11 мільярдів зменшений прогнозований прибуток бюджету від податків з доходів фізичних осіб відповідно до меморандуму, підписаного з органами місцевого самоврядування щодо врегулювання проблем у сфері електропостачання.

Загалом доходи до держбюджету до другого читання визначені у сумі 1 трильйон 332 мільярди гривень. При цьому видатки сягають 1 трильйона 521 мільярда гривень. Граничний обсяг дефіциту був збережений на рівні 3,5% ВВП.

“Урядом підготовлений збалансований та реалістичний проєкт головного фінансового документа держави. Пріоритети, які були визначені президентом, Верховною радою та урядом, збережені. Це – зростання зарплат медикам, забезпечення житлом ветеранів, збільшення стипендій студентам, зростання видатків на інклюзивну освіту, продовження масштабної цифровізації населення та підготовка до всеукраїнського перепису населення, розвиток інфраструктури забезпечення потреб сектору безпеки та оборони”, – додав міністр.

Марченко пояснив, що близько 25 мільярдів додаткових коштів мають бути спрямовані на інфраструктуру – реконструкцію та будівництво нових закладів охорони здоров’я та освіти, спортивних майданчиків та палаців спорту (9 мільярдів), розбудову аеропортів і створення національного авіаперевізника (4,4 мільярда), підтримку залізничного транспорту (4,3 мільярда), облаштування державного кордону (1,1 мільярда), розвиток туристичної інфраструктури, національних природних парків та заповідників (500 мільйонів).

Понад 8 мільярдів гривень буде спрямовано на розвиток окремих галузей економіки, зокрема на виплати сертифікатами по тисячі гривень вакцинованим українцям (3 мільярди), компенсацію відсоткових ставок за кредитами та договорами в галузі машинобудування (1 мільярд), реконструкцію та відновлення системи меліорації (1 мільярд), реалізацію загальнодержавної програми “Питна вода України” (1 мільярд), технічне переоснащення та модернізацію державних вугільних підприємств (400 мільйонів), стимулювання розвитку індустріальних парків (400 мільйонів), створення центрів креативної індустрії (200 мільйонів) та на запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству (200 мільйонів).

На 3,1 мільярда гривень зростуть видатки на охорону здоров’я – підвищення зарплат медпрацівникам, які не підпадають під право медичних гарантій (2 мільярди), надання високоспеціалізованої медичної допомоги закупівлю лікарських засобів (300 мільйонів), централізовану закупівлю медичного обладнання (244 мільйони) та виплати медпрацівникам у зв’язку з переїздом на нове місце роботи та перекваліфікацію (100 мільйонів).

2 мільярди гривень буде додатково спрямовано на потреби освіти і науки. Серед них – забезпечення освітніх закладів підручниками (понад 500 мільйонів), створення президентського університету (400 мільйонів), реалізацію програми “Здорова Україна” (150 мільйонів), розвиток матеріально-технічної бази закладів освіти, проведення досліджень науковими установами (200 мільйонів), розвиток наукової інфраструктури – 190 мільйонів.

Додатковий 1 мільярд надійдуть на розвиток фізичної культури та спорту – зокрема, створення спортивних комплексів для проведення Євробаскету, розвитку баз олімпійської підготовки та реабілітацію дітей з інвалідністю.

Ще 5 мільярдів буде спрямовано на підтримку культури – зокрема, на проєкт “Велика реставрація” (2,8 мільярда), кіноіндустрію (1 мільярд), книговидавничу справу та популяризацію української літератури (183 мільйони).

Сума, передбачена в бюджеті на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2022 році залишилася незмінною з першого читання — 1 млрд 871 млн 276,7 тис. гривень. Це — не дофінансування. Відповідно до закону “Про Суспільне телебачення та радіомовлення”, фінансова підтримка має становити 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Таким чином, фінансовий план НСТУ на 2022 рік передбачав фінансування на рівні близько 2,4 мільярда гривень. З обсягів даної суми поточні видатки мали б становити 2224,7 мільйона гривень, капітальні видатки – 170 мільйонів.

Видатки на цифровізацію будуть збільшені на 1,8 мільярда гривень. На підготовку до проведення Всеукраїнського перепису населення буде виділено 416 мільйонів гривень.

На підтримку місцевої влади щодо теплопостачання буде додатково виділено близько 1,5 мільярда гривень. Видатки на національну безпеку та оборону зростуть на 3,7 мільярда гривень.

 

Зміни до держбюджету-2022: громади проти

Учора, 19 жовтня, міський голова Руслан Марцінків взяв участь у нараді Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України. Там обговорили законопроєкт №6062 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”.

Законопроєкт напряму впливає на проєкт Державного бюджету України на 2022 рік і сьогодні, 20 жовтня, його розглядатимуть у Верховній Раді. Громади категорично проти, повідомляє міський голова на сторінці у фейсбуку.

Так, пропонується ліквідувати бюджет розвитку місцевих громад, та вилучити залишки освітньої субвенції. За новими змінами планують надати Мінфіну та місцевим державним адміністраціям повноваження зупиняти рішення місцевих рад про бюджет. Таким чином держава ще більше позбавить місцеве самоврядування самостійності, гарантованої Конституцією, зазначає мер.

У законопроєкті №6062 також пропонують ввести зміни до Бюджетного кодексу, які стосуються середньострокових позик і можуть “коштувати” місцевим бюджетам 9 мільярдів гривень.

“Загалом Асоціація міст України напрацювала 15 ґрунтовних пропозицій та зауважень до цього законопроєкту та взяла участь у засіданні Бюджетного комітету. Але він натомість рекомендує Парламенту ухвалити Законопроект про зміни до Бюджету у першому читанні. Громади – проти. І мовчати вони не будуть, – йдеться у дописі.

 

Верховній Раді представили законопроєкт про бюджет-2022

Міністр фінансів Сергій Марченко представив у Раді законопроєкт №6000 про державний бюджет України на 2022 рік.

Міністр почав виступ із того, що в цьому році бюджетний процес кардинально відрізняється від попередніх бюджетів – за його словами, “вперше в історії незалежної України бюджет розроблявся на основі бюджетної декларації”, інформує видання “Економічна правда”.

За словами Марченка, бюджет-2022 є бюджетом інвестицій в людину, країну та майбутнє.

Він додав, що у 2022 році найважливіший пріоритет – медики, військові, ветерани війни.

“Уперше з 2017 року ми плануємо збільшити стипендії студентам”, – сказав під час доповіді міністр.

Марченко додав, що бюджет-2022 є реалістичним та збалансованим, “грунтується на прогнозі, що передбачає подальше пожвавлення економічної динаміки”.

За його словами, зростання реального ВВП планується на рівні 3,8%. Фінансовий ресурс, на який розраховує держава у 2022 році, – 1 трлн 466 млрд грн.

Міністр підкреслив, що за умов схвалення змін до Податкового кодексу (прийняття так званого “антиахметівського” законопроєкту 5600 – ред.) “можливе залучення додаткового ресурсу у сумі 30 млрд грн”.

Марченко також попросив підтримати законопроєкт 5600.

Доходи бюджету, за його словами, зростуть на 160 млрд грн – до 1 трлн 267 млрд грн.

Він додав, що понад 50% надходжень загального фонду держбюджету планують отримати за рахунок ПДВ – плюс 72,5 млрд грн.

Міністр запевнив, що надходження, які прогнозують отримати у наступному році, є реалістичними.

“Припущення щодо роздутої податкової бази, які були предметом для обговорення при прийнятті минулорічного бюджету, не відповідають дійсності”, – підкреслив він.

Марченко також розповів, що половина всіх видатків бюджету припадає на охорону здоров’я, соціальний захист та освіту.

Сектор оборони та безпеки – 21%, за його словами, капітальні видатки зростуть майже на 17 млрд грн.

Для реалізації інвестпроєктів, за словами міністра, планують залучити кредитні кошти від міжнародних фінансових організацій, зокрема, на сьогодні в бюджеті враховано 25,5 млрд грн таких коштів.

“За умови своєчасного виконання договорів, ресурс може бути більше 420 млрд грн”, – додав він.

За словами глави Мінфіну, у 2022 році “безпрецедентно” зростає обсяг коштів за програмою медгарантій – на 34 млрд грн, до 158 млрд грн.

На боротьбу з COVID планують спрямувати орієнтовний ресурс 22 млрд грн, це на 5 млрд грн більше, ніж цього року.

На систему громадського здоров’я та закупівлю вакцин від COVID для населення передбачено 6 млрд грн.

Зарплата лікаря у 2022 році, за словами Марченка, буде більше 20 тис грн, для середнього медперсоналу – 13500 грн.

Видатки зведеного бюджету на освіту – понад 7% ВВП, з держбюджету видатки додатково складуть 16,7 млрд грн.

На зарплати 430 тис вчителів додатково планують виділити 8,4 млрд грн. За програмою “Нова українська школа” виділять 1,4 млрд грн.

Також, за словами міністра, 2,6 млрд грн заплановано виділити на підтримку 264 тис осіб з інвалідністю.

На пенсійне забезпечення у 2022 році спрямують 200,6 млрд грн – ці видатки передбачають індексацію пенсій для більш ніж 9 млн пенсіонерів, здійснення доплат до пенсій 411 тис військовослужбовців.

Загальний ресурс у бюджеті-2022 на нацбезпеку і оборону – 319,4 млрд грн, або 5,95% ВВП.

Ресурс для Міноборони – передбачається на рівні 164,3 млрд грн.

На розвиток дорожньої інфраструктури заплановані кошти в розмірі 124,1 млрд грн.

Про основні показники бюджету-2022 детальніше тут: 

Уряд затвердив проєкт держбюджету на 2022 рік: на що спрямують наші податки.

Уряд затвердив проєкт держбюджету на 2022 рік: на що спрямують наші податки

Кабінет Міністрів 15 вересня на засіданні схвалив проєкт держбюджету на 2022 рік, міністр фінансів Сергій Марченко представив основні статті доходів та видатків документу, який вже передали до Верховної Ради.

Про це інформує видання “Економічна правда”. 

Основні показники держбюджету

Дефіцит становить 3,5% ВВП, або 188 млрд грн. Фінансувати будуть завдяки приватизації (8 млрд), міжнародним фінансовим організаціям (82,7 млрд грн), ОВДП (420 млрд грн) та ОЗДП.

Доходи

Доходи визначено у 1,277 трлн грн (+166 млрд грн до 2021 року).

Найбільше дохідна частина завдячує податку на додану вартість – 564,5 млрд грн (+72,5 млрд грн до 2021 року). Збільшення планують через роботу з тіньовою економікою. Завдяки детінізації, зауважив Марченко, з травня торік бюджет отримав 43 млрд грн.

Друга найбільша складова доходів – податок з фізосіб, що становить 160,8 млрд грн (+23,2 млрд грн).

Видатки

Видаткова частина становить 1,465 трлн грн (+103 млрд грн).

На армію виділяють 5,95% ВВП країни, або 319,4 млрд грн. На Міноборони виділять 131 млрд грн.

На медицину заклали цьогоріч 197,2 млрд грн, з урахуванням підвищених мінімальних зарплат лікарям та медперсоналу. Найбільше,157,2 млрд грн піде на програму медичних гарантій. На 4 млрд грн планують побудувати нові заклади охорони здоров’я.

Дещо менше, 185,6 млрд грн, виділяють на освіту, переважно завдяки підвищенню зарплат вчителей та стипендій студентам. Зокрема, не забули про 100 млн грн на президентський університет. Ще 8,9 млрд грн спрямують на інклюзивну освіту. На розвиток науки виділяють 13,8 млрд грн.

На соціальний захист виділяють 320,1 млрд грн, на пенсії – 200,6 млрд грн. Марченко зазначив, що бюджет забезпечує повне фінансування житлово-комунальних послуг на суму 34 млрд грн (9 млрд грн – з частини бюджету 2021 року). На підтримку ветеранів виділили 13,9 млрд грн.

Понад 120 млрд грн підуть на нові дороги, мости та аеропорти. На культуру і мистецтво Мінфін віддав 13,5 млрд грн, на фізичну культуру та спорт – 11,3 млрд грн.

На розвиток транспортної інфраструктури передбачено 16,1 млрд грн. Щодо енергетики, то 4,5 млрд грн спрямують на підтримку вугільної галузі.

Агропромисловості віддали 8 млрд грн. Крім того, залишаються програми розвитку підприємництва: 3 млрд на доступні кредити “5-7-9” та 10 млрд на портфельні держгарантії.

На розвиток регіонів Мінфін визначив 53,3 млрд грн, а на цифровізацію – 7,9 млрд грн. Стратегічна промисловість отримає 7,5 млрд грн на розвиток космічної галузі та оборонно-промисловий комплекс.

Нагадуємо, проєкт державного бюджету України на 2022 рік містить, зокрема, скорочення дефіциту до 3,5%, а також зростання зарплат лікарів до 20 тисяч грн, придбання житла усім ветеранам АТО з черги, підвищення стипендій.

 

Житло для ветеранів, зарплати лікарям, скорочення дефіциту. Основні показники держбюджету-2022

Проєкт державного бюджету України на 2022 рік містить, зокрема, скорочення дефіциту до 3,5%, а також зростання зарплат лікарів до 20 тисяч грн, придбання житла усім ветеранам АТО з черги, підвищення стипендій.

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів під час прес-конференції 14 вересня, інформує “Економічна правда”. 

Макропоказники бюджету

Як і передбачено Бюджетною декларацією, дефіцит держбюджету планують скоротити з 5,5% цьогоріч до 3,5% у 2022 році – на рівні 188 млрд грн.

Переважно перекривати дефіцит планують завдяки внутрішній держпозиці (ОВДП), яка становить до 70% фінансування. Також залучатимуть зовнішні запозичення у формі ОЗДП та співпраці з міжнародними партнерами.

Шмигаль зауважив, що поступово уряд хоче збільшувати частку внутрішніх запозичень перед зовнішніми.

Доходи держбюджету становлять 1,277 трлн грн (+166 млрд грн проти показників 2021 року). Видатки, натомість, становитимуть 1,465 трлн грн (+103 млрд грн).

Також Шмигаль розповів, що витрати на сектор безпеки й оборони залишаться на рівні 5,95% від ВВП (торік становили 5,93%).

Номінальний ВВП очікується на рівні 5,368 трлн грн. “Затверджена бюджетна декларація, фактично йдемо в межах цієї декларації”, – зазначив прем’єр.

Середньомісячна зарплата наступного року очікується у 15 258 грн, а наприкінці року у грудні вона може зрости й до 17,5 тис грн.

Шмигаль розповів також про закладене зростання експорту та імпорту, курс у макропоказниках закладений у діапазоні 28,6 – 28,7 грн за долар. Крім того, бюджет передбачає зменшення рівня безробіття до 8,5%.

Зарплати, стипендії та житло ветеранам АТО

Як розповів прем’єр, у бюджеті передбачено зростання зарплат лікарів згідно указу президента Володимира Зеленського. Так, “мінімалку” для лікарів заклали на рівні 20 тисяч грн, а середнього медперсоналу – на рівні 13,5 тисяч грн.

Середня зарплата лікарів відтак буде вище 22,5 тис грн, для середнього медперсоналу – понад 14,5 тис грн.

Прем’єр нагадав, що з грудня 2021 року мінімальна зарплата становитиме 6500 грн, а наступного року зростатиме згідно індексації.

Закладено фінансування 100% черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд грн.

З 1 січня передбачено зростання мінімальної стипендії студентам вищих навчальних закладів до 2 тис грн (підвищеної – до 2 550 грн). Також це торкнеться студентів закладів середньої спеціальної освіти: з 480 грн її підвищать у 2,5 раза до 1250 грн.

Також 14 млрд грн закладено на розвиток інфраструктури та цифровізації. Шмигаль розповів і про початок підготовки всеукраїнського перепису населення протягом 2022 року, який проводитимуть з “використанням надсучасних технологій”.

Уряд затвердить проєкт держбюджету на 2022 рік на засіданні 15 вересня

Уряд затвердить проект державного бюджету на 2022 рік на засіданні 15 вересня та одразу передасть його до Парламенту.

Про це на прес-конференції 14 вересня повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє Урядовий портал. 

Очільник Уряду також додав, що, як і минулого року, бюджет буде збалансованим та справедливим.

«Одна з важливих новацій бюджету, яка ґрунтується на указі Президента України, — це встановлення мінімальної зарплати лікарів на рівні 20 тисяч гривень, а мінімальної зарплати середнього медперсоналу — на рівні 13,5 тисячі гривень. Відповідно, середня зарплата лікаря наступного року перевищить 22,5 тисячі гривень. Загалом середньомісячна зарплата в Україні наступного року складе майже 15,5 тисячі гривень», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також звернув увагу на важливі соціальні ініціативи, закладені в проєкті бюджету. Зокрема, планується забезпечити житлом учасників АТО зі статусом внутрішньо переміщених осіб, на що в проекті бюджету закладено 5,5 млрд грн. Також із 1 січня 2022 року до 2 тисяч гривень зросте мінімальна стипендія для студентів закладів вищої освіти та в 2,5 раза зростуть стипендії для студентів закладів професійно-технічної освіти.

«Видатки бюджету зростуть на більш ніж 100 млрд грн. Дефіцит бюджету знижується з 5,5% цього року до 3,5% наступного року. Стратегія Уряду полягає в зменшенні дефіциту та державного боргу, а також його переформатування з акцентом на внутрішні, а не зовнішні запозичення», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Згідно з проектом бюджету, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1277 млрд гривень, що на 161 млрд гривень більше у порівнянні з 2021 роком. Витрати держбюджету складуть 1465 млрд гривень.

За словами Дениса Шмигаля, пріоритетами бюджету залишається збільшення фінансування армії, інфраструктури, медицини, освіти, соціальних програм. Також Прем’єр-міністр наголосив, що вперше в історії кошторис сформовано на основі бюджетної декларації на 3 роки, що забезпечує його реалістичність.

Що обіцяє освіті бюджет 2020 року?

14 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (законопроєкт №2000 від 15.09.2019 року).

Аналітичний центр АМУ проаналізував основні показники фінансування галузі освіти, що прогнозуються видатками 2020 року.

Щодо освітньої субвенції

Відповідно до додатка 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам у 2020 році складатиме 77,5 млрд грн, що на 11,4% більше за обсяг освітньої субвенції 2019 року.

Окрім того, буде збільшено обсяги освітньої субвенції окремим бюджетам, у яких у закладах загальної середньої освіти відбувається зростання контингенту учнів. Так, Асоціація міст України у складі міжвідомчої робочої групи Міністерства освіти і науки України під час доопрацювання Формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами вже два роки наполягала на врахуванні реального контингенту здобувачів освіти. Минулого року Міністерство освіти і науки України підтвердило наявність такої проблеми у зв’язку з численними зверненнями з різних регіонів України та визнало, що на у 2019 році коштів не вдалось закласти.

ДовідковоФормульний розрахунок не враховує зміну мережі класів станом на 5 вересня, що передує плановому бюджетному періоду, оскільки, до розрахунку беруться показники попереднього навчального року. Як наслідок, у тих громадах, де зростає мережа класів, занижується розрахункова кількість ставок педагогічних працівників (в т.ч. асистентів вчителів). Наприклад, станом на 01.09.2018 року кількість педагогічних ставок у закладах загальної середньої освіти Вінниці зросла на 106,5 ставок, порівняно із 01.09.2017 року, відповідно, місто недоотримало 14,8 млн. грн. обсягу освітньої субвенції на 2019 рік. У м. Житомирі дефіцит коштів на збiльшення контингенту 15,5 млн. гривень, в Івано-Франківську ‒ 13 млн. грн., у Дніпрі ‒ 40 млн гривень, Черкасах  – 35 млн, Луцьку – 30 млн, Умані – 8 млн, Херсоні – 23 млн грн і т. д.

У той же час Міністру освіти і науки України Ганні Новосад за підтримки Мінфіну та в цілому Уряду та Парламенту вдалось сприяти перерозподілу коштів освітньої субвенції для тих громад, де при розрахунках значно занижувалась кількість здобувачів освіти. Так, Прикінцевими положеннями Закону до 1 лютого 2020 року доручено Кабінету Міністрів України опрацювати питання щодо збільшення освітньої субвенції, здійснивши її розподіл між місцевими бюджетами з урахуванням уточненого параметру кількості учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти станом на 5 вересня 2019 року та забезпечивши внесення відповідних змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами. Це дозволить врегулювати питання справедливого розподілу коштів відповідно до реальної кількості учнів та збільшить обсяг освітньої субвенції для окремих громад на 2,2 млрд грн. Окрім того, завдяки такому рішенню збережено власні кошти громад та частково вирішено питання з дефіцитом освітньої субвенції.

Щодо інших трансфертів, передбачених у державному бюджеті на 2020 рік

Відповідно до додатка 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачені у 2020 році такі види трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам, як:

  • субвенція на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази закладів професійно-технічної освіти у розмірі 259 млн грн, що у 5 разів більше, ніж минулого року;
  • субвенція на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» ‒ 1,4 млрд грн, що на 17% більше, ніж минулого року;
  • субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами ‒ 504 млн грн, обсяг якої не змінено порівняно з попереднім бюджетним періодом;

Запроваджено нові види трансфертів:

  • субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» ‒ 3,5 млрд грн (ідеться про забезпечення шкіл необхідним обладнанням);
  • субвенція на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти ‒ 3,8 млрд грн.

У той же час не передбачено у бюджеті на 2020 рік таких видів трансфертів, що були спрямовані з державного бюджету місцевим бюджетам у 2019 році:

  • субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів;
  • субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти.

Окрім того, Міністерству культури, молоді та спорту України передбачено 500 млн грн на реалізацію державної програми «Зшивання країни ‒ проєкт мобільності молоді». Йдеться, про фінансування організованих екскурсій учнів по Україні.

Наразі Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» направлено на підпис Президенту України.

Основним викликом для освіти є формування Держбюджету 2020 року: оприлюднено постанову про підвищення оплати праці педагогів та науковців

На офіційному порталі Уряду оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року №822 “Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки”, якою створено умови для суттєвого збільшення розмірів оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки.

Нагадуємо, що Законом “Про освіту” передбачено поетапне (до 2023 року) щорічне збільшення розмірів посадових окладів педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника при цьому встановлюється на 25 відсотків вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.

Постанова Уряду започатковує виконання положень Закону з 2020 року і передбачає поетапне збільшення оплати праці педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам закладів і установ освіти і науки до 2023 року. Прийняття акта обумовлено також необхідністю поліпшення соціально-фінансового стану працівників галузі освіти.

Асоціація міст України неодноразово попереджала центральні органи влади про необхідність забезпечити рішення про підвищення заробітних плат педагогів відповідним ресурсом із Держбюджету, щоб не допустили негативні наслідки, викликані набуттям чинності постанови. До АМУ продовжують надходити звернення від міст та ОТГ про неможливість виконати таке рішення Уряду у зв’язку з відсутністю ресурсу у місцевих бюджетах.

Отже, основним викликом для місцевого самоврядування наразі є формування Державного бюджету України на 2020 рік. Асоціація міст України сподівається на виважені рішення новообраного Уряду.